Українська правда

Як змінюється культура споживання каш в Україні

За останні 3 роки споживання пластівців в Україні щороку зростає на 8-9%.

Каші – традиційний для України продукт харчування, який з’явився задовго до появи борошна. Тисячоліттями наші предки культивували просо, жито, ячмінь і пшеницю.

Пізніше, у ХІІ ст. до них приєдналася гречка, яка потрапила на наші землі завдяки волоським болгарам.

Щодо рису, то історія його споживання, незважаючи на очевидну популярність сьогодні, не налічує і кількох сотень років в Україні.

Що ж сьогодні полюбляють наші співвітчизники найбільше та як змінились їх гастрономічні вподобання за останні роки?

Пластівці заходять на територію круп

Сьогодні важко уявити  українця, який не мав би у своєму раціоні трьох-чотирьох видів каш, найпопулярнішими з яких є гречка, рис та вівсянка.

І якщо перші дві готуються з крупи, то остання – з пластівців. Причина є очевидною: економія часу при приготуванні.

Є і ще одна, не така очевидна для загалу перевага, – у кашах із пластівців зберігається більше корисних речовин, оскільки миттєве пропарювання при плющенні на виробництві є менш агресивним порівняно з тривалим варінням у каструлі.

Можна отримати більше користі, зекономити час і при приготуванні інших каш, як це роблять за кордоном, де більшість каш, які купуються споживачами у роздрібних магазинах – саме пластівці.

В першу чергу це пов’язано з тим фактом, що часу на приготування у людей все менше. Пересічний француз чи німець воліє отримати не лише продукт, який є швидким та легким у приготуванні, але й смачним та корисним.

В Україні ці тренди поки що не набрали такого широкого розповсюдження, проте наші співвітчизники все активніше змінюють свої кулінарні вподобання – за останні 3 роки рівень споживання пластівців щороку зростає на 8-9%.

Компанія "Добродія Фудз", у портфелі якої знаходиться три торгові марки, не працює з крупами, а спеціалізується на виробництві саме пластівців та сумішей злаків із них, оскільки цей ринок є більш привабливим.

 

Стандарти якості та безпека перш за все

Якісні показники продукції та показники безпеки – суттєві фактори, що впливають на прийняття рішення щодо купівлі того чи іншого продукту.

З моменту вступу в силу закону щодо обов’язкового впровадження HACCP на підприємствах харчової переробки, ризики для споживачів мінімізуються обов’язковістю перевірок виробників Держпродспоживслужбою.

Втім, відповідальні виробники не лише не нехтують вимогами HACCP, але й добровільно сертифікуються за більш суворими стандартними якості, як, скажімо, FSSC 22000.

Упровадження останнього, наприклад, на переробному комплексі ТМ "Добродія" під Черніговом, почалося ще задовго до початку будівництва - на етапі проектування об’єкту, що дозволило найбільш оптимально впровадити стандарти на виробництві.

Стандарт FSSC 22000 об’єднує в собі ISO 22000 та HACCP і включає вимоги, починаючи від обмежень по будівельним матеріалам і жорстких нормативів прийому сировини, аж до покрокових інструкцій стерилізації рук при вході у виробничу зону і оцінки транспортних засобів, які використовуються для перевезення готової продукції.

Варто зазначити, що для певних категорій споживачів, більш суттєвими є специфічні сертифікати Кошер чи Халяль, що є особливо важливим саме в експортній діяльності. Наразі майже 8 тисяч тонн пластівців, що виготовляються в Україні йде на експорт.

 

Не вівсянкою єдиною…

Найбільш популярними пластівцями, як у світі, так і Україні, є вівсяні. Це пов’язано з тим, що крупу цієї культури без плющення необхідно довго варити, і щоб зробити вівсянку більш ніжною, її з давних-давен плющили.

Залежно від країни та регіону, частка саме вівсяних пластівців серед інших коливається від 60% до 90%.

Втім, прагнучи урізноманітнити свій стіл, споживачі все активніше купують пластівці з інших культур, або, так звані моно-пластівці: гречані, рисові, пшеничні, ячмінні, перлові, горохові тощо.

Так, в Україні категорія цих продуктів зростає найстрімкіше – до 14% на рік, проти, скажімо, 9% вівсяних.

На основі аналізу продажів пластівців наших торгових марок "Добродія", "San Grano" та "Super Hercules" маємо зображену нижче статистику продажів.

 

Повноцінна страва у пакеті

Ще одна цікава тенденція для України – це стрімкий ріст категорії під назвою "рецептурні каші", тобто такі, які містять у собі, крім пластівців, додаткові інгредієнти: шматочки висушених овочів, м’яса, пряно-ароматичних трав, фруктів, ягід, горіхів, олійних культур, на кшталт насіння соняшнику чи олійного льону тощо.

Зазвичай, виділяють два ключових напрями:

– солодкі каші, які споживаються, щоб "побалувати себе смачненьким" і випускаються в першу чергу у порційному пакуванні від 40 грам (каші вівсяні з полуницею, чорницями, персиками тощо), а також у "сімейних" упаковках 0,2-0,6 кг, традиційних для ТМ "Добродія" (вівсяна каша з вершками, рисова каша з грушою тощо);

– несолодкі каші (це каші з овочами, гречані з цибулею, баноші з грибами, куліші з м’ясом тощо), продукт традиційно має порівняно велике пакування від 0,2 до 0,6 кг.

Майбутнє каш за інноваціями

Урбанізація, швидкий темп та тренд здорового способу життя привели споживачів, як всього світу, так і України, до формування основних вимог перед виробниками щодо продуктів харчування із зернових:

– зручність та швидкість приготування;

– користь для здоров’я та додаткова функціональність;

– цікавий та широкий асортимент смаків.

При постановці задач такого рівня ми стикнулися з проблемою, що впоратися з ними пересічному технологу вкрай важко.

Саме тому, у нашій компанії було створено окремий структурний підрозділ R&D – який з одного боку тісно співпрацює з відділом маркетингу, а з іншого з виробництвом.

У результаті такого симбіозу ми отримали ефективну модель для розробки нових продуктів.

Результати досліджень споживацьких уподобань та аналіз перспективності продукту готують маркетологи, а R&D розробляє продукт із використанням світового досвіду і передає готову технологічну карту на виробництво.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.