Українська правда

Десять кроків для розвитку IT-індустрії

Підсумки першого року роботи Міністерства цифрової трансформації.

Створення чогось принципово нового – це завжди виклик та випробування вмінь якісно планувати, швидко реагувати на зміни, ухвалювати правильні рішення та системно рухатися до поставленої мети.

Як показав час, нашій команді це непогано вдається. Підтвердження тому – низка досягнень, які продовжують додаватися і якими можна пишатися вже зараз, хоча вони є лише сходинками до великої мети, що ще попереду.

"Дія City"

"Дія City" – мій головний проєкт на посаді заступника міністра цифрової трансформації. Ми розробили з IT-ринком ефективну та дієву концепцію. Наразі "Дія City" передбачає одні з найбільш привабливих умов для IT-бізнесу у світі.

Юридичні особи-резиденти матимуть низку переваг: захист від силового тиску, використання елементів англійського права, зниження податків та спрощення їх сплати, можливість обирати модель оформлення трудових відносин.

Цей спеціальний податково-правовий режим зможе стати потужним драйвером для IT-сектору, що здатен генерувати високу додану вартість. Дякую президенту за потужний старт: 3 вересня Володимир Зеленський підписав указ "Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії".

Залучення інвестицій

Істотною подією 2020 року стали меморандуми з провідними технологічними компаніями світу. Хоча вони підписані нещодавно, цьому передували місяці кропіткої праці. Ми, звичайно, розуміємо, що меморандум – це лише намір, проте раніше, на жаль, не існувало умов навіть для цього.

2 жовтня Міністерство цифрової трансформації підписало меморандум з Microsoft. У планах співробітництва – інвестування понад 500 млн дол, автоматизація робочих місць державних службовців, підвищення продуктивності в соціальній сфері завдяки Azure Expansion Program.

Разом з Microsoft плануємо підвищити кваліфікацію 113,5 тис студентів та працівників IT-сфери. Також працюватимемо над впровадженням офіційної підтримки ігрової платформи Xbox в Україні.

Ми також підписали меморандум з міжнародним технологічним холдингом TECHIIA. 7 жовтня на новозбудованій кіберарені був анонсований початок нашого співробітництва. Компанія планує побудувати екотехнопарк, основою якого стане дата-центр потужністю до 500 МВт.

Дата-центр на щонайменше 200 працівників зберігатиме й оброблятиме дані, робитиме 3D-рендеринг. Для будівництва буде залучено близько 1 млрд дол.

Серед інших стратегічних напрямків співпраці міністерства та компанії – розбудова кіберспортивної інфраструктури, розвиток STEM-освіти та проєкти корпоративної соціальної відповідальності.[BANNER1]

Нормативно-правові зміни

Оскільки міністерство формує та реалізує державну політику у сфері цифровізації, моїм провідним завданням стало вдосконалення нормативно-правових актів. Ми будуємо прозоре, зрозуміле та ефективне бізнес-середовище для IT-індустрії. Наразі маємо такі зрушення.

Закон про віртуальні активи. Ми впевнені в тому, що в Україні має існувати легальне правове поле для ринку віртуальних активів. Разом із стейкхолдерами та представниками бізнесу ми розробили законопроєкт №3637 "Про віртуальні активи". Його рекомендовано включити до порядку денного Верховної Ради.

Наразі ми розробляємо зміни до Податкового кодексу та працюємо над можливістю впровадження фінансового моніторингу.

Сумнозвісний "податок на рекламу". Зараз українські компанії повинні сплачувати 20% податку від суми, яку вони витратили на оплату рекламних послуг, наданих нерезидентом (Facebook, Twitter). Таким чином, наш бізнес витрачає більше коштів на digital-послуги, ніж бізнес з іншої країни.

Ми вважаємо це додатковою перепоною для виходу українських підприємців на закордонні ринки. Щоб вирівняти умови для всіх гравців на ринку digital, ми запропонували скасувати цю норму та внесли поправку в законопроєкт №2634.

