Тест на міцність. Навіщо Нацбанк проводить оцінку стійкості банків під час війни?

Національний банк розпочинає оцінку стійкості банків. В умовах воєнного часу це не традиційна щорічна вправа з моделювання кризи та віртуальної перевірки спроможності банківської системи протистояти ймовірним шокам. 

Головна мета – оцінити реальний стан справ: як воєнна агресія позначилася на якості банківських активів, якими є реальні втрати капіталу, чи спроможні банки самотужки відновити капітал за рахунок поточних прибутків.

Цьогорічна оцінка – одне із зобов’язань України згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику з Міжнародним валютним фондом. 

І один з ключових інструментів забезпечення стійкості банківської системи. Адже ця оцінка дає змогу і банкам, і регулятору побачити як реалізовані ризики, так і потенційні проблеми, щоб завчасно зреагувати. 

Яскравий приклад з історії – "Мегабанк". З року в рік стрес-тести сигналізували про ризик втрати банком капіталу в разі погіршення ринкових умов. Банк міг би б уникнути виведення з ринку, якби належним чином виконував затверджену регулятором програму реструктуризації. 

Як і більшість банків, що виконали "домашнє завдання", він впорався б із викликами воєнного часу та продовжив працювати. 

Стійкість української банківської системи в умовах повномасштабної війни – результат, у тому числі, багаторічних стрес-тестів. Нацбанк вперше провів ґрунтовне діагностичне обстеження 20 найбільших банків у 2015 році. 

Результати обстеження вражали – 16 із 20 банків потребували докапіталізації, оскільки 53% кредитів у їх портфелях були в дефолтному або переддефолтному стані. Тоді більшість банків виконала плани докапіталізації шляхом збільшення капіталу за рахунок внесків акціонерів, реструктуризації кредитів, прийняття забезпечення на баланс у рахунок погашення проблемної заборгованості, а найбільший банк країни було націоналізовано. 

Із 2018 року Нацбанк розпочав щорічні стрес-тести, з допомогою яких визначав необхідний рівень капіталу за базовим та несприятливим макроекономічним сценарієм на горизонті трьох років. 

Динаміка результатів стрес-тестування свідчить про корисний вплив цієї вправи на банківську систему: за підсумками оцінки у 2018 році банки загалом потребували докапіталізації за базовим сценарієм на 42 млрд грн, у 2019 – на 35 млрд грн, у 2021 – на близько 5 млрд грн. 

Запас міцності зростав з року в рік, що й дало змогу системі витримати випробування в умовах повномасштабного вторгнення.

У червні минулого року НБУ провів реверсивне тестування, щоб оцінити спроможність банків поглинути кредитні збитки в розмірі 25% від працюючого портфеля до повномасштабного вторгнення. 

Тест показав, що за таких втрат капітал двадцятки найбільших банків залишиться додатним, а понад половина з цих банків – операційно прибутковими. Проте війна триває. 

Руйнування енергетичної та виробничої інфраструктури, втрата підприємствами капіталу, особливо на територіях, окупованих після 24 лютого, та на територіях ведення бойових дій, знижують їхню спроможність обслуговувати кредитну заборгованість. 

Наприкінці минулого року НБУ погіршив прогнози щодо потенційних втрат капіталу банків. Чи витримають банки чергове випробування? На це питання допоможе відповісти наша оцінка стійкості. 

Сценарій із життя

Оцінка воєнного часу, на відміну від традиційних стрес-тестів, має свої особливості. 

По-перше, – ми використовуємо лише базовий сценарій, який відповідає поточному макроекономічному прогнозу, без використання несприятливого. 

Нещодавній перегляд прогнозу – поліпшення очікувань щодо зростання економіки та швидшого уповільнення інфляції – матиме позитивний вплив на оцінку стійкості банків.

По-друге, оцінка здійснюватиметься станом на 1 квітня, а не на початок року, оскільки ми мали дочекатися відносної стабілізації ситуації після масованих ракетних обстрілів енергетичної інфраструктури та подолання їх наслідків.

По-третє, оцінка торкнеться не всіх банків, а лише 20 лідерів ринку (за сукупністю показників обсягу зважених на ризик активів, депозитів та кредитів фізичних осіб), проте ми зможемо побачити цілісну картину, адже на ці банки припадає понад 90% активів банківської системи.

Четверте – банки матимуть достатньо часу на відновлення капіталу в разі такої потреби. І матимуть можливість відновити капітал за рахунок прибутків від поточної діяльності, продовжуючи працювати, кредитувати і підтримувати економіку. 

