10 червня  Міжнародний валютний фонд направив в Україну перший транш фінансової допомоги у розмірі 2,1 млрд доларів. Ці гроші в умовах пандемії COVID-19, й економічного спаду допоможуть Україні уникнути дефолту.

На цьому перед цим наголошував президент Володимир Зеленський й підкреслював, що країна не може собі дозволити залишитися без підтримки МВФ.

Паралельно, таку ж саму суму – 2 млрд доларів – планує витягнути з державного Приватбанку український олігарх Ігор Коломойський. Про це він заявив одразу після повернення в Україну, у травні 2019 року.

Спочатку олігарх заявив, що не планує повертати собі націоналізований Приватбанк, йому саме потрібні тільки 2 мільярди доларів.

Проте за декілька тижнів до цієї заяви, 18 квітня 2019 року, Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Коломойського і скасував рішення щодо виведення неплатоспроможного "Приватбанку" з ринку, тобто фактично повернув олігарху банк.

Наразі Приватбанк оскаржує це рішення у Шостому апеляційному адміністративному суді, але  розгляд справи зупинено до вирішення справи за позовом Ігоря Суркіса до Приватбанку, який відбудеться вже в понеділок, 15 червня.

Так, на початку наступного тижня Велика палата Верховного суду розгляне  справу за позовом сім'ї олігарха Ігоря Суркіса до державного Приватбанку. Суркіс оскаржує пов'язаність його родини із колишнім власником банку Ігорем Коломойським. Рішення про невизнання такого зв'язку може коштувати державі понад 29 млрд грн.

Пов’язаність Суркісів з Коломойським напередодні націоналізації Приватбанку встановила спеціальна комісія НБУ. Вона визнала Суркіса і понад тисячу інших фізичних та юридичних осіб пов'язаними з банком.

В ході націоналізації гроші цих осіб, близько 29 млрд, були стягнуті на користь державного Привату.  З родини Суркісів і їхніх компаній було стягнуто 7 млрд грн – примусова конвертація депозитів у нові акції банку.

Пов’язаність родини Суркісів із Приватом Коломойського підтверджується декількома спільним володінням олігархами трьома медіа: "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", "Гравіс-кіно" і "Телекомпанія ТЕТ".

Дані про власників телеканали щороку подають до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Саме цими офіційними та відкритими відомостями керувався Нацбанк при визнанні Ігоря Суркіса пов'язаним з Ігорем Коломойським.

Проте судді двох інстанцій просто закрили очі на ці офіційні документи і стали на бік олігархів.

В судах одним із ключових доказів пов’язаності була компанія Bolvik Ventures Ltd, якою володів Суркіс. Проте у 2019 році бенефіціарним власником цієї компанії стала дружина кума президента Росії Володимира Путіна Віктора Медведчука. Останній вказав це у своїй майновій декларації за 2019 рік. 

Все виглядає так, що Суркіс передав компанію Медведчуку, щоб допомгти йому витягти з державного банку сім мільярдів гривень. 

Ще одне підтвердження пов’язаності олігархів – зв’язок Суркісів з Коломойським через феросплавні заводи. В рамках судового позову НБУ зазначав, що Суркіс Ігор Рахмільович та Коломойський Ігор Валерійович володіють істотною участю ПАТ "Запорізький завод феросплавів" та ПАТ "Нікопольський завод феросплавів".

Відповідно до даних  реєстру Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України, на 4 квартал 2019 року власниками акцій АТ "Запорізький завод феросплавів" було 5 кіпрських фірм: Soltex Ltd (22,4%), Matrimax Ltd (22,4%), Tapesta Ltd (18,8%), Walltron Ltd (18,6%) та Halefield Holdings Ltd (7,7%).

Віктор Медведчук задекларував 4 з 5 цих компаній.

Це хороша спроба Сурксіса відхреститися від Bolvik Ventures Ltd та феросплавних заводів, а відповідно і від Ігоря Коломойського. Ця спроба дає можливість адвокатам Суркіса маніпулювати у судді, але не більше, адже на момент націоналізації Ігор Суркіс був співвласником обох активів.

Залишається лише сподіватися, що судді Верховного суду оцінюватимуть факти, а не маніпуляції.