Нова професія: приватний виконавець

Показник виконання судових рішень в Україні дуже низький.

Про що це свідчить? Люди не можуть реалізувати своє право на правосуддя.

Кредитори не отримують свого майна. Матері не отримують аліментів. Бізнес страждає, інвестори не приходять, бо ризиковано вкладати гроші у країну, де не виконуються судові рішення, а значить, не захищена власність.

Врешті-решт підривається довіра громадян до судочинства у цілому.

Причин, чому не виконуються судові рішення, кілька. Це і велика завантаженість Державної виконавчої служби, і низька мотивація праці державних виконавців, і мораторій на стягнення певних видів майна, і просто відсутність у боржника будь-яких активів чи коштів, які можна було б стягнути.

Таку систему необхідно було змінювати, тому Міністерство юстиції розробило і уже втілює комплексну реформу примусового виконання рішень судів та інших органів.

З 5 січня 2017 року в Україні почала діяти змішана система виконавчого провадження, і незабаром з'являться та почнуть свою роботу перші приватні виконавці. Вони будуть працювати паралельно з Державною виконавчою службою і виконуватимуть функції з примусового виконання рішень судів та інших органів.

Запровадження інституту приватних виконавців — не українське ноу-хау, а апробована у світі модель, яка вдало працює в багатьох державах. У країнах Балтії, Франції та Нідерландах діють приватні системи, у Великобританії, Болгарії та Польщі — змішані, де державні виконавці співіснують з приватними.

Ми вивчали досвід обох груп країн. Він показує, що система приватного виконання — дієва та ефективна, тому в країнах Європи існує тренд переходу від державного до приватного виконання. Яких змін ми очікуємо?

Поява приватних виконавців поруч із державними приведе до конкуренції. Завдяки змагальності робота і тих, і інших буде ефективнішою. До речі, конкуруватимуть не тільки державні та приватні виконавці, а й приватні виконавці між собою.

Прийняті в рамках реформи закони усунули корупційні ризики.

Приватні виконавці будуть мотивовані працювати ефективно і чесно, адже для них передбачена винагорода у розмірі 10% від стягнутої суми. Тобто якщо приватний виконавець стягне 1 млн грн боргу, він отримає винагороду 100 тис грн. Хіба потрібно при такому заробітку думати про якісь кримінальні схеми?

Новий закон зацікавив і державних виконавців. Якщо раніше із зарплатнею 2 400 грн вони часто йшли на змову з боржником про невиконання рішення або затягування процесу, то зараз вони фінансово мотивовані цього не робити.

З жовтня 2016 року державні виконавці отримують винагороду у розмірі 2% від стягнутої суми плюс 0,5% для керівника ДВС і його заступників.

Ставлення до появи приватних виконавців у суспільстві неоднозначне. Боржники бояться, що приватні виконавці почнуть виселяти їх з квартир, а стягувачі сподіваються з їхньою допомогою нарешті повернути борги.

Важливо розуміти: якщо у людини нема боргів, їй боятися нічого. Якщо людина — боржник, стосовно якого є рішення суду, то виплатити борг вона зобов'язана. Це норма у всьому цивілізованому світі. Виселяти з квартир приватні виконавці нікого не будуть, ця категорія рішень залишається у компетенції державних виконавців.

Думка, що приватні виконавці — це ті самі колектори, і діятимуть вони, як колектори, — це міф. Діяльність приватних виконавців суворо регламентована законом, діяльність колекторів — ні. Колектори не мають жодних владних повноважень, тому вдаються до морального тиску на боржника.

Натомість приватні виконавці матимуть усі інструменти та механізми стягнення, як і державні виконавці, і за свої дії вони несуть персональну відповідальність.

З самого початку реалізації реформи Міністерство юстиції тісно співпрацювало з іноземними колегами та експертами, щоб нова система відповідала стандартам найкращих європейських та світових практик.

Ми розробили програму навчання кандидатів у приватні виконавці (перші три групи почнуть навчання 27 лютого 2017 року), запустили програмне забезпечення для складання іспиту у вигляді автоматизованого анонімного тестування, напрацювали базу питань, які розробили знані фахівці, створили Єдиний реєстр боржників.

Єдиний реєстр — це не реєстр боржників за комунальні послуги, а загальний реєстр боржників, щодо яких відкрите виконавче провадження. Тобто якщо щодо вас не відкрите виконавче провадження, у реєстрі боржників вас бути не може.

Щоб стати приватним виконавцем, громадянин України повинен досягти 25 років, мати вищу юридичну освіту не нижче другого рівня і стаж роботи в галузі права не менше двох років. Кандидати, які відповідають цим вимогам, повинні пройти курс навчання, стажування і скласти кваліфікаційний іспит.

Усі, хто успішно склали іспит, отримають посвідчення приватного виконавця. Щоб почати працювати, слід застрахувати свою діяльність та обладнати офіс.

Чи варто іти у приватні виконавці? До кандидатів висуваються високі вимоги, потрібно витратити певний час і чимало зусиль, щоб отримати право займатися цією діяльністю, а потім — щоб знайти свого клієнта. Це нова цікава професія, яка передбачає професійний ріст і фінансову мотивацію.

З іншого боку, людині доведеться багато працювати, бути медіатором між стягувачем та боржником і щодня вирішувати конфлікти у такий спосіб, щоб і судове рішення було виконане, і сторони провадження залишилися задоволеними.

На Заході професія приватного виконавця є однією з найпрестижніших і найповажніших у юридичній сфері. Переконаний, що такою вона буде і в Україні.

Ми очікуємо, що з появою приватних виконавців значно зросте кількість виконаних рішень, скоротяться терміни виконання, будуть створені додаткові робочі місця, стягувачі завдяки конкуренції отримають більш якісні послуги, а боржники — оптимальне безконфліктне вирішення проблем з їхніми зобов'язаннями.