Тиша навколо містобудівної реформи
Скандальний законопроєкт №5655 досі не підписаний і не заветований президентом. Чому його варто забути як прикре непорозуміння?
Законопроєкт №5655 досі не підписаний. І це добре.
Щодо нього немає вето. І це погано. Навіть більше – це критично погано для країни, яка зібралась в ЄС.
Найгірше, що зараз може бути, - тиша навколо законопроєкту №5655. Переконаний, що саме спротив громад, громадськості, експертів, а також об’єктивне висвітлення в медіа посприяли тому, що ця пседореформа наразі не чинна.
Президент дізнався правду і поки що не підписав законопроєкту, за що йому велика подяка. Хоча лобісти тиснули на всіх рівнях та й зараз намагаються "дотиснути".
Теперішнє статус-кво дає час і дає шанс зупинитися. Адже реальне життя підкидає нам приклади, які просто кричать: думати про безпеку на будівництві слід вже й негайно. А для цього міська влада, а отже, місцеве самоврядування мають бути повноважними. Інакше – біда.
Поясню на конкретних свіжих львівських прикладах.
Приклад 1 - Безконтрольність будівництва призводить до прикрих інцидентів
Наприкінці лютого на вулиці Волоській у Львові обвалюється опалубка, травмуються робітники. Одна людина була у важкому стані, але, на щастя, вижила.
Ні міська інспекція ДАБК, ні державні структури не можуть провести перевірку і з’ясувати, в чому причина.
Тому що в країні діє оголошений мораторій на здійснення державного контролю, а створена як некорумпована і, вочевидь, зайнята іншими питаннями ДІАМ на перевірки погоджується і зважується у крайніх випадках.
Нонсенс, але місто справді максимально обмежене в повноваженнях.
Тим часом мешканці просто засипають міську раду скаргами щодо будівництва на Волоській. Хоча правоохоронці і порушили кримінальне провадження, будівельні роботи тривають. І львів’яни мають багато зауважень щодо безпеки будови.
Мушу сказати: кран і його бетонні блоки як противага справді не вселяють упевненості – нависають просто над пішохідним переходом через людну вулицю, поза будівельним майданчиком. Є також скарги, що забудовник не дотримується проєкту та задекларованих намірів будівництва.
Що далі? На виконання доручення міського голови організовуємо робочий виїзд на місце. Але представників міської влади разом з міською інспекцією Держархбудконтролю зустрічають з адвокатами на вході та врешті не пускають на майданчик.
Запитання просте: не пустили – значить, є що приховувати? Іншого пояснення не знаходжу.
І це, панове, зовсім не смішно, з огляду на те, що у Львові зараз триває будівництво на понад 70 будмайданчиках.
Як би виглядала ситуація в разі дії закону №5655: забудовник створює приватну компанію, яка начебто забезпечуватиме нагляд та контроль за будівництвом.
Тоді навіть нічого ні від кого приховувати не треба буде – всі ж свої. Просто бери і будуй. Питання безпеки – не чули – не знаємо.
Приклад 2 – Безпечність збудованого у чиїх руках?
Нещодавно до мене прийшли люди з проблемою – їхній будинок не приймають в експлуатацію.
Причина, на перший погляд, може здаватися банальною – їхня багатоповерхівка утеплена не мінватою, як це передбачають державно-будівельні норми, а пінопластом. Такі вимоги пожежної безпеки. А забудовник ними просто знехтував.
Нагадаю, житлові будівлі висотою більш ніж 26,5 метрів - тобто на вісім поверхів і вище – повинні бути утеплені винятково мінватою.
До нижчих багатоповерхівок вимоги трохи інші, але й там обов’язкові протипожежні пояси з негорючого утеплювача біля вікон, наприклад.
Щоб зовсім просто: мінвата не спалахує, бо відноситься до негорючих матеріалів.
Але повернімося до нашого випадку – будинку, який не можуть здати в експлуатацію.
Забудовник порушив, не утеплив будинок мінватою, зекономив. Як результат – міська інспекція ДАБК не приймає будинок в експлуатацію, бо не дотримано вимог пожежної безпеки. Забудовник має усунути порушення, тоді дім здадуть в експлуатацію.
Як би виглядала ситуація в разі дії закону №5655: будинок прийняли б в експлуатацію в автоматичному режимі. Ніхто нічого не перевіряв би.
Система на комп’ютері все б акцептувала в кілька кліків. Є ліфт, нема його, пінопласт на фасаді чи мінвата – ніхто не буде розбиратися. Нагадаю, що десь так за процесами було і в Туреччині.
От вам і відповіді на запитання щодо безпеки будівництва в разі підписання законопроєкту №5655. З реального життя.
Мораль така
Якщо все заспокоїться і законопроєкт тихенько підпишуть - це закінчиться великим хаосом у містобудівній сфері.
З одного боку, для багатьох людей в громадах питання будівництв є надчутливими і подекуди резонансними. Нікому не потрібна внутрішня колотнеча, допоки ЗСУ продовжують протидіяти зовнішньому реальному ворогу.
З іншого – мова про безпеку будівництва і якість збудованого. Ми ж не хочемо, як у Туреччині, опісля кусати собі лікті й поспіхом шукати винних.
Про важелі безпеки та участі громадськості варто подбати вже зараз, поки не почалась масштабна післявоєнна відбудова. І це точно не про законопроєкт №5655, який має бути заветований або забутий як прикре непорозуміння.