Українська правда

Чи зможе Україна стати однією з найтехнологічніших країн у Європі

Як впродовж останніх років Україна здійснила прорив у діджиталізації.

15 хвилин необхідно, щоб оформити новий рахунок у віртуальному банку monobank, що працює в Україні з 2017 року, або отримати картку державного ПриватБанку. 

Стільки ж часу потрібно витратити, щоб відкрити свій бізнес — зареєструвати ФОП. 

Українці, які через війну змушені виїхати за кордон, встигли оцінити рівень сервісу та діджиталізації нашої країни. 

Наприклад, у Німеччині, щоб почати користуватись карткою, потрібно отримати декілька паперових листів. Так, пін-код до неї та пароль доступу до онлайн-банкінгу надсилають окремо. 

Українці швидко опановують нові технології. У Києві зараз можна замовити їжу в ресторані, навіть не спілкуючись з офіціантом, розрахуватись карткою та поїхати додому на таксі. 

І все це зробити за декілька кліків у своєму смартфоні. Онлайн можна купити будь-які товари, отримати консультацію лікаря, надіслати заявку на отримання соціальної допомоги через сервіс Дія або взяти участь у державному тендері. Українці багато в чому можуть навчити світ.  

Чи хтось ще користується готівкою?

В Києві та інших великих містах країни можна користуватися громадським транспортом, їздити на таксі, відвідувати ресторани чи купувати каву на вулиці без жодної гривні у кишені. 

Усюди можна платити карткою чи телефоном. Cashless рулить. Чи таке працює у країнах Європи? Не завжди. Багато продавців у крамницях в Італії, Греції чи Франції і досі просять розрахуватися готівкою. 

Ми, українці, готові експериментувати та використовувати нові технології. Я пам’ятаю, як у 2017-18 роках споживачі почали платити за свої покупки телефоном. 

Дивина, що з часом стала новою нормою. Необхідність носити з собою банківську картку відпала. Технології Android Pay, а згодом і Apple Pay, впровадили в нашій країні одними з перших у світі, так само як і в Бельгії, Іспанії та Канаді. 

Українці довіряють фінансовим установам навіть під час війни. За даними Національного банку, у травні частка безготівкових розрахунків склала 69%, тоді як ще у січні – 63%. 

До речі, ми в Uklon спостерігаємо таку ж тенденцію. У вересні частка безготівкових оплат, тобто карткою, Google Pay чи Apple Pay, у нас сягнула рекордних 53%.

Усі документи – у Дії

В країні повномасштабна війна, а я не беру з собою паспорт, виходячи з дому. Бо всі документи є онлайн у сервісі державних послуг Дія, який з’явився восени 2019 року і швидко став популярним. 

На початку року ним вже користувалось 13 млн українців. І я – серед них. Навіть здійснював внутрішні перельоти без "паперового паспорту" та демонстрував свої Covid-сертифікати, подорожуючи за кордон до початку війни. 

Саме Дія допомогла уряду не втратити керованість державою і стабільно виплачувати соціальну допомогу мільйонам українців після початку війни. 

Пам’ятаєте, як ми усі тестували систему під час отримання "ковідної тисячі" — коштів, що надавалися усім вакцинованим? Саме тоді та досить вчасно були виявлені усі недоліки, тому проблем з виплатою допомоги внутрішньопереміщеним особам вже не було. 

Так само, як і у наших співвітчизників, що втратили роботу після початку війни і змогли стати на облік у Центрі зайнятості онлайн та отримувати допомогу. 

Дію визнали у десятках країн світу. Мене не дивує, що Словаччина, Болгарія та Молдова планують перейняти український досвід та запровадити подібний сервіс у своїх країнах. 

Викликати авто одним дотиком

Користуватися таксі на початку 2000-х було важко. Усі служби були схожі між собою. Потрібно було кудись дзвонити, чекати на дзвінок та потім шукати автомобіль під під’їздом. 

Тому це була дорога послуга, якою усі користувались, коли потрібно було дістатися вокзалу, аеропорту чи додому після весілля. Однак ринок з тих пір суттєво змінився. 

З появою українського райдхейлінг-сервісу Uklon, а він розроблявся в той самий час, що і Uber, спосіб замовлення авто різко змінився. 

Клієнт бачить, як приїжджає автомобіль, фото водія, свій маршрут, можна залишити відгук та заплатити онлайн та не шукати решту по всіх усюдах. 

У мене є знайомі, які користуються таксі для пересування центром міста, хоча у них є власний автомобіль. Бо спробуй знайти парковку для свого "залізного коня" десь в районі Хрещатика, Бесарабки або Золотих Воріт. 

Таксі в Україні коштує недорого, якщо порівнювати з країнами ЄС. Доїхати з центру міста до аеропорту Бориспіль коштувало $15-17, і це дуже дешево. Наприклад, у німецькій столиці — Берліні така сама поїздка коштувала б у три-чотири рази більше.  

Українці дуже швидко освоюють нові технології та полюбляють користуватись усім новим. 

Тому зараз райдхейлінг-сервіси займають вже 90-95% цього ринку. І їх позиції з кожним роком посилюються. Бо служби весь час пропонують нові послуги. 

Це може бути і доставка посилки, і можливість взяти додаткового пасажира та розділити з ним вартість поїздки.    

Державні закупівлі онлайн

До 2016 року взяти участь у державних закупівлях було майже неможливо. Це була складна та корупційна процедура. Не всі вже й згадають, що тоді інформація про державні тендери публікувалась лише у газеті "Вісник державних закупівель", тираж якої складався з декількох сотень екземплярів. 

Спробуй ще й знайди той примірник. Пропозиції для участі в тендері потрібно було надсилати в паперовому вигляді, а частина з них "губилася". 

Однак з 2016 року Публічні тендери, участь у яких може взяти кожен, зекономили державі чимало коштів. За шість років ця сума, за даними порталу державних закупівель Prozorro, склала 210 млрд грн. Це багато. 

Наприклад, у проєкті державного бюджету на 2023 рік на охорону здоров’я планується виділити 176 млрд грн, а на освіту – 142,2 млрд грн.  

Українці – чудові люди, працьовиті, які готові розвиватись та винаходити нові сервіси. І нам точно є чим вразити світ.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
технології диджиталізація