Чому Україні потрібно змінити регулювання пивної галузі

Український ринок пива забезпечує велику кількість робочих місць у сфері роздрібної торгівлі, логістики, а також ресторанного і готельного бізнесів. 

Однак сьогодні пивоварна галузь переживає не найкращі часи. За останні роки ринок виробництва і споживання пива значно скоротився. Зокрема, через карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19, постраждали крафтові броварні. 

Аби поліпшити умови ведення бізнесу для виробників солодових напоїв та сприяти розвитку крафтового пивоваріння, у Верховній Раді зареєстрували нові законопроекти — №5118 та №5119 від 19 лютого. 

Вони пропонують низку змін у регулюванні ринку алкогольних напоїв. Які ж зміни чекають на пивну галузь? 

Малі виробники пива і європейське законодавство

В українському законодавстві немає визначення поняття "крафтове пиво". Так само, як і поняття "малі виробники пива". 

У 2016 році в Україні зменшили вартість ліцензії на оптову торгівлю для пивоварень з об'ємом виробництва менше 300 тисяч літрів/рік. Так було відокремлено малі пивоварні від великих промислових виробників пива. 

Однак, європейський показник визначення малого підприємства з виробництва пива відповідає позначці 20 млн літрів пива на рік — у 66 разів більший, ніж в Україні.

Законопроект №5118 пропонує визначити малими пивними виробниками ті підприємства, які мають обсяг не більше 20 млн літрів пива на рік, не пов’язані територіально з іншими броварнями (тобто не знаходяться на одній території), та не виробляють пиво на підставі договору про право використання торгової марки або виробничого процесу іншого виробника. 

Згідно з Податковим кодексом такі малі виробники пива також не повинні бути пов’язаними особами з іншими виробниками пива.

На сьогодні під такі критерії підпадає 232 українські броварні. За прогнозами, це дозволить збільшити частку пивного ринку малих виробників пива більше ніж на 10%. Сьогодні вона складає лише 3%.

Відміна оптової ліцензії

Нинішня вартість ліцензії на оптову торгівлю для пивоварень з об'ємом виробництва менше 300 тисяч літрів на рік складає 30 тисяч гривень. 

Виходить що категорія малих пивоварень, обсяги виробництва яких складають від 300 тисяч до 20 млн літрів на рік, сплачує однакову вартість за оптові ліцензії на рівні з великими виробниками пива. А це — 500 тисяч гривень на рік. 

В Україні під цю категорію підпадають 28 пивних заводів, які займають 9% ринку. Натомість, решту ринку виробництва пива займають дев’ять найбільших виробників. Годі й говорити, що прибутки цих двох категорій істотно відрізняються. 

Скасування оптової ліцензії для малих броварень дозволить підприємствам зекономити близько 18 млн гривень і спрямувати ці кошти на збільшення обсягів виробництва. 

Диференціація штрафів

Українським законодавством передбачена відповідальність у розмірі 17 тисяч гривень за порушення вимог до подачі звіту про обсяги виробництва та обігу алкогольних напоїв. 

Справа в тому, що штрафні санкції сильно впливають на фінансовий стан малих виробників, особливо нових компаній, що лише розпочали свою діяльність. 

За даними Державної податкової служби України, у 2019 році таким виробникам пива виписали 64 штрафи. Це майже третина від загальної річної кількості штрафів, що накладалися за усіма видами алкогольних напоїв.

Автори законопроекту №5118 пропонують зменшити штрафні санкції для виробників пива з об’ємом виробництва до 20 млн літрів на рік до 1,7 тисяч гривень. 

Запровадження безстрокової ліцензії

Наразі виробники пива мають отримувати ліцензію кожні п’ять років. Це додаткове та недоцільне навантаження, особливо для малого та середнього бізнесу. 

Виробнику достатньо пройти атестацію виробництва один раз при отриманні ліцензії. У випадку використання нових потужностей потрібно додатково їх реєструвати. Для цього діє закон "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів". Крім того, не слід забувати, що виробників пива перевіряє Держекоінспекція, Держпродспоживслужба, ДПС та ДСНС.

 Видача безстрокової ліцензії не зробить галузь безконтрольною, а надходження у бюджет не припиняться. Натомість, виробники зможуть заощадити кошти, які раніше витрачали на отримання ліцензії.

Зменшення акцизу

В Україні з 2017 року діє ставка акцизного податку на рівні 2,78 грн на один літр пива. Вона однакова і для великих, і для малих пивоварних заводів. Натомість, у європейських країнах акциз диференційований — малі виробники можуть сплачувати акциз з одного літра пива у два рази менший, ніж великі промислові підприємства.

Згідно з європейськими директивами, ставки акцизу можуть диференціюватися, виходячи з річного обсягу виробництва. Наприклад, у Болгарії, Польщі, Угорщині та Франції ставка акцизу для малих виробників пива з річним обсягом виробництва до 20 млн літрів на рік знижена на половину від загальнонаціональної ставки акцизу.

Проект закону № 5119 "Про встановлення знижених ставок акцизного податку для для малих виробників пива" пропонує прийняти таку ж норму й в Україні, встановивши для малих броварень норму акцизного податку у 1,39 грн на один літр пива.

Зменшення акцизної ставки на виробництво пива для малих виробників дозволить підприємствам зекономити близько 328 млн гривень, спрямувавши ці кошти на розвиток бізнесу, створення нових робочих місць та збільшення обсягів виробництва. 

У разі роботи на повну потужність броварні зможуть створити до трьох тисяч додаткових робочих місць. У майбутньому завдяки розвитку крафтового виробництва та при відсутності навантаження на малий бізнес надходження до бюджету суттєво зростуть.