Антикорупційні тренди
64 депутати, які голосували за закони 16 січня, знову потрапляють до парламенту. 17 з них подали заяви до апарату Верховної ради "про відкликання голосу".
Боротьба з корупцією була трендом останніх передвиборних перегонів.
Аналіз програм партій, що подолали 5-відсотковий бар'єр, свідчить: вони одностайні щодо необхідності реформування правоохоронних органів.
Разом з тим, програми не містять деталей, як саме повинна бути змінена правоохоронна система.
"Самопоміч пропонує підвищити відповідальність за злочини та бездіяльність правоохоронців, Радикальна партія - повністю змінити їх склад, а "Батьківщина" - сформувати нові правоохоронні й судові органи на звільнених територіях.
У більшості партій існує консенсус щодо реформування судів. Радикальна партія - єдина політична сила, що не вписала у програму цю норму. У більшості програм реформа правоохоронної і судової систем ідуть в одному блоці. Очевидно - для подолання кругової поруки, яка склалася у цих органах.
Проте кожна з партій має своє бачення перетворень. "Батьківщина" пропонує скасувати недоторканність суддів, привести судове законодавство до стандартів ЄС, запровадити механізм приватного обвинувачення, сформувати суди присяжних та впровадити механізм обрання народом суддів місцевих судів.
"Опозиційний блок" пропонує перейти до виборності суддів та розширити суддівське самоврядування. "Самопоміч" та Блок Петра Порошенка - усунути президента та парламент від формування суддівського корпусу, підвищити дисциплінарну відповідальність суддів.
Люстрація чиновників та суддів залишається трендом. Більшість політичних сил декларують необхідність люстрації, однак "Народний фронт" та "Опозиційний блок", що представляють колишню та теперішню владу, не мають такого пункту.
"Батьківщина" пропонує створити Люстраційну комісію та заборонити працювати на державних посадах особам, що голосували за закони 16 січня. Один з провідних законів у цій сфері президент підписав ще у квітні 2014 року.
За інформацією руху "Чесно" 64 депутати з тих, хто голосували за закони 16 січня, потрапляють до парламенту. 17 депутатів, голоси яких були зараховані за закони 16 січня, подали заяви до апарату Верховної ради "про відкликання голосу".
Деякі депутати, що потрапили до новообраної ради, зволікали з цим рішенням вісім місяців. Так, заяви самовисуванців Ігоря Єремеєва та Сергія Мартиняка були зареєстровані апаратом парламенту 7 жовтня, заява Степана Івахіва - 3 жовтня.
Владислав Атрошенко з Блоку Петра Порошенка звернувся до апарату Верховної ради з проханням виправити дані про поіменне голосування 16 січня в електронній базі Верховної ради 1 жовтня. Він стверджує, що не голосував за вказаний законопроект, зарахування його голосу називає "технічною помилкою".
Натисніть для збільшення |
НФ, "Самопоміч" і "Батьківщина" підтримують створення антикорупційного органу для боротьби з "високопосадовою" корупцією. "Батьківщина" пропонує наділити його правом на провокацію хабара та перевірку на детекторі брехні.
Верховна рада сьомого скликання уже ухвалила законопроект "Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції" та законопроект "Про запобігання корупції", які передбачають створення антикорупційних органів.
Перший передбачає створення превентивного органу - Національного антикорупційного бюро України, другий - створення органу з протидії корупції - Національної комісії з питань запобігання корупції.
Схоже, протягом наступної каденції українці зможуть побачити не тільки декларації доходів депутатів та чиновників, але й декларації їх витрат. Принаймні це обіцяють основні гравці коаліції - "Народний фронт" та Блок Петра Порошенка.
"Батьківщина" і Радикальна партія пропонують йти далі. Вони вимагають, щоб чиновники доводили легальність свого майна. У тих, хто не зможе це зробити, партії пропонують конфіскувати майно на користь держави.
Консенсус щодо необхідності реформ є. Залишилося взяти і зробити.
* * *
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться.
Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.