Українська правда

Перезапуск реформи містобудування: що відбувається?

Зміна вивіски чи реальні реформи? Чи допоможе новий контролюючий орган позбутися корупції у сфері містобудування?

Без перебільшень, будівельна галузь завжди була однією з найкорумпованіших в Україні. 

За десятиліття учасники ринку вже звикли до певних "правил", а чиновники вигадали багато зручних схем. 

Ця історія могла б успішно завершитись ще торік, однак щось пішло не так. Чи є ще шанс? Короткий спойлер: так.

Як все починалось? 

Початок карантину збігся в часі із, здавалося б, революційними змінами в галузі державного архітектурно-будівельного контролю. 

У березні 2020 року новий уряд ліквідував ДАБІ як відому корупційну годівницю, а натомість запропонував створити три різні органи. 

Але ДАБІ весь цей час і далі працює, проте водночас позбавлена функцій державного нагляду та контролю. Ринок залишився сам на сам, корупція нікуди не ділась, а реформа зависла в повітрі. 

Згодом підхід до реформування галузі укотре змінився: вирішили все-таки створити один новий орган замість трьох. Таким чином, у грудні 2020 року Кабмін своєю постановою створив Державну інспекцію архітектури та містобудування України (ДІАМ). 

Зрештою, сьогодні ми на етапі створення якісної законодавчої бази, яка забезпечить повноцінну роботу інспекції. 

Діджиталізувати все 

Запорукою успішної боротьби з корупцією, зокрема в будівельній сфері, є тотальна цифровізація. 

Саме для цього в липні 2020 року запрацював пілотний проєкт Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕСБ), що покликана максимально впорядкувати процес будівництва в Україні і через публічність інформації унеможливити корупційні ризики. 

Таким чином, ЄДЕСБ має реалізувати весь життєвий цикл будівництва певного об’єкта: від отримання містобудівних умов та обмежень, паспорта забудови земельної ділянки і до його прийняття в експлуатацію. 

Очікується, що більшість інформації та документації, необхідної для ведення будівництва, буде створюватися в е-системі відповідними суб'єктами. 

Це дозволить централізувати та стандартизувати дані з багатьох розрізнених джерел інформації.

Така логіка закладена й у законопроєктах, які є основою реформи містобудування. Нещодавно парламентарі ухвалили в першому читанні законопроєкти №5655 і №5656, у розробці яких брали участь і наші експерти з Офісу ефективного регулювання BRDO. 

Документи передбачають цифровізацію адміністративних та інших послуг у сфері містобудівної діяльності. Це означатиме ще більше прозорості, ще більше послуг в е-системі та ще менше корупції в будівництві. 

Також очікується, що в е-системі буде вся необхідна інформація, крім державної таємниці. Кожен інвестор, замовник будівництва або небайдужий громадянин уже може перевірити перебіг будівництва об’єкта, ступінь ризику тощо.

Конкуренція рятує світ

Ми створюємо конкуренцію на ринку. Сьогодні це працює так: єдиний на всю країну орган — ДАБІ — видає дозволи на об’єкти класу наслідків СС2 та СС3. 

Відповідно, суб’єкти з усієї країни їдуть до Києва, щоб отримати фізично цей дозвіл. Адже на місцях видаються дозволи тільки на об’єкти СС1, що становлять найменший ризик. 

Ми пропонуємо залишити цю історію в минулому. Більше не доведеться їхати до столиці, щоб отримати певний дозвіл, адже з’явиться вигідна альтернатива для отримання послуги. 

Зокрема, законопроєкт №5655 наділяє повноваженнями з держреєстрації у сфері містобудування на нотаріусів, державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно та посадових осіб ДІАМ (лише щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України "Про державну таємницю", та щодо реєстраційних дій, з яких прийнято рішення за наслідками адміністративного оскарження).

Простіше кажучи, відтепер суб’єкт зможе обирати, до кого звернутися, щоб отримати послугу. Він матиме можливість не сплачувати хабар, навіть якщо це буде вимагатись. 

У такому разі замовник будівництва звернеться до нотаріуса і зробить усе максимально швидко й без корупції.

Аналогічні зміни торкнуться й державного архітектурно-будівельного контролю. На ринку з’являться також приватні органи, які зможуть виконувати цю функцію замість держави. 

Проте ми передбачаємо суттєві запобіжники для уникнення зловживань із боку контролерів. Для цього ми розробили окремий законопроєкт №5655, що встановлює фінансову відповідальність за такі дії, як-от невинесення приписів про необхідність усунення порушень, якщо вони були виявлені. 

А якщо ситуація повторюється, особа сплачує штраф у двократному розмірі та позбавляється права здійснювати містобудівний контроль до трьох років.

У свою чергу, кримінальна відповідальність передбачається за підробку документів, отримання неправомірної вигоди, а також за підкуп уповноваженої особи з містобудівного контролю. 

Баланс інтересів — понад усе 

Ще одна революційна зміна в будівельній галузі має змінити все. У нових законопроєктах, які очікують ухвалення в цілому, передбачено створення Містобудівної палати при Мінрегіоні. 

Її мета — притягнення до відповідальності об’єктів нагляду (ДІАМ, уповноважених осіб з містобудівного контролю, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань містобудівного контролю, уповноважених органів містобудування та архітектури, експертних організацій, саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури).

Щоби притягнути до відповідальності учасника будівництва, ініціатор перевірки звертається до Мінрегіону, який у порядку нагляду призначає перевірку наведених у зверненні фактів. Строк такої перевірки не може перевищувати 20 робочих днів. 

Якщо за результатами перевірки виявлено правопорушення, Мінрегіон складає та направляє з використанням е-системи подання до Містобудівної палати про притягнення до відповідальності.

До складу палати можуть увійти представники ДІАМу, уповноважені особи містобудівного контролю або з органів містобудування та архітектури. 

Також в палату можуть увійти представники виконавчих органів сільських, селищних, міських рад з питань містобудівної контролю, представники експертних організацій, саморегулівних організацій у сфері архітектурної діяльності, виконавці окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, тощо. Щоб уникнути зловживань, ротація складу відбуватиметься щороку.

Крім того, законопроєкт запроваджує механізм досудового порядку оскарження рішень про відмову у державній реєстрації у сфері містобудівної діяльності до ДІАМу. 

Скористатись цим правом зможуть заінтересовані особи, які не підпадають під об’єкти нагляду. 

Строк розгляду скарги не може перевищувати 30 календарних днів, а в окремих випадках, якщо необхідно залучити скаржника або інший орган, може бути продовжений до 45 календарних днів. 

Якщо ж за результатами розгляду скарги ухвалено рішення про проведення державної реєстрації у сфері містобудівної діяльності, таке рішення виконується не пізніше наступного робочого дня. 

Щоб його виконати, повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагатимуться.

Що далі? 

Сьогодні ми на порозі змін, які можуть раз і назавжди змінити ту філософію, що роками панувала в будівництві. Без схематозів і домовленостей — саме це той головний результат, на який усі ми розраховуємо. 

Щоб це стало реальністю, наші експерти спільно з народними депутатами напрацювали законопроєкти, покликані врегулювати проблемні моменти в галузі будівництва, а також зробити її привабливою для інвесторів. 

Адже конкретні зміни, закладені в документах, допоможуть Україні зрости в рейтингу Світого банку щодо легкості ведення бізнесу "Doing Business". Запорукою цього стануть спрощене отримання послуг, прозорі правила гри на ринку для всіх учасників та справедлива конкуренція. Головне — не зупинятися.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
законодавство будівництво нерухомість