Як змінити фінансову культуру українців

Ми живемо в суспільстві, де не навчають фінансової грамотності, як, наприклад, основ гігієни. Проте це така ж базова навичка, як чищення зубів.

Щоб зрозуміти, що не так з українською фінансовою культурою, маємо розмежувати поняття фінансової культури і фінансової грамотності.

Фінансова культура в широкому сенсі є навичками кількох поколінь поводитися з грошима. Фінансова грамотність є інструментом культури, який показує, як не просто заробляти гроші, а взаємодіяти з ними.

Фінансова грамотність базується на чотирьох блоках: заробляння грошей, менеджмент грошей,психологія грошей та інвестиційна грамотність. У тому чи іншому віці кожен з нас взаємодіє з коштами в рамках певного блоку.

Але у чому проблема фінансової культури українців? Річ у тім, що наша культура "заточена" більшою мірою на економію в старшого покоління (через дефіцит) і заробіток – у молодшого покоління. Саме тому фінансову грамотність потрібно розглядати з урахуванням різних вікових категорій.

Перші живуть у контексті обмеження себе (щось не купи собі, збережи ці гроші, не витрачай на дурниці, не балуй себе). Другі фінансово грамотними вважають людей з високою зарплатою чи власним бізнесом. При цьому вони ігнорують ідею, що з цими фінансами щось може бути не так.

З такої позиції формуються стереотипи: "Хто добре заробляє, може не рахувати витрати, а повинен приділяти більше часу зароблянню" або "Хто заробляє мало, розбирається в економії та намагається витрачати якнайменше".

Перебуваючи під тиском спокуси жити краще, людина може захотіти створити додаткові можливості заробітку, використовуючи інвестиційні можливості.

Деякою мірою азарт закрити минулі прогалини (кредит, фінансове зобов’язання) чи просто реалізація власних забаганок провокують людей на емоційні рішення вкладати гроші в те, що за своєю природою інвестиціями не є, а дохід може принести тільки в теорії. Такі люди часто "прогорають".

Цей азарт є продуктом низького рівня фінансової грамотності українців. Дослідження говорять, що у 2021 році він становив 12,3. Мінімальне значення, яке радить мати Організація економічного співробітництва та розвитку, – 14.

Можна довго дискутувати про те, що рівень грамотності росте, але я пропоную вам особисто пересвідчитися в правильності висновків і пройти тест від НБУ.

Чому в Україні сформувалася хибна фінансова культура

Українці історично звикли жити під тиском подій та обставин з переконанням, що гроші – це важко. Саме тому громадяни позитивно реагують на ідею заробити легко, швидко і зловити можливість, поки вона є.

Хибна фінансова культура є проблемою не лише України, але на нашому прикладі досить просто пояснити, чому вона сформувалася і в інших пострадянських країнах. Радянська політика розкуркулення, а потім культура доносів навчили нас ховати гроші "під подушку" і менше про них говорити.

Банкрутство заводів, які видавали сертифікати на володіння акціями, чи відкладання грошей "на книжку" в банках, які в певний момент просто зникли, є сумними практиками, які знизили віру в те, що на когось можна покластися.

Це не згадуючи про купони й карбованці. Звідси – недовіра в фінансових відносинах, страх інвестувати в щось з відчуттями, що це більш небезпечно, ніж інфляція, яка просто з’їдає кошти. "Нічого страшного, зате вони є".

Чим відрізняється українська фінансова культура від американської

Можна виділити чотири головні відмінності.

1. Поширення практик інвестування (вони формувалися століттями).

2. З дитячого віку є розуміння, що гроші мають працювати в економіці і створювати гроші.

3. Висока довіра до регулятора, який стежить за порядком, законів США, фінансових інститутів, у яких трильйони доларів, інвестиційних інструментів.

4. Гра в довгу (розуміння важливості термінів інвестування й апетиту до ризику).

У США звичне явище, що люди формують собі пенсійний портфель ще змолоду, а своїм дітям після їх народження, – інвестиційний. Крім того, сильна економіка й низькі ризики дають можливість інвестувати на довгі терміни.

Уявіть, що інвестування оточує вас протягом усього життя: ідете на роботу, а вам дають контракт з річною зарплатою і просять поставити галочку навпроти приватного пенсійного фонду, у який будуть іти 5% від вашого річного доходу.

До вас на роботу приходять представники цих компаній, розповідають про інвестиційні портфелі і мотивують інвестувати. Йдете в кафе, а там звучать курс S&P500, прогнози економістів щодо чергової кризи, роботи банків та інвестфондів. Ідете в банк, а банкіри запитують, чи не хочете купити облігацій.

Син прийшов зі школи з ідеєю створити ще один інвестиційний портфель, бо батьки його однокласника вчора інвестували значну суму в певну акцію, отже, буде ріст! Це не згадуючи брокерів, які дають легкий поріг інвестування, чи реклами тисяч інвестиційних компаній, які борються за лідерство.

Факт є фактом: фондовий ринок США існує з початку 1800-х років. В Україні ж маємо багато невизначеності. Відсутнє регулювання. Інвестування – це стрес. Якщо вдалося забрати свої вкладені гроші – це вже добрий результат!

Саме тому для українців більш звично складати гроші "під подушку". Проте лютневе вторгнення показало побічні ефекти такої форми заощаджень.

Наприклад, 100 тис грн, покладені на річний депозит у 2021 році, були помилкою з дорогою ціною через велику різницю з доларом. Девальвація протягом року становила 50%. Ми розуміємо, що це ще не кінець.

