Податкова диджиталізація. Чого чекати бізнесу в 2023 році

Подати заяву про реєстрацію шлюбу сьогодні можна в "Дії" за 10 хвилин, не виходячи з дому. 

Хочеться вірити, що з такою ж швидкістю зовсім скоро відбуватиметься і надання послуг платникам податків. 

За рік повномасштабної війни діджиталізація державних послуг в Україні прискорилася і навіть стала основою деяких законодавчих ініціатив.

Новації та цифровізація дозволять посилити ефективність роботи органів державної влади і зберегти їх інституційну спроможність. 

При цьому хотілося б, аби бізнес не відчув незручностей під час реформування – безперервність роботи цих важливих для підприємців державних органів повинна бути належно забезпечена.

На початку цього року голова Парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики разом із Державною податковою службою (ДПС) презентували плани з діджиталізації відомства на 2023 рік. 

Мета реформи залишається незмінною протягом багатьох років – налагодити партнерські відносини між платниками податків та контролюючим органом, тобто ДПС. 

Мета проста та заслуговує на підтримку. Водночас на практиці її складно реалізувати. Для створення нової культури надання послуг у податковій службі та перезавантаження її кадрового потенціалу потрібен не один рік.

Якщо проаналізувати "дорожню карту" податкової цифровізації на 2023 рік, то вона містить такі практичні проєкти: 

1) модернізація контакт-центру ДПС з 1 травня, 

2) розширення функціоналу е-кабінету платника податків та оновлення його інтерфейсу користувача,

3) запуск нового формату спрощеної системи оподаткування "Smart ФОП". 

Уваги заслуговує ініціатива щодо запровадження електронного аудиту (Е-аудит) за допомогою електронного стандарту звітності для обміну даними бухгалтерського обліку. 

Він має спростити компаніям процес подачі бухгалтерської інформації на запит державних органів або аудиторів. Ідея гарна, реалізація – поки не дуже. 

Фактично, у нас утворилась юридична колізія: Міністерство фінансів своїм наказом запровадило з жовтня 2021 року обов’язкове подання великими платниками податків (ВПП) стандартного аудиторського файлу (SAF-T файлу) на запит ДПС під час проведення перевірки. 

Проте за даними компаній-членів Американської торговельної палати в Україні, поки не всі облікові системи ВПП в Україні мають технічні можливості для підготовки цього файлу, а технічні системи ДПС – для обробки його даних. 

Більше того, основний законодавчий документ у податковій сфері – Податковий кодекс України – досі не містить такого терміну та не вимагає подачі SAF-T файлу. Уряд для цього вніс до Парламенту законопроєкти №6255 та №6256 ще у 2021 році. 

Але вони так і не були розглянуті, зокрема і профільним Комітетом Парламенту. Планувалося, що такий обов’язок виникне у ВПП із 1 січня 2025 року, а в платників ПДВ – з 2027 року.

Інша, не менш важлива ідея, особливо для виробників/імпортерів та продавців підакцизної продукції, – це створення електронної системи стеження за обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин для електронних сигарет (Е-акциз). 

Відповідні законопроєкти №8286 та №8287 Верховна Рада вже схвалила в першому читанні в січні 2023 року. 

Системою Е-акциз пропонується замінити чинні паперові акцизні марки та ввести електронні у вигляді унікальних кодів, нанесених на упаковку. 

Законодавці сподіваються, що це дозволить посилити контроль за сплатою акцизного податку та досягти автоматизації обліку такої підакцизної продукції. 

Бізнес не проти введення сучасної цифрової системи, втім вона має бути синхронізована з європейською. Додатково виробники та рітейл потребуватимуть перехідного періоду, як мінімум 12 місяців, для тестування системи та підлаштування під нові технічні вимоги. 

Тож варто запровадити такі нововведення після закінчення воєнного стану в Україні. Для виконання вимог майбутнього закону виробникам та рітейлу потрібно придбати дороге обладнання, що під час війни є додатковим тягарем для бізнесу.

Крім цього, ДПС необхідно удосконалити систему електронного адміністрування ПДВ та систему автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику, автоматизувати роботу з Big Data для аналізу ризиків із трансфертного ціноутворення.

Також запровадити автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки відповідно до міжнародного загального стандарту звітності, та використовувати автоматичний обмін міждержавними звітами.

Без сумнівів, у XXI столітті всі сервіси, у тому числі державні, а особливо податкові, мають переходити в цифровий формат. 

Але важливо, щоб фінальні рішення про їхнє запровадження або зміну функціоналу приймалися після детальних експертних обговорень та консультацій з бізнес-спільнотою.