Як спростити умови роботи малого бізнесу у воєнний час

За останній рік ухвалили низку законодавчих новацій, які допомогли підприємцям вистояти у складний воєнний час, зокрема, мораторій на більшість перевірок, позбавлення мікробізнесу обов’язкового ЄСВ та ЄП на воєнний час, грантові програми для підприємців тощо. 

У той же час з 1 серпня 2023 року планується повернення до довоєнної податкової системи у більшості випадків, Кабінет міністрів ініціював відповідний проєкт №8401, який скасовує ЄП 2%, повертає частину перевірок та штрафи – днями проєкт був прийнятий Парламентом в цілому та очікує на підпис Президента. 

Фахівці Економічної експертної платформи за підтримки USAID в рамках Програми "Конкурентоспроможна економіка України" напрацювали низку пропозицій для спрощення умов ведення бізнесу, більшість з яких було реалізовано до другого читання законопроєкту №8401. У той же час залишилась низка не оптимальних норм.

Важливі для малого та мікробізнесу податкові та регуляторні зміни

1. Регуляторні спрощення. На час воєнного стану незастосування штрафних санкцій за порушення порядку використання реєстраторів розрахункових операцій / програмних реєстраторів розрахункових операцій - дало можливість близько 1 млн підприємців малого та мікробізнесу зберегти свій бізнес, вільно відкривати та закривати за необхідності власну справу навіть у форсмажорних обставинах, в цілому позитивно вплинуло на збереження малого бізнесу в Україні. 

Доцільно звузити сферу застосування РРО, зосередити застосування РРО виключно для тих ФОП, які мають високий ризик перевищення граничних лімітів ЄП 2 та 3 груп, визначивши їх за непрямими критеріями шляхом внесення  змін до ПКУ і позбавити РРО тих, хто внаслідок фізичних обмежень ніколи не зможе досягти річних лімітів 2 та 3 груп ЄП. 

Також важливим є унеможливити застосування штрафів за невикористання РРО у період воєнного стану "заднім числом". Щонайменше варто прибрати РРО у таких категорій:

- тих, що здійснюють роздрібну торгівлю товарами виключно на території села/селища. За даними ДПС, кількість таких платників є незначною (22,7 тис станом на 01.04.2023), а абсолютна більшість з них (97,2%) має річний обсяг продажу товарів до 834 МЗП (до 5,58 млн грн на рік - критерій другої групи ЄП), вони не є цікавими для держави з фіскальної точки зору;

- платників єдиного податку другої групи, які не використовують працю найманих осіб та не здійснюють продаж "ризикових" груп товарів. 

- суб’єкти електронної торгівлі, що отримують кошти у будь-який спосіб виключно на свій рахунок підприємця у банку Вся виручка таких ФОП потрапляє на підприємницький поточний рахунок у банку, відомості про який є у ДПС, що робить неможливим мінімізацію оборотів та ухилення від сплати податків.

2. Для територій, які постраждали, не є доцільним скасування мораторію на перевірки та низки штрафних санкцій. Необхідно продовжити передбачені зараз мораторії до кінця воєнного стану для суб'єктів господарювання, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або які є тимчасово окупованими, а також визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Також доцільним є позбавити мікробізнес сплати обов’язкового ЄСВ та ЄП на цих територіях.
3. Зменшення/звільнення від штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у воєнний час.

Вбачається доцільним запровадити механізм зменшення розміру штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та інші порушення (які не нанесли шкоди державі) - передбачити, що не застосовуються штрафи та пеня за несвоєчасне погашення податкового боргу у випадку, коли борг був самостійно погашений протягом 30 днів з дати отримання податкового повідомлення-рішення.

4. Спрощення та прозорість процедур

Обтяжливим залишаються процедури припинення діяльності ФОП – платників єдиного податку, а саме відсутність законодавчо встановлених строків, коли контролюючому органу потрібно призначити та провести документальну перевірку після того як ФОП припинив свою господарську діяльність. 

Не проводити ліквідаційну перевірку та не знімати ФОП з обліку як платника податків можуть роками. Проблема набула ваги під час карантину, а тепер - під час воєнного стану - постала ще гостріше, хоча формально ці перевірки не підпадають під мораторій. Водночас вирішення проблеми існує – врегулювати на нормативному рівні строки зняття ФОП з обліку у податкових органах, зокрема без проведення перевірки. 

Необхідно забезпечити законодавче встановлення часового обмеження на проведення перевірки ФОП з боку контролюючого органу (наприклад, протягом одного календарного року) 

5. З метою мінімізації перевірок у білого бізнесу, особливо ММСБ – розробка та встановлення критеріїв ризику для перевірок, а також якісних КРІ для ДПС, які спрямують роботу ДПС виключно на великих схемників.

