Експериментальний проєкт е-резидентства в Україні: що очікувати?

13 липня Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт №5270 про внесення змін до Податкового кодексу. 

Він дозволить реалізувати електронне резидентство в Україні до 1 липня 2022 року. 

Найвідоміша схожа програма — естонська e-Residency. Правда, вона дає можливість отримати електронний цифровий підпис (ЕЦП) і ключ-карту для доступу до електронного середовища. 

Вже після того можна реєструвати компанію, отримувати рахунок в банку чи фінансовій системі. 

В Україні ж е-резидентство — можливість іноземним ІТ-спеціалістам зареєструватися та працювати як ФОП, зокрема, користуватись податковим пільговим режимом. Переїжджати до України при цьому не потрібно. 

Отримати статус можна безкоштовно. Схема реєстрації проста: спершу заповнюєте форму на електронному порталі ДІЯ. 

Після цього, згідно з українським законодавством, МВС та СБУ проведуть перевірку документів. Якщо все добре — тоді за майбутнім підприємцем резервують ІПН (індивідуальний податковий номер). 

Пізніше консульство України в країні іноземця відправляє через портал ДІЯ електронне запрошення на підтвердження особистості. Для того, щоб пройти цю ідентифікацію, потрібно мати з собою паспорт. 

Якщо його оригінал збігається з електронною копією — посадова особа вносить в систему інформацію про проходження ідентифікації. 

Тоді ж центром сертифікації ключів буде сформований кваліфікований електронний підпис (КЕП). І вже після отримання податковою реєстраційного номера ІПН ДІЯ  зможе надавати йому електронну довірчу послугу.

То які є нюанси української е-Резиденції і до чого потрібно бути готовим майбутнім підприємцям.

На законодавчому рівні закріплено, що для реєстрації ФОП потрібна адреса. Якщо для українського ФОП це може бути місце прописки. 

То в проєкті №5270 зазначають, що податковою адресою е-резидента може бути місцеперебування реєстратора. А офіційний реєстратор і реалізовувач програми — державне підприємство ДІЯ. 

Вони ж і розроблятимуть інформаційну систему "Е-резидент". Через неї буде проходити вся робота з програмою — починаючи від реєстрації потенційних підприємців і до роботи у власному е-кабінеті. 

Серед обмежень — програма електронного резидентства в Україні буде доступна тільки 5 видам діяльності, а це розробка комп’ютерних ігор, програмного забезпечення, діяльність у сфері інформаційних технологій чи обробка даних. У такому випадку, е-резидент сплачуватиме 5% податку від доходу. 

Якщо йому потрібні інші КВЕДи — він не зможе набути статусу е-резидента. Те ж саме стосується і найманих працівників — у е-резидента не може бути співробітників, він має бути фрилансером. 

Іншою буде і система списання податків. Якщо український ФОП подає звітність та платить податок раз на квартал, то банк е-резидента зобов’язаний на наступний банківський день з дня отримання платежу перерахувати на бюджетний рахунок 5% від суми єдиного податку. Це так званий авансовий платіж. 

З відкриттям рахунку у банку процедура проста. На сайті ДІЯ є перелік банків, з яких сам заявник може обрати, де відкрити не більше 1 рахунку. 

Тоді е-резиденту потрібно заповнити бланк довіреності на адміністратора (тобто на державне підприємство ДІЯ), який надає консульська установа. 

За цією довіреністю адміністратор матиме право перекладу документів для відкриття такого рахунку. Але, як і всьому світі, банк може відмовити в відкритті. 

Ще змінюється подача звітності у податкову що для е-резидента, що для його контрагентів. Усю звітність е-резидент повинен подавати українською мовою та мовою оригіналу. 

До неї входить — відкриття розрахункових рахунків в Україні, електронні копії договорів, пов’язаних з діяльністю в Україні та поза її межами, копії первинних документів, інформація про транзакції (надходження та списання коштів), а також декларацію платника єдиного податку. 

А от якщо документи е-резидент не підвантажить, то тоді вже можуть виникати питання від його контрагентів. 

Адже в пункті 55 підрозділу 4 законопроєкту №5270 зазначено, якщо е-резидент не завантажив в систему "Е-резидент" первинні документи (акт та рахунок), тоді юридична особа не може включити в склад своїх витрат операції з такими е-резидентами. 

Тому моя рекомендація майбутнім підприємцям — звернутися за консультацією до податкових консультантів, бухгалтерів чи юристів. Це допоможе уникнути помилок та швидше налагодити роботу з українськими компаніями.