Виклики цифрової трансформації для Державного бюро розслідувань

Державне бюро розслідувань — відносно новий правоохоронний орган, створення якого було передбачено зобов’язаннями України при вступі до Ради Європи. 

З початку його роботи функції досудового розслідування почали поступово переходити від прокуратури до Бюро. Нещодавно, Указом Президента була затверджена його нова організаційна структура. 

А вже на початку червня відбулося довгоочікуване інтернет-голосування з обрання кандидатів до складу Ради громадського контролю — надзвичайно важливого елементу, який здійснюватиме цивільний контроль за діяльністю всього органу.

Та поряд із нарощеною потужністю у розслідувані проваджень (3000+ справ, 1000+  вироків), ДБР у звіті за 2019 рік відзначає провал у комплектуванні оперативних підрозділів, невиважену програму державних закупівель та відсутність прогресу у розвитку ІТ-інфраструктури та кібербезпеки. 

Ці виклики, що стоять перед командою Бюро у 2020 році, цілком реально може подолати новообрана Рада громадського контролю.

Вищевказані пункти накладаються на дві одвічні українські проблеми:

• Тотальну недовіру громадян до державних владних структур, правоохороних органів, прокуратури, судової системи, тощо;
• Корупцію, як "ракову пухлину" усіх підвладних верств держави.

Сьогодні весь світ переходить в діджитал. Історія з коронакризою лише прискорила цей процес. 

Тому дуже важливо надати правоохоронним органам можливість перейти від функції "гасіння пожеж" до попередження злочинів, тобто роботи на випередження. А це можуть дати лише нові технології, якими вже користуються зловмисники.

Надзвичайно важливими та потужними інструментами можуть стати:

1. Система раннього реагування, яка буде базуватись на апробованих технологіях;
2. Майданчик або "пісочниця" для тестування та адаптації цих технологій.

Варто розуміти, що сьогодні існує великий запит та необхідність впровадження інноваційних підходів, як в роботі, так і в комунікації Бюро. Для подолання вищеназваних фундаментальних проблем, ДБР має поставити собі на щоденну повістку застосування технологій, вже протестованих на ринку. Наприклад, таких як:

• Великі дані та аналітичні висновки на їх основі;
• Текстова аналітика;
• Управління оперативними базами даних;
• Вміння консолідувати інформацію з розподілених реєстрів;
• Технології кібербезпеки;
• Підвищення якості даних.

Ще одним ефективним рішенням може стати створення стратегії кооперації з фінтех-провайдерами (як вітчизняними, так і закордонними) з метою зменшення витрат на ІТ-інфраструктуру Бюро та суттєве збільшення використання інструментів аналітики. 

Окрім того, ефективними методами можуть стати:

• Підготовка кадрів для роботи з сучасними технологіями (наприклад, методики виявлення злочинів за допомогою аналітики даних);
• Створення зручного майданчику зворотного зв’язку з громадськістю та бізнесом;
• Автоматизація роботи з відкритими даними.

Використання новітніх технологій вже давно є буденністю для розвинених країн. Наприклад, лише за один рік, ФБР зібрало 6 петабайтів даних. Це приблизно стільки ж, як 120 мільйонів заповнених кімнат з паперовими документами. 

Без ефективного аналізу таких неймовірних масивів даних правоохоронним органам було б неймовірно важко боротися зі злочинністю. 

І на це у них пішли роки. А ми вже можемо використовувати всі ці напрацювання, адже світ технологій сьогодні — доступний, як ніколи, він немає кордонів.

Тож, налагодження правильного процесу трансформації, комунікації з громадянським суспільством та бізнесом та їхнє широке залучення допоможе повернути як довіру до правоохоронної системи, так і до фінансовому сектору. Це напряму вплине на розвиток економіки та залучення інвестицій в Україну.