Також вкрай важливим є повне перезавантаження ДПС, за кращими практиками НАБУ/САП (конкурси із переважним голосом міжнародників, гідні з/п, повна переатестація кадрів) – це передбачено законопроєктом №9243, важливим є прискорити його ухвалення.

Більшість цих пропозицій було враховано Парламентом до другого читання проєкту №8401, проте норми щодо звуження сфери застосування РРО залишились без уваги народних депутатів. Сподіваємось, що пропозиції експертів щодо РРО будуть опрацьовані окремо та реалізовані іншими змінами до ПКУ.

У той же час, окрім важливих змін до №8401 – є ще низка законодавчих актів, які можуть значно спростити умови ведення бізнесу без жодних втрат держбюджету, важливим є прискорення їх прийняття Парламентом. А саме:

• Лібералізувати ринковий нагляд в Україні, привести штрафи до оптимального рівня, зробити нагляд ризикоорієнтованим. Відповідний проєкт закону зареєстровано у ВРУ - №5473д – важливо прискорити його реалізацію у якості закону.
• В Україні досі діє не оптимальне регулювання – обов’язкові для всіх акти виконаних робіт. Доцільним є лібералізація у цьому напрямку – зробити акти виключно за бажання підприємців. 

Це спростить умови роботи бізнесу, особливо малого та мікро, коли контракти є простими, у один етап. Реалізувати таку новацію можливо або змінами до законодавства (законопроєкт №8125), або за допомогою Узагальнюючої податкової консультації.

•  У 2022 році був прийнятий важливий ліберальний закон про спрощення трудових відносин (проєкт №5371), який дозволяє МСБ не користуватись радянським архаїчним Трудовим кодексом, натомість дозволяє підписати вільний трудовий договір, позбавляє можливості перевіряти не потрібні документи та накладати значні штрафи за дрібні помилки. Проте закон про лібералізацію КЗпП прийнятий лише на воєнний час, необхідно поширити його дію і на післявоєнний час.

•  Проблема детінізації підприємницької та індивідуальної трудової діяльності, а також зайнятості, потребує комплексних та диференційованих підходів в залежності від природи конкретних явищ та особливостей відповідних економічних агентів.

В Україні роль такого механізму компромісної детінізації виконує спрощена система оподаткування та звітності для малого бізнесу (фактично - мікробізнесу). Вона довела свою ефективність у детінізації основної частини мікропідприємництва, а також частини самозайнятих, особливо  тих, що мають клієнтами підприємства чи фізичних осіб-підприємців. 

Однак, необхідність реєструвати підприємницьку діяльність і подавати звіти, з ризиком перевірок та штрафів, робить навіть ССО недостатньо привабливою для осіб, що займаються індивідуальною або епізодичною трудовою діяльністю. 

Це зумовлює потребу у доповненні ССО ще простішим механізмом легалізації, який був би привабливим для тих категорій, які сьогодні масово залишаються поза правовим полем. 

Таким механізмом має бути спецрежим для самозайнятих, при якому реєстрація відбувається за принципом повідомлення, не потрібна звітність, податок складає або 6% з обороту або фіксована сума патенту на місяць, із виключно добровільною сплатою ЄСВ. Вбачається доцільним реалізувати такий механізм, закріпити його законодавчо.

• Трансформація системи блокування податкових накладних у дружню для бізнесу, повернення платникам презумпції невинуватості.

Робота по вдосконаленню СМКОР триває з жовтня 2022 року.  У жовтні Мінфін вніс зміни до Постанови 1165 і блокування бізнесу стали аномальними - почали торкатись більше 30 тис ТОВ на місяць і під блокування потрапили 1.7% від всіх ПН. На цей час відсоток блокувань впав до 0.8%, проте це все одно зависокий показник. 

Фахівці аналітичних центрів проаналізували роботу СМКОР та пропонують системну зміну - запровадження законодавчого обмеження часу блокування податкових накладних за прикладом загальносвітового механізму, що діє у сфері протидії відмиванню "брудних" грошей (спочатку кошти заморожуються на незначний час для додаткового вивчення та лише за наявності вагомих підстав блокуються на тривалий, але обмежений термін). 

При цьому саме тимчасовість блокування стане підставою для впровадження з боку ДПС реальних заходів податкового контролю. Це дасть можливість відмовиться від презумпції "винуватості платника податків", повернути платнику презумпцію невинуватості та зробить систему більш аналітичною та спрямованою на кінцевий результат – на боротьбу із схемами.

Всі ці зміни суттєво спростять умови ведення бізнесу у воєнний час, сподіваємось що народні депутати врахують пропозиції аналітичних центрів та ближчим часом реалізують відповідні актуальні зміни до законодавства.