У періоди паніки курс валюти стрибав завжди, тому люди масово купували дорожчий долар. Перейшовши з гривні на долар, маємо не забувати про ризики останнього, бо він тепер має одну з найвищих інфляцій у своїй історії – 8%.

На цьому тлі люди почали інвестувати долари в інструменти, що покривають інфляцію (таку дохідність дають акції). Однак ті, хто вирішив інвестувати кошти в більш перспективні акції високих технологій чи в криптовалюти, теж не в захваті, адже такі компанії з початку 2022 року показали просідання на 25-80%.

Недавно я писав про інвестиційний портфель Кетті Вуд, яка до 2021 року вважалася генієм. Її приклад показує, що 2022 рік став важким навіть для "галузей майбутнього". Акції таких компаній упали, а деякі обвалилися на 80%.

Це означає, що ваші 10 тис дол, які рік тому були вкладені в такі компанії, зараз мають вартість 2 тис дол. У вас два варіанти: чекати, поки компанії хоча б повернуться до попередніх цін, або закрити ці позиції, фіксуючи мінус.

Це важке рішення, тому головна ідея фінансової культури американців не є шаблоном для наслідування. На мій погляд, варто запозичити переконання, що наше фінансове життя має йти паралельно з фізичним.

Якщо у фізичному житті людини щось трапляється, має бути не лише фінансова подушка, а й капітал для забезпечення. Американці обирають інвестиційні рішення під свої фінансові цілі. "У 60 років вийду на пенсію, мені потрібен капітал в будь-якому випадку". "Хочу будинок через десять років вартістю Х". "Хочу, щоб моя дитина через 15 років навчалася в Лізі Плюща".

Вони створюють інвестиційний портфель для реалізації цих цілей, яких досягають завдяки дисципліні та регулярному інвестуванню. Щоб пояснити, чому потрібно інвестувати якомога раніше, наведу простий приклад.

Умовний Сашко в 19 років почав щорічно інвестувати 2 тис дол із середньорічною прибутковістю 12%. За вісім років він інвестував 16 тис дол і в 27 років перестав поповнювати портфель, але не продав активи.

Умовний Сергій почав інвестувати по 2 тис дол на рік з прибутковістю 12% річних, але лише у 27 років. Він робив це протягом 39 років до виходу на пенсію і зміг за цей час вкласти 76 тис дол.

Попри різні вкладення до 65 років капітал Сашка все одно був у 1,5 разу більший, ніж Сергіїв: 2,3 млн дол проти 1,5 млн дол. Сашко вклав у пʼять разів менше грошей, але почав інвестувати раніше, що дозволило отримати більше.

Хоча в цих розрахунках є нюанси (дохідність, коливання, податки), загальна логіка зрозуміла. Для українців – у теорії, для американців – практично.

Я бачу, що найбільш обізнаними в питаннях інвестування в Україні є працівники ІТ-сфери. Вони цікавляться цим і беруть приклад із закордонних колег. Проте на державному рівні про інвестування у фондовий ринок США поки особливо не згадують, можливо, тому, що воно сприймається як "відплив капіталу" з країни.

В останні кілька років дедалі частіше говорять про оподаткування закордонних доходів чи дивідендів. Тобто держава отримує дохід, якщо гроші українця працюють в іншій економіці, де більші захист та регулювання. Це означає, що інтерес до теми буде зростати, а грамотне інвестування стане нормою.

Як українцям освоїти фінансову культуру

У деяких школах України планували запровадити предмет "Підприємництво і фінансова грамотність". Це хороший крок, але без прикладу батьків один із стовпів фінансової грамотності, про які йшлося на початку, буде просідати. З досвіду – це психологія грошей, а саме відношення й взаємодія з ними.

Найчастіші сценарії в українських родинах такі.

1. Батьки мали хороший дохід, але в певний момент щось трапилося і родина була змушена сильно економити. Пам’ятаючи про це, доросла людина прагне розібратися в тонкощах фінансової грамотності, щоб не потрапити в схожу яму.

2. Батьки економили і були недовірливими. Дитина забирає все це в доросле життя, не розуміючи, як правильно взаємодіяти з грошима. Вона продовжує ставитися до грошей з підозрою, мовляв, більші гроші – це більші проблеми, не в нашій країні, ми не мільйонери, щоб купувати дорогі речі.

Як сформувати фінансову культуру в родині? Найкращий варіант – з раннього віку регулярно навчати дитину. Мої колеги та клієнти ділилися своїми ідеями.

У два-три роки малюкам можна пояснювати базові речі: що таке гроші, показувати, що існують металеві й паперові варіанти.

У пʼять-вісім років варто завести з дитиною спільну скарбничку і грати в гру, накопичуючи кошти: першого числа в скарбничку класти гривню, другого – дві. У кінці місяця можна витратити гроші на щось приємне.

Підліткам можна допомогти розподіляти кишенькові гроші і формувати резервний фонд, підказати, як можна конвертувати гроші в додатковий дохід. Також варто пояснити, як працюють депозити та складні відсотки.

У 20 років варто мислити категоріями фінансового планування, формувати довгострокові цілі, збирати капітал, цікавитися економічними процесами, інвестиціями, створенням активів, які працюватимуть у довгостроковій перспективі. Так маленькі звички перетворяться на великі результати.

Що робити, якщо вам за 40, але ви маєте фінансові знання, як дехто у 20? Не варто розчаровуватися і думати, чому не почали цікавитися раніше. Починайте зараз, але дайте собі час, щоб отримувати ці знання поступово.