Реформа лісу – що відбувається?

Кабмін ухвалив постанову про реформування лісової галузі за європейським зразком. 

Передбачається, що 158 лісогосподарських підприємств об’єднаються в єдине державне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Ліси України". 

Одночасно відбудеться укрупнення регіональних управлінь лісового та мисливського господарства Держлісагентства — замість 24 утвориться 9.

Це не просто об’єднання та укрупнення. Це інституційна зміна системи управління. З пострадянської на сучасну європейську. 

Створення потужної лісогосподарської компанії відкриває можливість підтримки міжнародних донорів, використання нових фінансових інструментів, залучення масштабних інвестицій. 

Адже до цього часу галузь опиралась лише на власні ресурси, які сьогодні в умовах війни є дуже обмеженими.

Навіть за старої системи протягом останніх двох років нам вдалось багато чого зробити. Прозорий продаж деревини та пиломатеріалів на електронних майданчиках, диджиталізація, рекордне оновлення матеріально-технічної бази, нові технології висаджування, суттєве скорочення адміністративного апарату. 

Але подальший розвиток потребує структурних реформ. З цим погоджуються наші європейські партнери та колеги. Деякі з них, наприклад, Латвія, здійснили реформу ще кілька десятків років тому. 

Литва провела реформу у 2018 році, й тепер литовська державна лісова компанія є найприбутковішою серед державного сектору.

В процесі реформи в галузі сформуються дві вертикалі. 

Перша, господарююча, вертикаль — це ДП "Ліси України": центральний апарат, регіональні офіси, місцеві філії та лісництва, які відіграватимуть ключову роль. 

Єдине підприємство відповідає за охорону, захист, лісорозведення й лісовідновлення та увесь комплекс інших функцій, включно з заготівлею та реалізацією деревини. 

Значний перелік робіт планується передавати підрядникам на конкурсній основі. Що створить нові можливості для малого та середнього бізнесу в регіонах, сприятиме зменшенню собівартості та підвищенню якості робіт. 

Саме так побудована бізнес-модель багатьох державних лісогосподарських компаній в країнах ЄС.

Друга вертикаль — обласні управління Держлісагентства, що контролюють та координують, як "Ліси України" та усі інші користувачі лісових та мисливських угідь (приватні, комунальні) дотримуються державних вимог, правил, нормативів. 

Обласні управління надають погодження на проведення заготівлі, формують задачі з протипожежних заходів та відстежують їхнє виконання. 

Тобто управління Держлісагентства захищають інтереси держави з точки зору збереження лісового та мисливського фонду як національного багатства. 

Обидві вертикалі підпорядковані Держлісагентству. Система управління має залишатись цілісною та керованою, адже під час війни галузь має величезні стратегічні обов’язки по забезпеченню армії, населення, бюджетної сфери. 

Держлісагентство мусить забезпечити чітку взаємодію всіх "гілок" і одночасно виконання стратегічних задач — це мільйони кубометрів "соціальних" дров для мешканців і бюджетної сфери та лісоматеріали для армії, заготівля яких сьогодні відбувається повністю за рахунок наших власних ресурсів. 

Кабмін визначає умовою реформи збереження робочих місць у галузі. Реформа насправді не має на меті скорочення працівників. 

Частина структур ліквідовується, частина утворюється. Змінюється модель, збільшується якість управління. Всім, хто хоче працювати, навчатись, удосконалюватись, така можливість буде надана. 

Додам також, що стовідсотково будуть збережені робочі місця всіх наших колег, хто у лавах ЗСУ захищає Україну. Ми з нетерпінням очікуємо їхнього повернення живими та здоровими. 

Одним з аргументів проти проведення реформи є нібито втрата доходів місцевими бюджетами. Але ми вже проходили це минулого року в процесі першого етапу укрупнення лісгоспів. 

У підсумку місцеві громади лише збільшили надходження від лісогосподарських підприємств. Запевняю, інтереси територіальних громад не постраждають і на другому етапі реформи. 

Третя умова реформи — нова лісогосподарська компанія, як і лісгоспи, не може бути приватизована, передана у концесію тощо. 

Створення єдиної компанії жодним чином не означає появи на ринку монополіста з продажу деревини. Навпаки, як я вже зазначав, для малого та середнього бізнесу в регіонах відкриваються нові можливості. 

Реалізація деревини, як і тепер, буде проводитись на відкритих електронних торгах. Доступ до ресурсу збережуть і місцеві, і регіональні переробники, і компанії національного чи міжнародного рівня.

Чого планується досягти внаслідок реформи? 

- Домовитись з міжнародними донорами про масштабну програму відтворення лісового фонду півдня та сходу країни, які зазнали катастрофічних втрат через російську агресію. 

Місцеві лісгоспи завжди були дотаційними, наразі вони не зможуть навіть підготувати документи на отримання допомоги іноземних фондів: реалізувати таку програму здатна лише структура національного рівня коштом потужної міжнародної підтримки.

- Долучитись до міжнародних екологічних програм та ініціатив, приділяти більше уваги питанням екології.

- Отримати інвестиції у завершення технічного переоснащення галузі, особливо в частині протипожежних заходів. Кліматичні зміни стають все катастрофічнішими — рекордні пожежі у Європі цього року тому свідчення. 

- Завершити процес диджиталізації галузі, оцифрувати лісовий фонд, запустити систему електронного декларування всіх процесів з деревиною й таким чином мінімізувати ринок нелегальної деревини.

- Якісно посилити програму відтворення лісів: залучити інвестиції у нові насіннєві центри.

- Збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів шляхом підвищення ефективності господарювання (нова техніка, технології, інфраструктура, зниження собівартості внаслідок конкуренції серед підрядників).

Процес трансформації не буде миттєвим. Державна лісогосподарська галузь — величезна і консервативна структура. Але я впевнений у підтримці людей, адже реформа — це справді шанс на розвиток та збереження нашого лісового фонду.