Чисті руки й економічна безпека: що спільного

Пандемія коронавірусу наочно довела, наскільки вразливим організмом є економіка. Але криза не тільки завдає збитків, вона дає уроки та можливості. 

Якщо засвоїти перші, отримаєш антитіла, які захистять тебе на майбутнє.

Уже зараз можна впевнено говорити про те, що коронавірус суттєво змінив психологію споживача. До двох традиційних параметрів його вибору "ціна-якість" додалася третя – безпечність. 

Із цим трендом нам жити довго, можливо, завжди. Тому для безконтактних технологій настає по-справжньому зоряний час, а в бізнес-стратегіях безпекова складова впевнено посідатиме найвищі позиції. 

Вона стає новим пріоритетом і для фінансових, і для інтелектуальних інвестицій. Адже сьогодні люди мають набагато гострішу потребу у відчутті захищеності. Але таку ж саму потребу має і бізнес.

Звісно, ми не переловимо усіх чорних лебедів. Але прорахувати найбільш імовірні ризики і відповідно способи протидії – це реально. 

І навіть більше. Є ті, хто це робить. Проект Доктрини економічної безпеки України вже готовий. 

Наразі проект Закону про внесення змін до Закону України "Про національну безпеку України" (щодо включення доктрини економічної безпеки України до елементів планування у сферах національної безпеки і оборони) вже зареєстровано під номером 3433 від 5 травня поточного року та опрацьовується у відповідному Комітеті Верховної Ради. 

Щоб створити прикладний і збалансований документ, до роботи над доктриною долучилися власники й топ-менеджери десятків українських компаній, які в свою чергу створили Фонд підтримки економічної безпеки України. 

По суті, останній виступив замовником та ініціатором документа, який розробили експерти Інституту соціально-економічної трансформації, Українського інституту майбутнього, центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна". 

Залишилося лише затвердити його на рівні держави.

Наскільки це важливо? Так само, як у боротьбі з хворобою: спочатку – профілактика, а вже потім – протокол лікування. 

Ми усвідомили, що чисті руки – найефективніший спосіб не підхопити Covid-19. Доктрина економічної безпеки має схожу мету: завчасно запобігти негативним явищам, щоб не витрачати пізніше величезні ресурси на їх подолання.

Ще Жан-Жак Руссо у трактаті "Про суспільний договір" писав, що турбота про самозбереження і безпеку є найважливішою з усіх турбот держави. 

Сам термін "економічна безпека" уперше ввів в обіг президент США Теодор Рузвельт у 1904 році. 

І тоді ж застосував його на практиці, проголосивши свій відомий "чесний курс", спрямований на боротьбу з монополіями, посилення вільної конкуренції й активну роль у цих процесах державних інституцій. 

Як не парадоксально, чимало викликів, з якими Рузвельт зіткнувся сто з лишком років тому, залишаються актуальними й сьогодні. 

Скажімо, викривлена конкуренція чи періодичні глобальні рецесії. На все це краще реагувати превентивно, ніж постфактум. 

Тому сьогодні стратегії економічної безпеки у тому чи іншому форматі закріплені в законодавчій базі США, Японії, Китаю, Польщі, інших країн. 

Актуальна українська Доктрина економічної безпеки, на наше переконання, повинна базуватися на нульовій толерантності до тіньового сектора. При цьому акцент має бути зроблений не на каральних, а на інституційних заходах. 

У дослідженнях авторитетного перуанського економіста Ернандо де Сото є таке поняття як ціна позалегальності. Воно позначає ту межу, при якій бізнеси готові вийти з тіні у прозору зону. 

І залежить не тільки від обсягів податків, які їм доведеться при цьому сплачувати, а й від кількох інших важливих чинників (наприклад, тривалість бюрократичних процедур на відкриття власної справи, на отримання необхідних дозволів і реєстрацій, кількість контролюючих органів, перевірок і звітних документів тощо). 

Власне, один із ключових принципів, закладених у Доктрині, зводиться до максимальної легкості ведення бізнесу для добросовісних підприємців і до максимальної нетерпимості стосовно тіньовиків. 

У перше у тому числі закладаю суттєве зниження податків, щодо останніх — жорстка відповідальність за їх несплату. Щоб бути в тіні було невигідно.

Серед пріоритетів для стимулювання легального бізнесу й економічного зростання в Україні ми вбачаємо активне запровадження безпаперових технологій, оцифрування усіх процедур звітності й ліцензування, реформування контролюючих органів та скорочення їх кількості.

У тому числі — створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів замість нинішнього легіону. 

Ми виступаємо за впровадження єдиного податкового електронного документа й за заборону державним органам вимагати у підприємців будь-яку інформацію, яка міститься у державних базах даних.

Чи це спрацює? Спробую довести на одному прикладі. Якщо пригадуєте, у 2016 році в Україні було запроваджено СЕАРП – систему електронного адміністрування реалізації палива, а простіше кажучи, електронний акциз. 

На чому активно наполягала і наша компанія, й інші легальні учасники ринку нафтопродуктів. 

Так от, уже у 2017 році бюджет отримав на 9 мільярдів гривень (+24%) більше акцизів від реалізації пального, ніж за попередній рік. У 2018 році приріст становив ще майже 5 мільярдів гривень. 

І це в умовах, коли обсяги споживання пального на внутрішньому ринку трималися приблизно на однаковому рівні. 

Це ще не була тотальна перемога над контрафактом. Але дуже важливий крок у війні з тінню був зроблений. 

Схожі методики боротьби з економічним задзеркаллям можна напрацювати і в інших галузях. Деякі з них, зрештою, Доктрина економічної безпеки уже пропонує. 

Це, безумовно, рамковий документ, але він може дати чіткий позитивний сигнал і національному бізнесу, і зовнішнім інвесторам.