Одному місту — єдиний ЦНАП

У містах обласного значення з прилеглими однойменними районами функціонують два центри надання адміністративних послуг — ЦНАП: при органі місцевого самоврядування — ОМС — та при райдержадміністрації — РДА.

Проте модель двох ЦНАП в одному місті несе нові ризики, коли йдеться про створення ЦНАП у новостворених у процесі децентралізації об'єднаних територіальних громадах — ОТГ, центри яких є районними центрами.

Основний недолік — жителі таких громад і районів не отримають належного покращення якості послуг, бо вони змушені "бігати" за ними до різних органів влади. Більше того, у жодному з таких ЦНАП нема повного набору послуг, необхідних для громадян і бізнесу, що є основною цінністю інтегрованого офісу.

Утворення двох ЦНАП у нових громадах-райцентрах є проблемою і для держави, адже це призводить до зайвих витрат бюджетних коштів. Держава фінансує однакову інфраструктуру двічі. Отже, державі потрібно якомога швидше виправити ситуацію з хаотичним множенням кількості ЦНАП у райцентрах.

За урядовими планами, частина РДА буде перетворена на контрольно-наглядові органи, без повноважень з надання адміністративних послуг, інша частина — реорганізована чи ліквідована. За надання адміністративних послуг відповідатиме ОМС, тому потрібно відповідно скоригувати політику створення та розвитку ЦНАП.

Доброю відповіддю на цю проблему є створення єдиного інтегрованого офісу надання адміністративних послуг — спільного "міськрайонного" чи "селищно-районного" ЦНАП, який обслуговуватиме і мешканців громади — адміністративного центру району, і всіх інших мешканців району.

Міськрайонні ЦНАП можуть працювати у двох варіантах.

Перший — де-юре функціонують обидва ЦНАП — при ОМС та РДА, але їх робочі місця розміщуються в одному приміщенні. Організація ресурсного забезпечення — приміщення, персонал, фінансування, робота фронт-офісу і бек-офісу — узгоджується на договірних засадах між ОМС та РДА.

Другий — де-юре ЦНАП РДА ліквідується, і на основі узгодженого рішення всі послуги для мешканців громади надаються через ЦНАП ОМС. При цьому ОМС бере на себе матеріально-технічне і ресурсне забезпечення ЦНАП, адже кошти від надання платних адміністративних послуг поповнюватимуть місцевий бюджет.

Останнє стосується плати за реєстрацію нерухомості, оформлення біометричних паспортів. Цей варіант кращий, особливо у довгостроковій перспективі. Також цей варіант може розглядатися як другий крок при реформуванні ЦНАП РДА.

Створення єдиного офісу має низку переваг.

1. Більші фінансові, ресурсні та організаційні можливості, зокрема через залучення ресурсів ОМС. Місцеве самоврядування має більше бюджетних коштів, комунальної власності, можливостей із залучення міжнародної технічної допомоги.

За таких умов ЦНАП отримує належну інфраструктуру, що є важливою умовою для надання якісних послуг. Це стосується приміщення, умеблювання, офісної техніки, каналів захищеного зв'язку для паспортних послуг.

2. Більша вмотивованість ОМС до орієнтованості на споживачів послуг. Це пов'язано з виборністю політичного керівництва ОМС і його підзвітністю територіальній громаді — на відміну від ієрархічної природи призначення керівників РДА і їх підпорядкованості органам виконавчої влади.

3. Більша інституційно-адміністративна спроможність та гнучкість ОМС у формуванні штату ЦНАП і його структури, у мотивуванні персоналу. Для споживачів послуг, окрім комфорту та більш якісного надання послуг у форматі єдиного офісу, головна перевага — ширший перелік послуг ЦНАП.

Особливо — у контексті розпорядження уряду від 11 жовтня 2017 року №782. Цей документ передбачає додаткове надання через ЦНАП соціальних послуг та можливість інтеграції у ЦНАП послуг з реєстрації актів цивільного стану, реєстрації транспортних засобів, видачі посвідчень водія.

Разом з послугами з реєстрації нерухомості, бізнесу та земельних ділянок громадяни і суб'єкти господарювання отримують повноцінний єдиний офіс. Отже, створення спільних міськрайонних ЦНАП, особливо в контексті децентралізації, — важливий напрямок розвитку системи надання адміністративних послуг.

Україна має певний досвід створення міськрайонних ЦНАП. Наприклад, у Володимир-Волинському (Волинська область), с. Чемеровці (центр Чемеровецької ОТГ, Хмельницька область). Створюється спільний ЦНАП також в Новоушицькій ОТГ.

Проте ця практика не набула масового поширення через конфлікти між головами громад і головами райдержадміністрацій, потребу високого рівня порозуміння і взаємодії між цими керівниками для створення спільного ЦНАП.

При створенні міськрайонних ЦНАП важливо ефективно використовувати наявну інфраструктуру ЦНАП. В окремих РДА, попри всі труднощі, за останні роки були створенні прийнятні умови для надання адміністративних послуг.

У цих випадках таку основу варто розвивати та розширювати, адже кошти у розвиток системи адміністративних послуг необхідно інвестувати раціонально. Також украй важливо зберегти кваліфікований персонал ЦНАП, адже саме персонал є одним з найцінніших ресурсів будь-якого ЦНАП.

У рамках реалізації напряму з покращення надання адміністративних послуг програми "U-LEAD з Європою" протягом початкової фази створюється сім спільних міськрайонних ЦНАП. Сподіваємося, наші напрацювання будуть корисні громадам.