До кінця липня 2024 року капітал банків, в яких він за результатами оцінки буде від’ємним, має досягти нульового значення. Фінальна дата, коли нормативи капіталу мають відповідати вимогам мирного часу, – 1 квітня 2026 року. 

Тобто загальний термін – три роки з початку оцінки. Подібний термін ми давали банкам у 2015 році, коли обсяг проблеми був набагато більшим і мав іншу природу. Зараз мова про втрати, спричинені війною. 

Відновлення платоспроможності боржників відбуватиметься паралельно з відновленням економіки. Тому і відновлення капіталу банків має відбутися швидше, не так болісно і для переважної кількості фінустанов – без додаткових внесків акціонерів.

І останнє – оцінку на всіх етапах здійснюватиме власними силами Національний банк. Проте ми розраховуємо поновити оцінку якості активів банків із залученням незалежних експертів, ймовірно, вже з наступного року. Ми маємо стратегічні домовленості з цього приводу з МВФ. 

Цьогорічна вправа допоможе банкам впевнено пройти оцінку із залученням незалежних експертів і за складнішою методикою. Отже, це не просто перевірка, а черговий крок для зміцнення системи, який має додати впевненості і банкам, і їх клієнтам. Адже система має зберігати свою стійкість і бути готовою активно долучитися до повоєнного відновлення країни.

Цьогорічна оцінка стійкості проводитиметься у три етапи. На першому – Національний банк проведе оцінку якості активів та прийнятності забезпечення за кредитними операціями, перевірку оцінки вартості заставного майна та розрахунок нормативів достатності капіталу. 

Другий етап передбачає екстраполяцію результатів оцінки якості активів та прийнятності забезпечення на кредитні операції банку, що не потрапили до вибірки на першому етапі. 

Третій, по суті, є оцінкою стійкості банківських бізнес-моделей на основі оцінки основних показників діяльності банку за базовим сценарієм та визначення необхідних рівнів нормативів достатності капіталу. 

Що буде після тесту?

Національний банк має завершити оцінку та розіслати банкам вимоги про складання програм капіталізації або реструктуризації за такої потреби до кінця року. Результати оцінки буде оприлюднено до 1 квітня 2024 року. Далі – затвердження і реалізація планів.

Реалістичні плани, без фантазій, що відповідатимуть поставленим завданням і продемонструють можливості відновлення, будуть затверджені Правлінням НБУ. 

Якщо плани не будуть відповідати вимогам або не будуть виконуватися, Національний банк може прийняти рішення про застосування заходів впливу. Але такий розвиток подій стосовно банків у нашому переліку – малоймовірний. 

Ми й надалі не будемо застосовувати заходи впливу за порушення нормативів капіталу до банків, які матимуть чітке бачення щодо підтримки своєї бізнес-моделі та відновлення капіталу. Водночас операційно збиткові банки залишатимуться під пильною увагою, до них можуть бути застосовані обмеження для захисту інтересів вкладників. 

Розраховуємо, що більшість банків зможуть відновити капітал за рахунок поточної діяльності. Фінансовий результат за минулий рік (що становив майже 23 млрд грн) і за I квартал цього року (34 млрд грн) додає нам впевненості, що банки зможуть це зробити. 

Важливий елемент відновлення капіталу – зниження кредитних ризиків або врегулювання воєнних NPL (непрацюючих кредитів). Для кредитів, що мають перспективи повернення, банки можуть провести реструктуризацію – запропонувати позичальнику комфортніший графік повернення. 

Позичальників, які через війну втратили застави і виробничі потужності, в умовах невизначеності довгострокова реструктуризація не врятує. Їм доцільно вже зараз запропонувати короткострокові інструменти – повне або часткове припинення нарахування відсотків. 

Доведеться визнати збитки, щоб у перспективі стягнути їх з країни-агресора. Це тривалий процес, який може розтягнутися на роки. Але потрібний чіткий план дій, а оцінка стійкості допоможе в його розробленні.  

У кінцевому підсумку оцінка стійкості дасть змогу спрогнозувати повернення до звичайного, "мирного" банківського регулювання і подальшої імплементації регуляторних вимог Євросоюзу. Але це вже після нашої Перемоги, в умовах сталого економічного зростання. 

З поліпшенням ситуації в економіці буде відновлено і традиційну AQR (оцінку якості активів) із залученням незалежних експертів та провідної світової практики. Нацбанк вже активно працює в цьому напрямі разом із міжнародними партнерами, у тому числі з МВФ. Оцінка стійкості 2023 року – вагомий, але лише перший крок у цьому напрямі.