У рамках взятих на себе міжнародних зобов'язань Україна повинна реформувати свій енергетичний сектор відповідно до вимог Третього енергетичного пакета.

У квітні 2017 року парламент ухвалив закон "Про ринок електричної енергії", основні статті якого почали діяти на початку 2019 року.

Основна зміна — у споживача з'являється право вибору постачальника послуг, тож покупець зможе укласти угоду з продавцем дешевшої електроенергії. З огляду на суперництво, у споживача потенційно з'являться різні варіанти вибору тарифу.

Наприклад, якщо людина на дачі користується електрикою тільки у вихідні, то постачальник може запропонувати низький тариф на поставку в суботу й неділю. За погодженням із споживачем постачальник також зможе дистанційно управляти споживанням, наприклад, вимкнути кондиціонер. Так цей ринок працює в ЄС.

Однак поширити нові правила на побутовий сектор в Україні поки нереально.

По-перше, наш ринок ще тільки формується. Наразі відбувся поділ обленерго на оператора системи розподілу та постачальника електроенергії. Повторюється ситуація на ринку газу, коли облгази формально поділили на операторів мереж і постачальників, але для побутового споживача нічого не змінилося.

По-друге, побутові споживачі субсидуються коштом промисловості. Ціна електрики для населення становить 0,9-1,68 грн за кВт-год, для бізнесу — 1,9-2,4 грн за кВт-год. Незалежний трейдер (не обленерго) не зможе продавати електрику людям за пільговим тарифом, бо витрати йому не компенсуються, а це 30% ринку.

У переважній більшості країн Європи побутові споживачі платять більше, ніж промислові та комерційні, адже в них менші обсяги споживання, з ними складніше працювати і в них більш нерівномірний графік споживання. Підприємства ж працюють за прогнозованим та більш рівним графіком, тому для них ціна нижча.

У ЄС таким чином частково стимулюють свою економіку. У нас же соціальні міркування превалюють над економічною логікою.

У промисловому секторі України давно працюють незалежні постачальники, які обслуговують великих споживачів. Іноді це компанії, афільовані з підприємствами-споживачами. Їх створили самі заводи, щоб заощадити на витратах, закладених у тарифах обленерго на поставку. На великих обсягах споживання навіть економія 1% дає помітний ефект. Ці постачальники і стануть першими трейдерами на ринку.

Вони вже почали "бігати" за великими споживачами, щоб зібрати для себе портфель клієнтів. Однак і в оптовому сегменті (сегменті генерації) ринок не почне повноцінно працювати до липня. Поки що всі постачальники купують електроенергію на оптовому ринку.

З 1 липня повинен почати роботу ринок двосторонніх договорів, і постачальник з великим обсягом споживання зможе домовитися з генерацією про більш вигідну ціну. Однак існує ймовірність, що ціна буде неконтрольовано зростати.

Щоб не зіткнутися з кризою платежів і бути готовими до відкриття ринку, до старту змін необхідно скасувати перехресне субсидування і вирівняти тарифи для промисловості та побутових споживачів, піднявши ціну останнім на 20-30%.

Наскільки зростуть тарифи після повного відкриття ринку електроенергії — ніхто не знає. У певні години, якщо ми справді відкриємо ринок, зростання тарифу може сягати 300-350%. Для малого та середнього бізнесу це за межею виживання.

Виправити ситуацію можна було б завдяки імпорту електроенергії. На сусідніх енергетичних ринках в певні години електрика коштує менше, ніж в Україні. На жаль, такий імпорт на етапі запровадження ринку технічно неможливий.

Чи зможе влада у рік виборів сказати електорату, що в нього зростуть тарифи не тільки на газ, а й на електрику? Сумнівно. Швидше за все, тарифи для побутових споживачів у 2019 році залишаться без змін.

Щоб хоч якось компенсувати негативні наслідки, Верховна Рада повинна ухвалити рішення про обслуговування побутових і невеликих непобутових споживачів за соціальним тарифом і призначити для цього державного постачальника.

На газовому ринку ця функція покладена на "Нафтогаз" і на виділених з облгазів постачальників. На ринку електроенергії таким суб'єктом може стати "спеціальний постачальник". При цьому необхідно зобов'язати визначену генерацію продавати цьому спеціальному постачальнику електрику за фіксованим соціальним тарифом.

Це означає, що, незважаючи на всю "реформу", найближчим часом ринок електроенергії для малого бізнесу та населення так і не відкриється. Однак за нинішніх умов це може бути навіть плюсом, а не мінусом.

Думки, висловлені у цій публікації, відображають винятково точку зору автора та не обов'язково збігаються з позицією представництва ЄС в Україні.