Про червоні лінії ринку нафтопродуктів

Кілька днів у суспільстві обговорюють розвиток ситуації на ринку бензину та дизельного пального. Допускають імовірну нестачу окремих позицій чи подорожчання внаслідок скорочення імпорту.

Зауважу, що цей ринок є визначальним для національної економіки. Тож вимагає особливої уваги і зваженості в оцінках. 

Держава не регулює ціни на нафтопродукти. Оператори визначають їх під впливом зовнішніх і внутрішніх економічних чинників.

Антимонопольний Комітет має право визначати, наскільки ці фактори обґрунтовані та об’єктивні. І – надавати обов’язкові до розгляду рекомендації. 

На перший погляд ринок світлих нафтопродуктів в Україні є конкурентним. Адже близько 800 суб’єктів торгують нафтопродуктами через майже 7 тисяч АЗС. 

Втім, до 40% високооктанових бензинів та дизпалива в Україні реалізують лише три мережі – під брендами WOG, OKKO і UKRNAFTA. Відтак, їхні оператори можуть суттєво впливати на ситуацію.

Особливістю українського ринку світлих нафтопродуктів є залежність від імпорту, частка якого сягає 80%. Він надзвичайно чутливий до світових цінових коливань, що створює передумови для внутрішніх змов. 

У 2020-21 роках в АМКУ вже реагували на ситуації, викликані падінням світових цін на нафту, зменшенням попиту через карантин тощо. 

Торік у березні ми зустрічалися із представниками найбільших мереж АЗС. Вони погодилися з висновками Комітету про наявність потенціалу до зниження цін. Що, зрештою, і відбулося – у середньому на 24%. 

У січні – аналізували стан виконання рекомендацій АМКУ, наданих у грудні 2020-го: привести вартість пального на АЗС до економічно обґрунтованого рівня. Адже таблички на АЗС помітно "не встигали" синхронізуватися із світовою динамікою. 

До речі, давно помічено, що ціни українських операторів зростають одночасно із ростом Європейських котирувань на нафтопродукти. Але – відчутно гальмують із зниженням, коли у світі відбувається зворотній процес. 

Вочевидь, такі дії надмірно спустошують гаманці споживачів і спотворюють економічну конкуренцію. Саме тому Комітет регулярно контролює дотримання учасниками ринку законодавства про захист економічної конкуренції. 

У січні-березні цього року ми встановили факти подорожчання високооктанових бензинів та дизпалива. Проаналізували чинники, які впливають на формування роздрібних цін. І з’ясували, що ціни не корелюються із ринковими факторами. 

Аби не втомлювати читачів цифрами, проілюструю дослідження однією позицією. У зазначений період курс долара США до гривні знизився на 2,8%, а середні ціни великого опту на дизпальне зросли на 9,4%. Однак на АЗС воно подорожчало на невиправдані 13%.

Вже із 12 березня відповідні європейські котирування почали знижуватися. Цей фактор мав бути визначальним щодо формування внутрішніх роздрібних цін. Однак на українських АЗС вони надалі зростали. 

25 березня АМКУ зреагував, надавши 10 ключовим учасникам ринку рекомендації. Насамперед – утриматися від порушення законодавства про захист економічної конкуренції та встановити роздрібні ціни на рівні, який відповідає об’єктивній ситуації. Наразі контролюємо, наскільки рекомендації буде враховано.

З огляду на нестабільну ситуацію із імпортом нафтопродуктів з Білорусі та РФ, будемо особливо прискіпливими. Застерігаємо операторів від потенційних антиконкурентних дій, що можуть негативно вплинути на ціни і наповнення ринку. 

Спроби створити штучний дефіцит, необґрунтовано підвищити вартість, встановити бар’єри у доступі до альтернативної інфраструктури, зокрема портів, є неприпустимими. Це – червоні лінії національної ваги. Вихід за них – неприпустимий. Антимонопольний Комітет буде боротися за їхню недоторканість.