Чи зможе Україна здійснити виплати сім'ям усіх загиблих захисників України

Із початком великої війни Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №168 від 28 лютого 2022 року, яка передбачає виплату одноразової грошової допомоги ("ОГД") сім'ям загиблих військових у розмірі 15 млн гривень.

Відразу варто зауважити, що із запровадженням воєнного стану розмір такої виплати держава збільшила майже в десять разів (раніше передбачалася максимальна виплата в розмірі близько 1,7 млн гривень).

Зрозуміло, що життя кожного українського воїна є безцінним, але враховуючи, що певна компенсація у разі смерті військовослужбовця все-таки передбачена, необхідно з'ясувати: чи спроможна Україна виконати взяті на себе зобов'язання і що робити родичам загиблих, якщо виплат не буде?

Чому змінився порядок виплати на початку 2023?

В умовах воєнного стану інформація про загальну кількість виплат, як і кількість загиблих, не розголошується зі зрозумілих причин. 

Але вже простежуються певні проблеми із нестачею коштів для забезпечення виплат всім родичам загиблих героїв України. 

Так, у лютому 2023 року у Міністерстві внутрішніх справ України видали накази №50 та №51, а в Міноборони — наказ №45 від 25.01.2023.

Ці накази регулюють процедуру виплати ОГД сім'ям різних категорій військових: поліцейських, нацгвардійців та військовослужбовців ЗСУ. Проте спільним для всіх категорій є новий поетапний порядок виплати, встановлений наказами:

• на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД;
• залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.

Тобто, держава зобов'язується виплатити відразу 3 млн гривень, а надалі по 300 000 грн. щомісяця.

Такі нововведення порядку виплати ОГД можуть свідчити про дефіцит фінансування певних статей видатків бюджету, що є нормальною практикою в умовах війни. 

На виплату всієї суми одним платежем коштів не вистачає, тому держава прийняла рішення розстрочити виплати на понад три роки. Цілком ймовірно, що після завершення війни процес виплати ОГД сім'ям загиблих розтягнеться ще на декілька років.

Чи може держава й надалі самостійно змінювати розмір та строки виплати ОГД?

Як уже зазначалося вище, розмір виплати ОГД встановлюється Кабінетом Міністрів України, а порядок, умови та строки виплати визначають відповідні міністерства.

У 2011 році група народних депутатів України намагалася визнати неконституційним право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри певних соціальних виплат та в подальшому їх змінювати.

Проте Конституційний Суд України ("КСУ") рішенням від 26.12.2011 № 20-рп/2011 підтвердив законність відповідних повноважень Кабінету Міністрів України, вказавши, що розміри соціальних виплат залежать від фінансових та соціально-економічних можливостей держави. 

КСУ вказав, що відповідно до ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. 

Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі „Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. 

Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі „Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року.

Як наслідок, КСУ констатував, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення розміру соціальних виплати, регулюючи таким чином суспільні відносин у соціальній сфері, та має право змінювати розмір таких виплат – в залежності від фінансових можливостей держави. 

Отже, в Кабінету Міністрів України є законні підстави у подальшому як зменшити, так і збільшити розмір ОГД, а також встановити строки її виплати.

Що робити, якщо виплати припиняться?

Звичайно, всі ми віримо у якнайшвидшу перемогу України, але треба бути готовими до того, що війна триватиме певний період часу. За таких умов видатки бюджету будуть значно більшими, ніж його дохідна частина, і теоретично виплати ОГД взагалі можуть припинитися.

На жаль, дієвих шляхів для вирішення цієї проблеми у родичів загиблих майже не існує.

Можна звернутися до суду, отримати рішення про стягнення відповідної суми із відповідного органу державної влади та подати його на примусове виконання до органів Державної казначейської служби України.

Проте на етапі виконання виникнуть проблеми, оскільки статтею 3 закону "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Пункт 3 Прикінцевих та перехідних положень цього закону передбачає, що бюджетні асигнування на погашення заборгованості визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Тобто, ми знову повертаємося до відсутності коштів, передбачених у бюджеті на відповідну статтю видатків.

Якщо бюджетом не передбачено достатньої суми коштів як на виплати ОГД, так і на виконання державою рішень судів, то реальних джерел отримання коштів просто не існує, і отримати належну виплату не вийде.

Водночас, держава в умовах дефіциту фінансів може передбачити першочерговість таких виплат, звичайно, за рахунок або інших статей видатків бюджету, або за рахунок цільової макроекономічної допомоги іноземних партнерів.

Звичайно, після випадків відмови у виплаті можна звернутися до Європейського суду з прав людини ("ЄСПЛ"), і подібні випадки уже траплялися. 

Так, рішенням від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України ЄСПЛ вказав, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів, виправдовуючи неспроможність виконати судове рішення про виплату боргу. А невиконання судового рішення не може бути виправдане відсутністю бюджетних видатків на це.

Проте, окрім констатації факту порушення права на справедливий суд, заявник навряд чи отримає належну йому виплату ОГД, знову ж таки, за умови відсутності відповідних коштів у бюджеті.

Чи можуть виплати ОГД призвести до дефолту України?

Дефолт – це неможливість держави розрахуватися зі своїми боргами. Як правило, мова йде про зовнішні борги, тому що із кредиторами за внутрішніми боргами завжди легше домовитися.

Всі розуміють, що загальна сума виплат ОГД до завершення війни буде значної навіть в масштабах всього Державного бюджету України. Проте необхідно враховувати, що такі виплати є внутрішніми зобов'язаннями України, і держава має шляхи реструктуризації відповідної заборгованості навіть без згоди членів сімей загиблих захисників.

Фактично певний етап реструктуризації уже відбувся на початку 2023 року, коли було запроваджено поетапний порядок виплати ОГД протягом 40 місяців.

У подальшому, за умови зростання надмірного навантаження на бюджет,держава може прийняти додаткове рішення як про збільшення строку виплати, так і про зменшення суми щомісячної виплати, чи ці дві опції одночасно.

Відтак, сама лише заборгованість із виплат ОГД навряд чи вплине на можливий дефолт України, проте в сукупності з усіма іншими кредитними зобов'язаннями та без фінансової підтримки іноземних партнерів – такий варіант виключати не можна. 

Співавтор: Євген Дядюк, радник Arzinger, к.ю.н., адвокат