Українська правда

П'ять стратегічних завдань. На що націлене Міністерство фінансів у 2016 році

Одне із завдань – розширення інвестиційного ресурсу країни за рахунок кредитних коштів. Вони підуть, перш за все, на розвиток транспортної та комунальної інфраструктури.

Наприкінці минулого року Верховна Рада підтримала цілу низку ініціатив, над якими довго та наполегливо працювала вся команда Міністерства фінансів.

Зниження податкового навантаження на зарплату, зниження рентних ставок для видобування природнього газу в Україні, запровадження верифікації отримувачів соціальної допомоги, підвищення адресності надання соціальної допомоги, значне зниження видатків бюджету (якщо не враховувати фінансування дефіциту Пенсійного фонду)… - це лише частина тієї роботи, яку ми зробили за минулий рік, та яку підтримали депутати.

Плани на поточний – не менш амбіційні. Ми хочемо бачити швидке економічне зростання нашої крани, а саму економіку - вільною, з мінімальним втручанням держави в економіку – але з рівними, однаково сприятливими умовами для роботи всіх підприємств.

Для цього будемо працювати над досягненням одразу кількох цілей.

5 стратегічних завдань для Мінфіну

Перша наша мета на найближчий рік – боротьба з корупцією у всіх тих напрямках, за які відповідає Міністерство фінансів.

Перш за все – в податковій та митній сферах, для чого ми маємо докорінно реформувати Державну Фіскальну Службу. Це – найбільш принципове, важливе, та, нажаль, складне завдання на 2016 рік.

Реформа ДФС вже триває – ми розпочали її ще у червні минулого року, коли затвердили двохрічний план реформування ДФС.

Дещо з плану вже зроблено. Наприклад, в листопаді 2015 року Кабмін вдвічі скоротив кількість регіональних управлінь ДФС, що дозволить значно – майже на 17 тис – скоротити кількість співробітників податкових органів.

Але багато, значно більше – і значно швидшими темпами, аніж до сьогодні – має бути зроблено зараз.

В тому числі:

а) потрібно ухвалити три проекти законів, що вже подані до Верховної Ради та дозволяють здійснити кілька важливих кроків щодо реформування ДФС.  Це законопроекти: 2176а, 2177а, 2178а

б) реформувати Офіс великих платників податків. Він має бути укомплектований найкращими фахівцями, яких мають наймати за принципом створення нової поліції – тобто "з нуля".

в) автоматизація максимальної кількості бізнес-процесів у роботі митної та податкової служб. Така автоматизація потребує коштів – і значних коштів на придбання обладнання та розробку чи закупівлю ПО.

Наразі Міністерство фінансів проводить переговори з урядами іноземних держав щодо надання Україні технічної допомоги (не грошима, а технікою, програмним забезпеченням та спеціалістами) щодо цього питання.

Друге  стратегічне завдання Мінфіну у новому році – це, як я вже сьогодні казала, в комфортні для бізнесу та громадян строки, тобто найпізніше - до 1 липня 2016 року, обговорити з суспільством та депутатами, та провести комплексну податкову реформу.

Третя мета – забезпечити ефективне та цільове використання коштів платників податків, подальше посилення бюджетної дисципліни та зменшення дефіциту державних фінансів. Це включає в себе:

1) проведення верифікації отримувачів соціальної допомоги. Система верифікації вже є, вже працює, і ми вже бачимо перші дієві результати цього процесу, про які будемо тримати країну в курсі.

І ми знаємо, що дана норма дозволить значно зекономити бюджетні кошти, та спрямовувати їх саме тим громадянам країни, хто дійсно потребує підтримки з бюджету.

2) запровадження підходу zero-based budgeting при складанні бюджету.

Тобто, якщо досі бюджет кожного року складався за прикладом бюджету минулого, скорегованого на фінансові можливості України, то тепер плануємо складати бюджет "з нуля", окремо аналізуючи кожну строку бюджетних видатків, та приймаючи рішення всім суспільством, чи потрібно витрачати бюджетні кошти на цю строку, чи ні.

3) Розширення використання порталу прозорих публічних фінансів Є-дата

4) Створення департаменту оцінки фіскальних ризиків, що виникають у зв’язку з існуванням держпідприємств, всередині Міністерства фінансів.

Четверте завдання – подальше посилення банківського сектору України, з фокусуванням на державних банках.

Для цього ми сподіваємося  на якнайскоріше ухвалення Верховною Радою законодавства, що запровадить найкращі світові практики щодо вирішення проблеми поганих кредитів для підприємств, а також запровадить дієвий механізм вирішення проблеми валютних іпотечних кредитів для позичальників, які взяли такий кредит на придбання єдиного свого житла.

Це проект закону №3555 про фінансову реструктуризацію, а також проект закону про реструктуризацію валютних іпотечних кредитів, що ми подамо до Верховної Ради найближчими днями.

Ми також переконані: держбанки мають бути надійними, потужними, з чіткою стратегією розвитку та ефективним менеджментом, для чого найближчим часом плануємо подати на розгляд уряду і суспільства Стратегію розвитку державних банків.

Нарешті, п’ята мета Міністерства фінансів на 2016 рік – розширення інвестиційних ресурсів в країні за рахунок залучення нових кредитних коштів від наших двох- та багатосторонніх партнерів.

Ці кредитні інвестиційні ресурси мають піти, перш за все, на розвиток транспортної та комунальної інфраструктури в країні.

Я впевнена, що ці реформи стануть наступним важливим етапом для підвищення прозорості державних фінансів, зменшення ролі держави в економіці та її лібералізації в цілому.

Кінцева мета всіх цих дій – стрімке та стійке економічне зростання нашої країни, на користь кожного її громадянина та всього суспільства в цілому.

* * *

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.

Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Мінфін Яресько