Статус кандидата на вступ до ЄС: економічні та фінансові переваги

23 червня трапилася подія історичного масштабу – Європейська Рада своїм рішенням надала Україні статус кандидата на вступ до ЄС. 

Таке рішення послало потужний сигнал українцям і всьому світу щодо солідарності європейської спільноти з Україною в її запеклій боротьбі з агресором за європейські цінності, незалежність і територіальну цілісність власної держави. 

Після надання Україні статусу кандидата Євросоюз вже не розглядає Україну як "сіру" зону між цивілізованою частиною Європи та ординською тоталітарною державою, а демонструє свою готовність тісніше інтегрувати Україну в структури ЄС, допомогти країні відновитися після війни та досягти високих критеріїв членства в ЄС. 

По суті, статус кандидата для України суттєво підвищує рівень відповідальності ЄС за процеси в політичній, економічній, соціальній і гуманітарній сферах України, а також за досягнення Україною суттєвого поступу в цих сферах. 

Перспектива членства в ЄС, за визнанням багатьох експертів, є важливим драйвером реформ, який підкріплюється солідним фінансуванням з боку ЄС. 

Кандидатство зробить Україну повноправним членом програм та ініціатив Євросоюзу, відкритих як для країн ЄС, так і країн зі статусом кандидата на членство. 

У новому статусі Україні буде доступна фінансова допомога ЄС призначена для країн, які готуються до вступу в ЄС, і надається у формі грантів, інвестицій та технічної допомоги.

І такий стан справ стане великим кроком уперед, порівняно з ситуацією 2014-2021 років, коли допомога ЄС Україні інституціоналізувалися через макрофінансову допомогу та інструменти Європейської політики сусідства — European Neighbourhood Policy (ENP).

Макрофінансова допомога (кредит) – це специфічна форма підтримки партнерів ЄС, що призначена для відновлення стійкої зовнішньої позиції країн, які стикаються із труднощами зовнішнього фінансування. 

Для отримання такої допомоги Єврокомісія вимагала дотримуватися умов програми МВФ і мати розрив зовнішнього фінансування (external financing gap) навіть після отримання кредитних коштів МВФ.

Європейська політика сусідства (ENP) почала реалізуватися з 2004 року і націлюється на посилення стабільності, безпеки і процвітання країн-сусідів ЄС через політичну асоціацію та економічну інтеграцію, а також підтримка їх руху до демократії, якісного управління, верховенства права та інклюзивного економічного розвитку. 

Сумарний бюджет ENP у 2014-2020 роках становив 15,5 млрд євро, що при врахуванні кількості країн-реципієнтів допомоги ЄС дає середньорічні обсяги допомоги в розрахунку на одну країну 139 млн євро.

До червня 2022 року Європейська політика сусідства поширювалася на Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Грузію, Молдову і Україну на схід від ЄС, також на Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Лівію, Ліван, Марокко, Палестину, Сирію і Туніс на південь від ЄС. 

Країни-кандидати на вступ до ЄС і потенційні кандидати користуються іншими програмами підтримки ЄС і мають різні вектори руху. Основним фондом фінансування таких програм є Інструмент допомоги перед вступом - Instrument for Pre-Accession (IPA). 

Це спеціальний фонд ЄС, що призначений для розбудови інститутів у країнах-кандидатах за зразками ЄС, розбудови транспортної інфраструктури, охорони довкілля, активізації регіонального співробітництва, підвищення якості людського капіталу та активізації механізмів економічного розвитку країн, які готуються до вступу. 

Але ключовим напрямом змін, який очікують від країн-кандидатів і на реалізацію якого надається масивна технічна і фінансова допомога, є повне прийняття спільного законодавства ЄС на момент вступу до ЄС. 

До 2022 року бенефіціарами Інструменту допомоги перед вступом були Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія і Туреччина.

Фахівці Єврокомісії вказують на те, що передвступні фонди ЄС фінансують інвестиції в майбутнє як регіону розширення ЄС, так і старих членів ЄС. 

Ці фонди підтримують зусилля бенефіціарів щодо проведення важливих економічних і політичних реформ, підготовки до прийняття прав і обов’язків, які пов’язані із членством в ЄС. 

В цілому такі реформи покликані надати громадянам кращі можливості і дозволити їм користуватися стандартами, які є загальноприйнятими для громадян — членів ЄС.

Інструмент допомоги перед вступом з часом еволюціонував від IPA до IPA-II і IPA-III. Сумарний бюджет IPA-II для періоду 2014-2020 років становив 12,8 млрд євро. 

Розподіл фінансування за країнами подано в таблиці. А для періоду 2021-2027 років бюджет IPA-IIІ закладається обсягом 14,16 млрд. євро. 

