Економіка валіз

Західні економісти люблять повторювати одне прислів’я: "Приплив піднімає усі човни одночасно". Вони мають на увазі, що економічне зростання, як і криза, рано чи пізно охоплює усіх - від олігархів до особистих домогосподарств.

Яким би привабливим не було це прислів’я, ми в Україні чудово розуміємо, що в той час як яхти багатьох пришвартовані в Монте-Карло, ми все ще продовжуємо вихлюпувати водичку з наших дірявих човників. Для того щоб зрозуміти про що я, не треба далеко ходити: ринок нафтопродуктів.

Коли навесні 2011 року нафта на світовому ринку тестувала рівні вище 115 доларів за барель, трейдери відстоювали справедливу ціну - 10,5 гривні за літр 95-го.

Коли у квітні 2012 року ціна на нафту піднялася до 124 доларів за барель, справедливість піднялася до 11,5-11,7 гривні. Тоді всі розказували, що різниця - шість баксів - дуже істотна.

Однак минуло кілька місяців, і нафта скотилася нижче 100 доларів за барель, а "справедливість" знизилася копійок на тридцять. Тобто якщо нафта іде вгору на шість баксів, то це ціла гривня, а якщо вниз на 25, то це копійок 30-50.

Звісно ж, є суб’єктивна причина: стоїть "Приват", який піднявся з 10,2 до 11,2 і нікуди не збирається, тож всім іншим не можна спускатися нижче. Мовляв, позиціонування у нас таке. І жодні групи чи комітети не в змозі посунути ціни на ринку в бік зменшення.

Тимчасом маржа за окремими, хай і суб’єктивними, оцінками сягає доларів 250. І це у "високий" сезон, коли продається мільйон тонн на місяць. Увага регуляторів розсіяна.

Що у нас на порядку денному? Введення імпортних мит, щоб запустити вітчизняну нафтопереробку. Я не проти переробки. Якщо вона не може працювати, коли нафта коштує 100 доларів за барель, це одна річ, але навіщо споживачам вихаркувати ще й мита в ціні на нафтопродукти?

Тим більше, ситуація сприятлива. Якщо ціна на нафту знижується нижче 105 доларів за барель, то треба коригувати акцизний податок у бік підвищення. Що це значить?

Якщо нафта втримається нижче 105 доларів за барель ще тиждень, акцизи зростуть. Зростуть акцизи - зросте й ціна на бензин. Мало того, що ціни мають нереалізований потенціал падіння, ми накинемо ще копійок 30 за літр і введемо мита.

Здається, просто геніально. Скільки повинен коштувати літр бензину - страшно навіть рахувати. В загальних рисах - як європейський Євро-5.

Де логіка в цій країні - невідомо. Якщо ми такі залежні і в нас такі чудові інвестори в переробці, ходімо іншим шляхом. Є зріджений газ та альтернативне пальне. Давайте дамо автовласникам грошей на переобладнання авто, щоб вони могли їздити на зрідженому газі, метані чи біоетанолі. Нехай навіть безвідсотковий кредит. І вперед.

Ось вам буряки, ось кукурудза, а ось - "Петро Годованець". Хто не хоче - може їздити на бензині й далі.

Навіщо доводити ситуацію до абсурду, а потім сплачувати ці мита на молоці та хлібі?

На ринку нафтопродуктів існує багато теорій щодо того, скільки валіз до якого кабінету занесли. Але ж треба пам’ятати, що споживачі з тихим жахом стежать за уявним переміщенням валіз з кабінету до кабінету і подумки міркують, куди б чкурнути з валізами з цієї країни.

*******************************

Disclaimer

Колонка є видом матеріалу, який відображає точку зору окремо взятого автора на окремо взяту тему. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди"  та "Української правди" може не співпадати з точкою зору автору. Редакція не несе відповідальності за достовірність та тлумачення приведеної інформації, і виконує виключно роль носія.