Південноафриканські уроки для України: як здолати енергетичного монополіста

Керівництво ПАР намагається покращити прозорість та якість функціонування свого електроенергетичного сектору.

Саме тому там розглядають можливість розділення Eskom, національного монополіста на ринку електричної генерації, на три частини.

Eskom є державною компанією. До її активів входять переважно ТЕС та ГЕС, хоча є одна атомна та одна вітрова станції.

Причиною розгляду такого радикального варіанта є ненадійність  функціонування генерації електроенергії та великі обсяги корупції в компанії. У 2007 році та 2014 році ПАР переживала віялові відключення, пов'язані з дефіцитом вугілля.

Escom також ставала жертвою корупції, пов'язаної з трьома братами-бізнесменами із сімейства Гуптів. Гупти, мігранти з Індії, стали одними з найвпливовіших бізнесменів країни. За даними оглядачів та журналістів, вони мали великий вплив на колишнього президента ПАР Джейкоба Зуму.

Тепер цю справу розслідують правоохоронні органи. Впливали Гупти і на компанію Eskom та сектор енергетики. Зокрема, керівництво Eskom звинувачувалося за сприяння компанії Гуптів при укладанні контрактів на постачання вугілля.

Іншим суперечливим епізодом стали можливі махінації на тендерах для встановлення парового котла для однієї з ТЕС, що належить Eskom. Хоча пропозиція фірми братів була на 76 млн дол вищою, ніж в конкурентів, це не завадило їй перемогти. Нічого не нагадує?

У нас на ринку електроенергії теплова генерація майже повністю монополізована одним гравцем — корпорацією ДТЕК. У нас у 2014-2015 роках теж були віялові відключення, коли ДТЕК вимагала вигідного для себе збільшення вартості вугілля.

Потім, не  в останню чергу через ринкову владу корпорації Ахметова, НКРЕКП у своїй політиці раптово розвернулася на 180 градусів і з'явилася формула "Роттердам+". Ці повністю легалізовані державою "договорняки" вже коштували споживачам близько 35 млрд грн або 1,26 млрд дол.

Схоже, інтереси дітища Ахметова є пріоритетними для НКРЕКП та інших державних органів. Призначене президентом керівництво Антимонопольного комітету, на жаль, відмовляється визнавати ДТЕК монополістом.

Одначе шантажування віяловими відключеннями є реальним інструментом, щоб тиснути на державу і вимагати чергових схем гарантування надприбутків.

Не варто звертати увагу на те, що ДТЕК, на відміну від Eskom, є приватною компанією. Все-таки у ПАР шахти належали братам Гуптам, а ТЕС — державній компанії, а в нас  і те, і те контролює ДТЕК.

Більше того, заява генерального директора ДТЕК про плани з придбання низки обленерго чудово демонструє, що ця компанія не зупинятиметься на досягнутому. Попри деякі відмінності, суть одна: монополізм на ринку теплової генерації веде до корупції та збоїв у роботі національних електроенергетичних систем.

Так само, як давньоримський сенатор Катон у кожному своєму виступі говорив, що Карфаген повинен бути зруйнований, так і я не буду втомлюватися повторювати, що політично захищені монополії олігархів повинні бути зруйновані.

Хоча Катону 85 років його життя не вистачило, щоб таки побачити здійснення своєї головної політичної цілі, я щиро надіюся, що наведення порядку на вітчизняних ринках відбудеться ще за життя теперішніх поколінь.