Якщо народні депутати підтримають нас і вилучать пункт 141.4.6 з Податкового кодексу, українським компаніям не доведеться витрачати додаткові 20%.

Штучний інтелект

Команда Мінцифри розробила проєкт концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, який пройшов громадські обговорення та погоджений зацікавленими центральними органами виконавчої влади.

Сподіваємося, що після схвалення концепції урядом Україна підніметься у світовому рейтингу Government AI Readiness Index 2020 на 10-20 пунктів.

Класифікатор професій

Мінцифри долучилося до реформи застарілого класифікатора професій.

Новий класифікатор розробляється насамперед для ІТ-галузі. Ми підготували перелік професій цифрової економіки, що відповідає вимогам європейського класифікатора ESCO з урахуванням української специфіки. До робочої групи Національного агентства класифікацій ми надали перелік із 76 професій.

Міжнародні напрацювання

Якими б досконалими не були нормативні акти, IT-індустрія не розвиватиметься без взаємодії з глобальним середовищем. Налагодження міжнародних зв'язків, спрощення взаємодії – ця робота не зупиняється ні на хвилину.

Квоти для IT-спеціалістів. У 2020 році Україна вперше широко відчинила двері для висококваліфікованих іноземних спеціалістів з IT-індустрії. 11 березня Кабмін встановив п'ятитисячну квоту на імміграцію закордонних фахівців для працевлаштування в українських ІТ-компаніях.

Український бізнес має можливість отримати найбільш досвідчених та компетентних фахівців на постійну роботу. Це, безперечно, підвищить ефективність нашої економіки та встановить позитивний тренд на ринку праці.

Е-резиденство. Ми розробили процедури, аби іноземці змогли віддалено вести діяльність в Україні. У червні уряд схвалив постанову "Про проведення експерименту із запровадження та реалізації електронного резидентства".

Це дозволить іноземному бізнесу отримати кваліфікований електронний підпис та реєстраційний номер облікової картки платника податків. Крім того, іноземці отримають доступ до адміністративних послуг в Україні, а також можливість відкрити рахунок в українському банку онлайн.

Релокейт для білоруських IT-спеціалістів. З початком політичної кризи в Білорусі постало питання діяльності IT-компаній. Мінцифри разом з IT-асоціаціями, Мінекономіки та МЗС розробили комплекс заходів з тимчасового релокейту для працівників білоруського IT-сектору.

Створене правове поле, що сприятиме переїзду, спрощені правила в'їзду в контексті пандемії, організована робота гарячої лінії для вирішення проблем при перетині кордону. Уся інформація – на порталі belarustoukraine.com.

GDPR. Разом з уповноваженим Верховної Ради з прав людини та профільними комітетами працюємо над законопроєктом "Про захист персональних даних", який відповідатиме стандарту ЄС. У майбутньому це дозволить отримати рішення ЄС щодо адекватності захисту персональних даних в Україні.

Впровадження європейських стандартів з регулювання захисту персональних даних – шлях до повної інтеграції з Єдиним цифровим ринком ЄС.

Ukrainian Bridge. Разом з ГО "Інтернет-ініціативи" створюємо проєкт, що допоможе українським IT-компаніям заявити про себе в Кремнієвій долині.

Наша мета – міжнародний розвиток української ІТ-сфери та бізнес-співпраця без кордонів. Разом ми проводитимемо заходи для IT-екосистеми та стартап-екосистеми України та показуватимемо Україну світові як інноваційну країну.

Дякую моїй команді, команді Міністерства цифрової трансформації та особисто Михайлу Федорову, експертам та фахівцям, галузевим асоціаціям та бізнесу – усім, хто зробив цей рік фундаментом цифрової революції в Україні. Цей рік був неймовірним, але найцікавіше – попереду.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Мінцифри Білорусь інвестиції законодавство ІТ