Українська правда

Сезон червоної ікри: про що варто пам’ятати напередодні новорічного ажіотажу

Від чого залежить ціна на ікру та як вберегти себе від неякісного продукту.

Від 70 до 80% продажів червоної ікри лососевих в Україні відбувається напередодні та під час новорічних свят — з другої половини листопада по середину січня. 

Користуючись цим надзвичайним попитом, разом із відомими постачальниками на ринок виходять і шахраї, які намагаються продати ікру (або її підробку) невідомого походження за невиправдано низькими цінами. 

Уже сьогодні результати пошукової видачі для запиту "купити червону ікру" рясніють схожими один на одного сайтами-одноденками та безкоштовними оголошеннями із "надзвичайно вигідними пропозиціями". "Купи кілограм червоної ікри — отримай баночку чорної в подарунок", "Купи дві банки отримай у подарунок третю", "Ікра нересту 2020 року — ніколи не була в заморозці" і так далі. 

Деякі — мімікрують під відомі бренди, хтось — взагалі не заморочується далі простого лендингу на одну сторінку. Для більшого емоційного тиску такі сайти встановлюють у себе "лічильник зворотного відліку", який має демонструвати, що низька ціна збережеться буквально ще кілька годин. 

А для кращих продажів "у навантаження" до червоної можуть давати ще баночку "чорної" ікри, нібито виловленої під Астраханню.

Ризик натрапити на підробку чи неякісний товар тут надзвичайно високий — передусім через невідоме справжнє походження такої "ікри". 

Протягом останніх років різні дослідницькі компанії проводили "заміри якості" на ринку червоної ікри, фіксуючи в різний час від 50% до 70% підробних або неякісних товарів із вибірки, або таких, походження яких неможливо встановити достеменно. 

Це означає, що тільки пильність і уважність самого споживача може вберегти його від непевної покупки і зіпсованого свята.

Звідки береться червона ікра

Передусім, слід нагадати, що ікру лососевих в дикому вигляді видобувають у дуже небагатьох точках земної кулі. 

Це Аляска у США, Далекий Схід в Росії, кілька місцевостей у водах Ісландії, Норвегії, Шотландії, Данії та Польщі. Так, мало хто знає що у Балтійських водах живе справжнісінький дикий балтійський лосось, делікатес для поціновувачів якісної риби.

Відповідну географію поставок ікри в Україну демонструє і Держстат. Протягом останніх п’яти років провідним постачальником червоної ікри в Україну є Білорусь. 

Її частка в імпорті коливається на рівні 43-52% рік від року (в 2019 — 49%). Обґрунтоване припущення, яке підтверджується учасниками ринку, полягає в тому, що це камчатська ікра, прямий імпорт якої з території Росії заборонено. 

Це також є причиною зростання контрабанди з цього регіону протягом останніх років. Друге і третє місце, за статистикою, ділять США та Норвегія, в 2019 році на поставки звідти припало 10% і 14% всього імпорту червоної ікри відповідно. Також помітними є поставки з Ісландії (в 2019 — 10%) та Китаю (7%).

Відповідно, в Україну ікра прибуває або в кризі (сіль+ікра), або уже в роздрібній упаковці (сіль+ікра+консерванти). Тому кінцевий споживач може купити:

а) ікру по попередньому замовленню (принцип, аналогічний "фіш-букінгу", коли відвантажується рівно стільки ікри, скільки споживач готовий вжити в найближчі кілька днів) і там буде присутня лише ікра та сіль і жодних консервантів

б) розфасовану ікру у жерстяній банці (зберігання до 2 років), скляній банці (до півроку) або пластикових контейнерах (до кількох місяців)

Від чого залежить ціна на ікру?

По-перше, від виду риби. Найбільшу цінність (і відповідно, найвищу ціну) має ікра кижуча, чавичі, нерки. На другому місці за цінністю — ікра кети, після неї — ікра горбуші, яка є найбільш розповсюдженою. 

Ікру форелі тут не беремо до уваги, бо її багато розводять штучно і дефіцитом не вважають. 

Ікра, до слова, буває тільки двох сортів — першого (розфасовка одного виду риби, вміст солі до 4%) і другого (можливе змішування різних сортів, вміст солі до 8%, можливі частинки ястика). Другий сорт, відповідно, дешевший, іноді в рази. Ікри "вищого сорту", яку пропонують "тіньові сайти", просто не буває. 

По-друге, на ціну впливає і "свіжість" нересту. Ікра риби цьогорічного видобутку буде в 2 рази дорожче за ікру попередніх років, ціни на яку падають щойно надходить новий вилов. 

Ікра в замороженому стані може зберігатися роками, відрізнити "свіжий" вилов від вилову 2-3 річної давнини "на око" неможливо. 

Тому ікра "нересту 2020 року" апріорі не може коштувати дешево і продаватися як "акційна пропозиція" — це просто економічно недоцільно. Адже видобута цього року ікра тільки кілька тижнів тому почала надходити на ринок кінцевого споживання.

Додаймо сюди суттєве зменшення обсягів перевезень, а також загальне зниження обсягів видобутку, яке тільки на Алясці приблизно сягнуло мінус 20-30% за показники 2019 року. Отримаємо низку факторів, жоден з яких не сприяє низькій "акційній" ціні.

За нашими оцінками ікра свіжого нересту не може коштувати в Україні менше 500-600 гривень за 100 грам. 

Натомість "тіньовики" пропонують покупцеві придбати за 600-700 грн. півкілограмову банку ікри (яка мала б коштувати щонайменше 2500 грн.), а у разі придбання двох — третю пропонують в подарунок (тобто за ціною 400 грн. за банку або в 5 раз дешевше адекватного рівня). 

Найменша ціна, яку доводилось зустрічати в оголошеннях — 300-350 грн за півкілограмову банку ікри горбуші.

Що це може бути за ікра?

По-перше, це може бути повністю або частково замінник з желатину. На жаль, виявити підробку можна буде тільки після купівлі, кинувши кульки в окріп (желатинові розчиняться, справжні — залишаться).

По-друге, це може бути ікра дуже давнього видобутку, кілька разів розморожена і заморожена, консервована у спосіб, заборонений в Україні і ЄС. 

Приміром, це може бути канцерогенний і алергенний консервант Е239 (уротропін). Він формально заборонений в Росії ще в 2009 році, проте його широко використовують постачальники "сірої" ікри з Камчатки, аби краще зберегти "товар". 

Як правило, така ікра постачається до України контрабандно. Або ж це може бути взагалі невідомий консервант, який навіть не проходить по реєстрах.

По-третє — і це ще "хороший" варіант для споживача — може йтися про ікру 2-го сорту, про що у випадку придбання в жерстяній банці дізнатися просто неможливо (розмірів і кольору зерен не видно).

Як убезпечитися

Є кілька контрольних запитань, які має задати собі покупець червоної ікри в інтернеті. Чи знаю я постачальника, чи чув щось про компанію? Чи зможу я вийти на зв’язок і пожалітися в разі невідповідної якості? 

Чи адекватну ціну пропонує продавець за одиницю продукції з урахуванням логістики, якості ікри, її походження? Чи готовий/готова я купувати контрабандний товар з урахуванням усіх ризиків? 

Чи підходить мені запропонований варіант фасування (жерсть, скло, пластик чи модель попереднього замовлення або "фіш-букінгу", тобто відвантаження конкретного обсягу ікри саме на замовлення конкретного клієнта)? 

Усвідомлені відповіді на ці запитання і придбання ікри без поспіху убережуть здоров’я і гроші напередодні свят.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
продукти споживання