Українська правда

Ідеальний шторм: чим заплатить фондовий ринок України за нові санкції проти Росії

Санкції щодо АТ "Московська біржа" відкинуть розвиток українського фондового ринку на кілька років назад.

У травні президент України підписав указ РНБО про введення персональних санкцій, у тому числі щодо АТ "Московська біржа".

У цьому немає нічого дивного з огляду на частку російської держави в цій публічній компанії.

У текст санкцій було внесено заборону на використання виробленого цією компанією програмного забезпечення. Судячи зі стилістики формулювань, цей пункт був внесений похапцем.

Чому в Україні фондовий ринок під санкції потрапляє, а, наприклад, банки - ні?

Кілька років тому всі професійні учасники ринку з російським капіталом були змушені здати свої ліцензії. При цьому банківські ліцензії вони мають досі.

У нас роль фондового ринку в економіці вже більш значуща, ніж банківської системи?

Думаю, ні, просто олігархічна українська держава використовує всі можливості, щоб фондовий ринок в країні був якомога гіршим, а банки просто змогли лобіювати свої інтереси.

Причина нелюбові українського фондового ринку нашими чиновниками в тому, що досі не завершена фаза приватизації держпідприємств, а значить залучення зовнішнього капіталу в країну та вільне біржове ціноутворення невигідне певним колам осіб.

Це як із ринком землі: чим довше немає вільного ринку, тим більше тіньових доходів у чиновників.

Створюючи і підтримуючи кислотний інвестиційний клімат, олігархи просто грають на пониження цін на внутрішні активи. Їм іноземні конкуренти на аукціонах по приватизації не потрібні.

Вони хочуть купити держпакети таких підприємств, як "Центренерго", дешевше.

Державний бюджет України отримає менше грошей від приватизації.

Можна довго обговорювати ефективність, своєчасність і необхідність вимоги відмовитися від використання торгових і клірингових систем російського виробництва прямо зараз.

ПФТС і Українська біржа за умовами своїх контрактів з Московською біржею все одно будуть змушені це зробити не пізніше, ніж через два роки. Тобто ще два роки за умовами контракту все рівно будуть здійснюватися платежі.

Резонне питання в цій ситуації - чому біржі досі не замінили своє програмне забезпечення, розуміючи його походження?

Відповідь лежить в економічній площині: якісна торгівельна платформа рівня не нижче і з функціоналом не гірше, ніж платформи, надані російською біржею, коштують приблизно від мільйона доларів за установку плюс сотні тисяч доларів за обслуговування щорічно.

Система для клірингу ф'ючерсів і опціонів буде коштувати ще приблизно так само.

За чверть століття розвитку фондового ринку в Україні не з'явилося умов, у яких фондова біржа могла б стільки заробляти.

Санкції потрібно виконувати і це означає, що ПФТС і Українська біржа повинні терміново знайти програмне забезпечення не світового класу, а відповідно до поточного (вельми початкового) рівня розвитку локального ринку і своїм скромним фінансовими можливостями.

Для того, щоб зрозуміти, наскільки погано це буде для економіки країни, досить згадати історію розвитку нашого фондового ринку.

Якби в кінці 2000-х тут не з'явилося програмне забезпечення, що зараз потрапило під санкції, то наш ринок досі був би на рівні середини 90-х.

Не було б ні інтернет-трейдингу, ні ф'ючерсів, ні тим більше опціонів.

Заміна існуючого програмного забезпечення на недорогий аналог серйозно звузить можливості подальшого розвитку та суттєвого загальмує і без того дуже повільний рух вперед.

Проект переходу на кардинально іншу торгову платформу на будь-якій біржі світу займає рік-півтора або навіть більше з огляду на необхідність змін не тільки на самій біржі, а й в інформаційних системах її торгових учасників.

НКЦПФР публічно погрожує своїм ліцензіатам, вимагаючи негайної зупинки систем. А це означає зупинку торгів мінімум на кілька місяців.

Швидше за все, нинішній глава НКЦБФР не розуміє наслідків того, що він вимагає зробити.

Якщо поспішні дії регулятора або силових органів, які поки мовчать, приведуть до тривалої зупинки торгів на двох провідних українських біржах, то це відкине розвиток фондового ринку на багато років назад.

По-перше, українські інвестори отримають величезні збитки і хороше щеплення від інвестицій на внутрішньому ринку.

У минулому році в українців з'явилася можливість порівняно легко торгувати на будь-яких світових біржах. Нинішнє покоління інвесторів про українські акції надовго навіть думати забуде.

По-друге, наші індекси і ціни акцій пропадуть з інформаційних терміналів всіх іноземних інвесторів. І деякі з них, хто таки інвестував в Україну, теж з великою ймовірністю можуть втратити гроші або недоотримати прибуток.

По-третє, міжнародне інвестиційне співтовариство отримає сигнал про те, що в Україні на вимогу чиновників можлива небачена ніде раніше повна зупинка біржових торгів та відповідні ризики, що виникають при цьому у інвесторів.

Усім стане зрозуміло, що держоргани тут не просто не захищають інтереси інвестора, а вони взагалі не розуміють, що це таке.

Про залучення в країну іноземного капіталу для участі в IPO можна буде забути років на 10.

То проти кого, санкції?

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
фондові біржі фондовий ринок НКЦПФР санкції