"Бюджет розбудови країни": скільки грошей дістанеться регіонам

У тексті законопроекту про державний бюджет України на 2019 рік під час першого читання субвенція на соціально-економічний розвиток регіонів була відсутня.

Експерти та аналітики раділи: нарешті! Але ні, субвенцію намагаються проштовхнути через правки від бюджетного комітету Верховної Ради.

Його члени запропонували виділити 4,5 млрд грн на субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів.

Це означає, що ця субвенція, скоріше за все, з'явиться у тексті бюджету при його розгляді у Верховній Раді під час  другого читання.

Чим погана ця субвенція? Вона неефективна, оскільки не має чітких критеріїв розподілу. Це дає політикам поле для маневру та зловживань. Більше грошей зазвичай отримують не ті регіони, які цього потребують, а ті, де місцева влада чи обраний мажоритарник лояльні до провладної коаліції в парламенті.

У роки, коли мажоритарна система не використовувалася, найбільше фінансували ті області, де при владі перебувала та ж партія, яка формувала коаліцію у Верховній Раді. У роки з мажоритарною системою депутати-мажоритарники почали фінансувати свої виборчі округи шляхом розподілу субвенції на них.

Ці висновки підкріплені фактами. Проведене нами дослідження показало, що з 2007 року по 2017 рік 19 млрд грн або дві третини від загального обсягу виділених субвенцій на соціально-економічний розвиток були розподілені за політичними мотивами, а не на основі економічних обґрунтувань.

Середня субвенція на людину за різних політичних обставин, грн, 2017 рік

Наприклад, у 2012 році Донецька область отримала субвенцій вдев'ятеро більше, ніж Вінницька, а у 2018 році Вінницька область — утричі більше, ніж Донецька.

На жаль, субвенція зазвичай використовується не на важливі інфраструктурні проекти, а на ремонти шкіл та встановлення дитячих майданчиків. Це виглядає не як стимулювання розвитку регіонів, а як "передвиборна гречка".

Субвенцію на соціально-економічний розвиток треба скасувати, а фінансувати розвиток регіонів слід через Державний фонд регіонального розвитку — ДФРР.

Він, як і субвенція, має на меті соціально-економічний розвиток регіонів, але кошти з нього розподіляються відповідно до чисельності населення областей та їхнього соціально-економічного стану, а не так, як заманеться політикам.

У проекті бюджету на 2019 рік ДФРР виділено 9,1 млрд грн, на 2018 рік — 6 млрд грн, на 2017 рік — 3,5 млрд грн. Уперше обсяг фінансування ДФРР досяг вимог, встановлених законодавством: мінімум 1% від загального фонду доходів бюджету. Тобто фонд профінансований на належному рівні.

Є ще одне важливе питання: де взяти гроші на субвенції? Депутати пропонують покрити додаткові видатки шляхом збільшення надходжень від Нацбанку.

Від регулятора було заплановано отримати 45,6 млрд грн. Водночас раніше Рада НБУ планувала переказати до бюджету лише 34,9 млрд грн. Тобто в проекті бюджету і так закладено більше коштів від НБУ, ніж планувалося.

Найкраще рішення — залишити фінансування регіонів на рівні, прописаному в ухваленому у першому читанні проекті бюджету, тобто через ДФРР і без залучення субвенції на соціально-економічний розвиток.

Якщо народні депутати так нестримно бажають збільшити обсяг фінансування регіонів, то це треба робити через ДФРР, а не через субвенцію. Але тоді на питання "Де на це взяти гроші?" слід дати реалістичну відповідь.