Горизонтальне мислення: як залучати інвестиції в умовах війни

Традиційна інфраструктура для створення інноваційних продуктів, яка дісталася Україні у спадок від СРСР, не відповідає потребам часу.

У радянські роки конструкторське бюро могло отримати замовлення, попрацювати і видати певну ідею або зразок продукту, а далі замовник виготовляв продукт сам.

Сьогодні у світі пошук рішень відбувається переважно колаборативно. По-справжньому "підривні" продукти є результатом системної роботи багатьох суб'єктів, які виконують різні ролі та розуміють, як впливають на досягнення мети. Поодинокі пошуки, навіть здійснені потужними компаніями, вже не конкурентні.

Новим механізмом для генерації та реалізації інноваційних продуктів стають відкриті платформи. Вони дозволяють об'єднатися різноплановим гравцям заради певної загальної мети і на виході — отримати інноваційний продукт.

Створення логіки взаємодії

Що таке екосистема? Це збалансована природна взаємодія різних гравців заради високої мети. Мова йде не лише про підлеглі, контрактні чи партнерські стосунки. Це логіка пошуку ролей, які доповнюють одна одну і можуть робити інформаційний, інтелектуальний, інвестиційний та технологічний внески.

В обороно-промисловому комплексі України (ОПК) ми повинні сформувати інноваційно-інвестиційну екосистему. Вона уже створюється: вітчизняний ОПК починає працювати у новій логіці разом з іншими суб'єктами.

Потрібна лише увага з боку держави для формування нових правил гри, а різноплановий ефект, який вона отримає від такої співпраці, буде масштабним.

Багато людей технічно готові, але ще не знають, як працювати за нових правил, і потребують навчання або перенавчання. Ми говоримо про освіту успішних управлінців, які ухвалюють рішення і за них відповідають.

Також слід створити умови для залучення інвестицій, а це вже залежить від ширших екосистем, фінансової та законодавчої підтримки.

Повторити успіх ОПК

ОПК — один з драйверів економіки України.

По-перше, у цій сфері можна розвивати інноваційну культуру, запускати технологічні стартапи і створювати навколо них відповідну інфраструктуру.

По-друге, тут повинен з'явитися новий клас управлінців, які будуть працювати принципово в інший спосіб.

Поступово доробки зі сфери ОПК можна буде повторити в інших галузях. Отже, якщо держава з більшою увагою поставиться до пошуків у цій сфері, вона отримає мультиплікацію на всьому макроекономічному рівні.

Зрозумілі правила гри

Наскільки ризиковано для іноземця прийти в Україну зі своїм капіталом? Ми — держава з молодою демократією. Більше того, у нас триває війна. Втім, це може стати стимулом, щоб бути уважнішими до потенційних партнерів, готових вкласти гроші або технології в інноваційні розробки.

Головне — що політичний вектор розвитку України збігається з державами, від яких ми можемо отримати інвестиції та технології. Тому ризики для партнерів не є такими великими, як може здатися на перший погляд.

Питання — у внутрішній політиці та ставленні до цих партнерів з боку держави. Правила гри повинні бути ретельно продумані, гарантії — максимально забезпечені. Я вірю, що це можливо.

Наскільки тривалим може бути процес створення сприятливих умов? Я оптиміст і бачу навколо себе людей, які в різних сферах роблять багато. Я бачу прогрес, який має Україна в тих напрямках, де потрібна воля діяти.

Саме там з шаленою швидкістю відбувається розвиток. Впевнений, що за рік ми зуміємо змінити правила гри в деяких напрямках настільки, що партнери зможуть довіритися нам і почати працювати з нами у спільних проектах.

Розбудова інфраструктури

У нас достатньо грамотних людей та цікавих ідей. Питання — у створенні інфраструктури інкубаторів, платформ, R&D-центрів (Research and Development), агенцій, спроможних брати на себе відповідальність і працювати з державними та недержавними замовленнями, з державою, бізнесом, іноземними інвесторами.

Приклади R&D-платформ — це SRI International та американська DARPA. Однак вони існують в іншому контексті, з іншими можливостями.

Створення такої інфраструктури вже відбувається в Україні, це природний процес. Тут задіяні навчальні заклади, бізнес, інвестори, стартапери, інженерні сили. Я маю перед очима з півтора десятка таких ініціатив, які починають ставати на ноги. Це і КПІ, і "Укроборонпром", і харківські ініціативи, і волонтерський рух.

Все відбувається у свій час, ми повторюємо шлях більш розвинутих країн. Він буде непростий, але практика показує, що у нас створюються всі необхідні складові оборонної екосистеми. Завдання держави — уважно поставитися до цих процесів.

Приємно усвідомити, що ми почали мислити категоріями екосистем. Ми перестаємо використовувати слова "індустрія", "галузь" і скоро перестанемо використовувати термін "ОПК". Адже ми не повинні керувати усім в ієрархічний спосіб. Екосистема — це логіка горизонтальної взаємодії.

Усі сильні країни мають стратегію своїх Defence Ecosystem (оборонних екосистем). Там залучені і можуть взаємодіяти учасники абсолютно різної природи: державні та недержавні, інвестиційні та навчальні, технологічні.

Якщо такі принципи стануть новими правилами гри для нас, а це вже починає відбуватися, то ми створимо свої інститути, свої платформи, свої DARPA. Це те, що є, мабуть, найголовнішим. Процес почався.