Експорт до ЄС — упередження vs реальність

Ринок ЄС — найбільший у нашій частині світу. Розширений доступ до нього український бізнес отримав після укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Багато підприємців вже скористалися новими можливостями — за результатами 2019 року питома вага торгівлі товарами та послугами з ЄС склала 40,1% від загального обсягу торгівлі України. 

За 4 роки товарообіг за цим напрямом збільшився більш ніж на 60%. Таким чином, ЄС став найбільшим торговельним партнером та найбільшим інвестором в українську економіку.

Втім, досі довкола Угоди про асоціацію та загалом роботи на європейському ринку існує багато міфів. 

Зокрема, представники малого та середнього бізнесу часто вважають, що експорт до Європи — це надто складно та підходить лише великим компаніям. 

Подібні упередження виникають через необхідність дотримання певних стандартів якості та врахування культурних особливостей 27 країн-членів ЄС. 

Насправді ж, експорт до ЄС — це не найскладніші виклики, а, насамперед можливості та додатковий прибуток, адже купівельна спроможність та показники ВВП на душу населення жителів європейських країн є одними з найвищих в світі. 

Крім того, щодо регулювання, Україна поступово гармонізує внутрішнє законодавство згідно з європейськими вимогами, що дає можливість українським компаніям підвищити рівень своїх стандартів та бути потенційно конкурентоспроможними й на інших міжнародних ринках. 

І серед клієнтів Офісу з просування експорту, 85% яких є представниками МСБ, існує багато успішних компаній, які вже користуються такими можливостями.

Промисловий безвіз

В майбутньому має бути досягнуто ще однієї важливої угоди, так званого "промислового безвізу" — Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products - АСАА).

Зараз промислові товари українського виробництва потребують додаткової сертифікації для продажу до ЄС. 

Це особливо відчутно для малих та середніх підприємств, оскільки далеко не всі готові витрачати кошти та час для проходження подібної оцінки, через яку зростає і кінцева вартість продукції.

У найближчій перспективі ситуація зміниться — українські сертифікати без додаткових перевірок будуть визнаватися у ЄС. Перелік продукції, що підпадає під дію АСАА, буде поступово розширюватись та в результаті охопить п’яту частину усіх експортованих до ЄС товарів. 

Наразі ведуться підготування, вносяться відповідні зміни до законів, що у 2021 році дасть змогу укласти АСАА та надасть додатковий поштовх експортному бізнесу. 

До того ж, угода сприятиме залученню інвестицій — розміщення в Україні виробництва товарів, чиїми споживачами є країни ЄС, стане привабливим для компаній з усього світу. 

Визнання якості нашої промислової продукції на такому рівні також надасть додаткову конкурентну перевагу і сприятиме покращенню репутації України далеко за межами європейського ринку. 

Державна допомога

Українські підприємці мають можливість звернутися до Офісу з просування експорту, що займається підготовкою українських компаній до виходу на зовнішні ринки.

Освітні програми, аналітика, консалтинг та допомога у пошуку партнерів — лише частина з напрямів діяльності Офісу. 

Ми вже допомогли налагодити експорт українських меблів "Інтерстиль" до Данії, Німеччини, Швеції та Норвегії, коньяків "Таврія" до Польщі, а також продукції низки інших компаній, що тепер мають змогу працювати з європейськими споживачами.

Нові ніші для розвитку

Українські товари та послуги вже відомі на ринку ЄС, однак існує ще безліч ніш для зростання, особливо серед групи товарів з високою доданою вартістю. 

Це і ІТ послуги та продукти, інжинірингові послуги, певні категорії машинобудування, а також харчова промисловість. 

Наприклад, ми вже посідаємо перше місце в Європі та друге місце у світі серед постачальників органічної продукції до ЄС, однак попит на здорове харчування буде зростати, і ми можемо продовжувати нарощувати обсяги експорту і в цій категорії. 

Ще одна дуже перспективна сфера — це креативні індустрії: від кіновиробництва, до послуг дизайну і хенд-мейду.

Зростання під час кризи

Хоча наразі весь світ колихається від все нових потрясінь, не варто забувати просту істину — криза відкриває можливості для розвитку і реалізації. 

Україна географічно близька до ЄС, і поки міжнародні транспортні зв'язки залишаються частково заблокованими через карантинні обмеження, ми маємо змогу проаналізувати, у яких нішах виник дефіцит та заповнити його власними силами. 

В першу чергу це засоби індивідуального медичного захисту, продукція легкої промисловості, ІТ та автоматизація, особливо враховуючи розвиток цих галузей протягом цього року, а також індустрій, пов’язаних із забезпеченням здорового способу життя та охорони здоров’я, віддалего способу роботи з дому (одяг, меблі, ІТ та інше). 

Тобто, у другій половині 2020-2021 років ми маємо використати всі можливості зовнішнього ринку для того, аби пом’якшити наслідки кризи та опанувати нові ніші.