Вирощування технічної коноплі варто дерегулювати

Що спільного мають перші паперові гроші США та перша Біблія? Вони виготовлені з волокон технічної коноплі.

Саме тієї коноплі, яка не містить психоактивного компонента тетрагідроканабінолу (ТГК), а тому не може викликати сп'яніння.

Можливо, у це складно повірити, але з цієї сільськогосподарської культури також виготовляють папір, будівельні матеріали, хутро, паливо, косметику, ліки та, звісно, продукти харчування. Цей список можна продовжувати.

Ще понад сто років тому Міністерство сільського господарства США визнало коноплю найбільш рентабельною культурою, однак в Україні вона залишається недооціненою.

Регулювання галузі складне й недолуге, що призводить до втрат потенціалу від використання технічної коноплі бодай у промислових цілях.

Днями в Офісі президента ініціювали винесення на "всенародне опитування" питання про легалізацію медичного канабісу, оскільки, як пояснюють автори, препаратів на основі конопель потребують не менше двох мільйонів українців.

Хоча мова йде про медичну, а не технічну коноплю, це лише підтверджує, що користь від спрощення регулювання вирощування і переробки цієї культури може бути набагато більшою, а деякі кроки можна зробити вже зараз.

Позаду всіх

Світ давно продемонстрував, що коноплю можна використовувати в абсолютно різних галузях економіки. Наприклад, у зведенні екологічних будинків матеріали з коноплі можуть замінити класичні утеплювачі, а в будівництві доріг використовують гранульований пил з коноплі, який додають до асфальту для довговічності покриття.

Папір, виготовлений з конопель, міцніший і дешевший у виробництві, ніж папір з дерева. З гектара конопель можна виробити стільки ж паперу, як з чотирьох гектарів лісу. При цьому конопля росте набагато швидше, ніж дерева: 120 днів замість 20 років.

Компанії Audi, BMW, Mercedes-Benz, Fiat, Ford використовують конопляний композит для виготовлення автомобілів. З конопель у світі також виготовляють одяг, алкогольні вироби, продукти харчування, пластик, парфуми, косметику, олію, солодощі.

В Україні теж є успішні приклади використання продуктів переробки луб'яних культур, наприклад, будівництво автодороги "Київ-Одеса". Таких кейсів може бути значно більше.

Здавалося б, якщо технічна конопля не може викликати сп'яніння і настільки універсальна культура, її можна вирощувати, як картоплю, і вільно продавати, але не все так просто.

Надмірно регульований ринок

В Україні законодавчо дозволено вирощувати технічну коноплю з вмістом психоактивного компоненту ТГК до 0,08%. Для порівняння: у ЄС дозволений рівень ТГК у промислових коноплях становить 0,2%, у США, Канаді та Китаї – 0,3%. Це значно вище від наших 0,08%.

Через занадто низький дозволений вміст ТГК українські аграрні виробники не можуть повноцінно конкурувати на міжнародному ринку, оскільки не мають права використовувати більшість сортів технічної коноплі, зареєстрованих у світі.

Середня врожайність дозволених культур технічної коноплі в Україні становить 1,5 тонни з га, а дозволених культур у Франції та Нідерландах – 8 тонн з га. Різниця шалена. В Україні у 2019 році площа під посівами технічної коноплі становила 2-4 тис га, у Франції – 14,5 тис га, у Канаді – 37 тис га. У США – 60 тис га, тобто в 30 разів більше, ніж в Україні.

Крім рівня ТГК, маємо низку інших регуляторних навантажень на бізнес, що лякають потенційних виробників та унеможливлюють вирощування технічної коноплі. Ринок контролюють одночасно МВС, Держлікслужба та Міністерство охорони здоров'я.

МВС видає дозвіл на використання об'єктів і приміщень, призначених для здійснення діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, до яких безпідставно входить і технічна конопля.

Держлікслужба видає ліцензію на господарську діяльність з культивування рослин, включених до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, до якого входить технічна конопля. Відомство також встановлює на культивування "наркотичних" рослин щорічні квоти, які теж поширюються на технічну коноплю.[BANNER1]

Досвід західних держав

Світова практика демонструє, що силові структури не повинні мати жодного стосунку до вирощування, зберігання та переробки технічної коноплі. У розвинених країнах технічна конопля – звичайна культура, не віднесена до переліку наркотичних засобів. Для іноземних підприємств це передусім сировина для виробництва понад 50 тис видів продукції.

Щоб вирощувати технічну коноплю у ЄС, необхідно використовувати сертифіковане насіння та перебувати в реєстрі фермерів. Для експорту й імпорту технічної коноплі потрібно отримати ліцензію, яка видається заявнику державами-членами і діє на всій території ЄС.

Більше того, ЄС надає фермерам державну підтримку в рамках Спільної аграрної політики (СAP) на вирощування технічної коноплі. Отже, там чітко усвідомлюють перспективи ринку.

Міністерство сільського господарства США працює над страхуванням виробництва технічної коноплі. Виробники конопель можуть отримати страхове покриття в рамках програми страхування рівня доходу ферми (WFRP) на 2020 урожайний рік.

Прогресивні країни активно розвивають галузь, напрацьовують законодавчу базу та впроваджують стимулюючі інструменти регулювання.

Попри надмірне регулювання та наявність застарілих законодавчих актів, аграрні виробники в Україні продовжують залучати мільйонні інвестиції в розвиток конопляної галузі. Деякі з них створюють дослідні інститути, проводять власну селекційну роботу та наукові дослідження з метою створення високопродуктивних сортів конопель.

Проте старань одного лише бізнесу недостатньо. На цьому етапі повинна активізуватися держава. Інструменти, якими органи влади реалізують політику на ринку, мають передусім стимулювати виробника та потенційних інвесторів, а не відлякувати їх.

Саме тому варто спростити регулювання, особливо в частині процедури одержання дозволів на діяльність та рівня ТГК у технічних коноплях, а також впровадити механізми стимулювання виробників – державну підтримку та аграрне страхування.

Кардинальна зміна підходів до організації українського виробництва технічних конопель дозволить створити нішу, привабливу для інвестицій.