Нова фінансова політика. Як досягти зростання в умовах війни

Недавно Міністерство фінансів надало громадськості своє бачення нової податкової системи України.

Якщо коротко, то воно зводиться до запровадження нового податку на малий бізнес та перебирання Мінфіном операційних функцій ДФС.

Не можу погодитись ні з першою, ні з другою новацією, але це не головне.

Головне те, що з такою фіскальною політикою в умовах деградації банківської системи, політичної нестабільності та перманентних підступних провокацій Росії Україна ще довго перебуватиме в стані рецесії.

Ризики ведення господарської діяльності в Україні настільки великі, що навіть українські бізнесмени остерігаються інвестувати, а західні інвестори вже втомилися чекати покращень і поступово втрачають інтерес до України.

Однак без інвестицій та кредитів економіка зростати не може. Тому Мінфін повинен запровадити таку фіскальну систему, яка навіть за умов продовження існування загроз і ризиків, у тому числі викликаних агресією Росії, притягуватиме інвестиції і кредити спочатку від українських, а далі — і від іноземних бізнесменів.

Прибутковість бізнесу в Україні мусить бути в три-чотири рази вища, ніж у стабільних країнах. Потрібна така прибутковість, яка спонукатиме український та іноземний бізнес працювати в Україні, незважаючи на величезні ризики.

Очевидно, що головним фактором збільшення прибутковості бізнесу та інвестицій є зменшення податкового тиску. Податкову систему треба спростити, а податки радикально зменшити. За моїми розрахунками, податковий прес треба зменшити на 10% ВВП, а це означає, що і державні втрати необхідно зменшити на 10% ВВП.

Отже, почати необхідно з радикального зменшення ВВП, що перерозподіляється через бюджет та соціальні фонди — не більше 45% ВВП. Такий крок суттєво збільшить обігові кошти бізнесу і доходи українців, що створить додатковий попит для росту ВВП і забезпечить зростання відповідним фінансовим ресурсом.

Другим кроком реформування бюджетної політики мусить стати перерозподіл доходів на користь молоді — тих, хто створює національне багатство.

Успіх цього кроку буде залежати від того, чи наблизить він такий стан суспільства, де панує реальна соціальна справедливість, а не звичний для "еліти" соціальний популізм. Українці після двох Майданів "нутром" відчувають соціальну нечесність.

Я впевнений, що вони підтримають пенсійну реформу, в тому числі збільшення віку виходу на пенсію, за умови її справедливої диференціації — збільшення мінімального розміру пенсій шляхом обмеження максимальних пенсійних виплат.

Розумно проведена пенсійна реформа повинна створити стимули для тривалої та напруженої трудової діяльності українців — 40-45 років — і легального одержання доходів. Більш того, реформа повинна започаткувати накопичення фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку України.

Третім кроком повинен стати перерозподіл доходів на користь місцевих бюджетів до 60% у 2017 році. Держава живе на податки. Податки мусять платити усі громадяни. Податковий тиск зменшується. Податки не змінюються протягом десяти років за винятком їх зменшення. Це прописується у змінах до Конституції.

Соціальний внесок ліквідується разом з пенсійним фондом. Податок на доходи фізичних осіб: 10% — на доходи, менші десяти мінімальних зарплат, 20% — на доходи, більші десяти мінімальних зарплат. З них 50% надходить до бюджету, інші 50% — на індивідуальні накопичувальні рахунки чи приватні пенсійні фонди.

Податок на прибуток підприємств, який розраховується за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, становить 20%. Податок на виплату дивідендів — 10%. Податок на продаж землі, житла, іншої нерухомості і транспорту — 2%. Податок на продаж іноземної валюти та цінних паперів — 1%.

Податок на додану вартість становить 20%. Якщо ПДВ повертається з бюджету, то держава утримує за цей сервіс 20%.

Підприємство, яке належить до малого бізнесу — валовий дохід менший 1 млн євро, може замінити податок на прибуток податком з обороту на рівні 2% та податок на додану вартість — податком з обороту на рівні 3%.

Акцизи на бензин, тютюн, алкоголь, рентні платежі протягом п'яти років від початку проведення реформи зростають до середнього рівня країн — членів Євросоюзу. Податки на землю, нерухомість та депозити скасовуються.

Максимальна зарплата державних службовців не може перевищувати мінімальну зарплату у десять разів, а працівників державних комерційних підприємств — з часткою капіталу держави більше 25% — у 20 разів. Бонуси керівництву держкомпаній та організацій, які генерують дохід, виплачуються лише у разі їх прибуткової діяльності як процент від виплачених державі дивідендів.

Максимальна пенсія, яка виплачується за рахунок державного бюджету, не може перевищувати мінімальну більш ніж у п'ять разів. Розмір пенсії з приватних пенсійних фондів та індивідуальних накопичувальних рахунків не обмежується.

Я переконаний, що стабільна і проста податкова система приведе до економічного зростання більш ніж на 10% на довгий час, п'ять-сім років, але головне — вона стимулюватиме владу збільшувати зарплату.

Ця система дозволить збільшити мінімальну зарплату і пенсію до 3 тис грн вже у 2017 році і довести її до 6 тис грн у 2020 році. Хоче міністр фінансів заробляти 100 тис грн — нема проблем, але за умови, що пенсіонер отримає мінімум 10 тис грн.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.