Українська правда

На порозі нової економіки

У нас, як завжди є вибір. Або намагатися відновлювати бізнеси за "допотопними" економічними законами, або навчитися жити і працювати за правилами нової - репутаційної економіки.

"Великий економічний потоп" 2008 року змив багато що в "допотопному" споживчому світі.

"Луснули" банки і фінансові системи країн, збанкрутували компанії і корпорації, закрилися заводи і фабрики, мільйони людей залишилися без роботи...

Минуло важких три роки і ми не тільки звикли до подій, а й вчимося жити і робити бізнес в нових умовах. Уже багатьом зрозуміло, що так як раніше не буде ніколи. А як буде?

Сигналом відкриття нової епохи у світовій економіці може стати прийняття Генеральною асамблеєю ООН резолюції, що рекомендує країнам введення "індексу щастя" для визначення рівня економічного розвитку. Це дивовижна віха світової історії в розумінні людством сенсу економіки.

Багато років світ вимірював досягнення держав рівнем ВВП. Виняток була лише гірська країна Бутан, де ще в 1972 році ВВП замінили ВНС - внутрішнє національне щастя.

Мабуть, споживчий Світ скептично ставився до дивацтв "слаборозвиненої" тибетської країни. Але саме в розпал останньої кризи, вперше в Європі заговорили про доцільність додавання в формулу ВВП "індексу щастя".

Про це заявив Ніколя Саркозі, посилаючись на розробки двох Нобелівських лауреатів в економічній галузі. У той же час деякі аналітики почали говорити про наближення нової - репутаційної економіки.

Схоже, "індекс щастя" і репутаційна економіка - ланки одного ланцюга. Адже щастя, це коли збуваються людські мрії - самореалізація. У ній, одним із складових елементів є заняття улюбленою справою, бізнесом - порідненої праці, як казав Григорій Сковорода.

У цьому "щасливому" ланцюжку самореалізації головну роль відіграє людська здатність змінювати життєвий простір на краще - прихований в кожному з нас соціальний капітал.

У ділової спільноти з'являється додаткова мотивація у формуванні власного життєвого простору за рахунок позитивних дій та проектів, як проявів соціального капіталу. Той, хто навчиться застосовувати нові технології, що впливають на "індекс щастя", безперечно стане лідером економік своїх країн і зможе залучити необхідну кількість різноманітних ресурсів.

Новий "індекс" позначиться позитивно і на розвитку малорентабельних, але більш "екологічних", соціальних і гуманітарних бізнесах. Це стане вигідною інвестицією.

Адже до "великого економічного потопу", та й сьогодні, легше залучити капітал у проекти, які хоч і руйнують життєвий простір, але є високо прибутковими.

Людина, або корпорація свідомо починають здійснювати позитивні дії та проекти, накопичуючи результати застосування власного соціального капіталу, що в свою чергу формує репутацію особи і репутаційний капітал корпорації.

А це вже дає не просто довіру і лояльність клієнтів, а й реальне підвищення капіталізації бізнесу.

Репутацію особистостей, компаній і країн навчилися вимірювати ще в минулому десятилітті. Роками успішно застосовують свої методики фахівці міжнародного Інституту Репутації (Reputation Institute) зі штаб-квартирою в Нью-Йорку.

Залишилося навчитися вимірювати "індекс щастя" і ланцюжок смислів замкнеться. З'являться передумови нової - репутаційної економіки, пріоритетами якої стануть:

1. Зміна життєвого простору на краще

2. Самореалізація людини через заняття улюбленою справою позитивним

3. Змагання країн за рівнем економічного розвитку з урахуванням виміру "індексу щастя" своїх громадян

Чи є все це "утопічним" в реалізації? Звичайно ж - так, як і все нове, що ще не з'явилося на світ, але вже набуло форми. Чи варто тоді говорити про все це серйозно? Звичайно ж - так! Адже спочатку було слово.

У нас, як завжди є вибір. Або намагатися відновлювати бізнеси за "допотопними" економічними законами, в очікуванні чергової кризи, або, відчуваючи гуманістичні тенденції світового розвитку - навчитися жити і працювати за правилами нової репутаційної економіки.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
фінансова криза ВВП