Орієнтовні обсяги фінансування Інструменту допомоги перед вступом ІІ (IPA ІІ) у 2014-2020 роках, млн євро

Не зважаючи на співставні обсяги фінансування з боку ЄС, програми IPA для країн-кандидатів і програми ENP для країн-сусідів, відносна значущість програми ІРА є набагато більшою. 

Адже, відносно ВВП країн-реципієнтів (крім Туреччини) фінансова допомога IPA-ІІ за 2014-2020 роки становила 9,5% річного ВВП країн-кандидатів на вступ до ЄС. А для країн-сусідів ЄС бюджет ENP за 2014-2020 роки дорівнював лише 1,2% їх річного ВВП. 

В основу IPA-III, що функціонуватиме до 2027 року, покладено принципи досягнення цілей політики та виконання фундаментальних вимог для набуття країнами-кандидатами членства у ЄС. 

IPA-III ставить за мету надавати підтримку тим реформам, які сприяють стійкому соціально-економічному розвитку і наближають країну-реципієнта до цінностей та стандартів ЄС.

Структура програми IPA-III на 2021-2027 відображає специфічні цілі її регуляторної системи і фокусується на пріоритетах процесу розширення ЄС за 5-ма тематичними напрямками (які називаються "вікнами" — windows) і співпадають з напрямками ведення переговорів щодо вступу:

1: Верховенство права, фундаментальні права людини і демократія; 

2: Якісне управління, адаптація спільного законодавства ЄС - EU acquis, стратегічні комунікації;

3: Зелений перехід і стійкі взаємозв’язки;

4: Конкурентоспроможність та інклюзивне економічне зростання;

5: Територіальне і транскордонне співробітництво.

В історичному контексті до започаткування Інструменту допомоги перед вступом (IPA-I) з кінця 1990-х років ЄС для підготовки балканських країн до членства в ЄС використовував такі програми як "Phare", "OBNOVA", "SAPARD", "CARDS". 

Ці програми покликані були посилити співробітництво балканських країн із ЄС та створити підґрунтя для їх членства у структурах ЄС. Реалізація таких програм була невід'ємним елементом Угод цих країн про стабілізацію та асоціацію з ЄС.

Під кутом зору майбутнього членства України в ЄС варто розглядати і допомогу ЄС на відбудову України. Фонд солідарності з Україною Європейська Рада та Єврокомісія вже анонсувала.

Крім фінансування проєктів з післявоєнної відбудови України, він може використовуватися і для досягнення цілей передвступної підготовки. 

Органи ЄС, співпрацюючи з Україною у питаннях відновлення економіки, можуть розглядати такі проєкти не тільки через призму допомоги постраждалій від збройної агресії країні, а й через призму інвестицій у наближення України до стандартів ЄС.

Єврокомісія в своєму Комюніке від 18 травня 2022 року вже заявила, що планує свою майбутню діяльність з післявоєнного відновлення України за такими 4-ма напрямками:

• Відбудова країни, особливо її інфраструктури, сфери охорони здоров’я, освіти, зруйнованого житла, а також формування її енергетичної та цифрової стійкості у відповідності з новітньою європейською політикою та стандартами;
• Продовження модернізації держави та її інститутів для забезпечення якісного управління та поваги верховенства права, надання адміністративної підтримки та технічної допомоги, включаючи регіональний та місцевий рівень;
• Впровадження регуляторного та структурного порядку денного з метою поглиблення економічної та соціальної інтеграції України та її людей з ЄС;
• Підтримка відродження української економіки та суспільства через підвищення її економічної конкурентоспроможності, розширення зовнішньої торгівлі та стимулювання розвитку приватного сектору, а також забезпечення "зеленої" та цифрової трансформації економіки.

Відповідно до заяв Єврокомісії рамкові умови для внеску ЄС у відбудову України формуватимуть такі важливі компоненти:

• Фонд відбудови України (‘Rebuild Ukraine’ Facility) – новий фінансовий інструмент ЄС, створений для фінансування заходів із відбудови України та зближення української економіки з європейською; 
• Підключення України до вже діючих програм ЄС, серед них і змішане фінансування та гарантії під егідою інструментів Сусідства, Розвитку та Міжнародного співробітництва.

Традиційно для європейських програм, зазначені фінансові механізми матимуть дієві запобіжники для цільового та ефективного використання коштів.

Ці реформи й фінансові інструменти у випадку їх успішної імплементації допоможуть глибше інтегрувати українську економіку в єдиний ринок ЄС, покращити бізнес-середовище в Україні, залучити необхідні прямі іноземні інвестиції та підтримати створення робочих місць в країні.