Українська правда

Освіта та IT: вітер змін?

На щастя, інформаційні технології - одна з найбільш успішних галузей України. Щорічні темпи зростання - 30-40% навіть в період світової кризи, і це, безумовно, вражає.

Новина, що до парламенту подано допрацьовані законопроекти, які регламентують спеціальний режим оподаткування для національної IT-індустрії, облетіла пресу.

Будучи одним з постійних учасників обговорення цих документів, засвідчую: у них враховані всі основні ідеї, запропоновані IT-комітетом Європейської бізнес асоціації. Упевнений: реалізація цих ідей, підтриманих переважною більшістю представників ринку, справді посилить конкурентоспроможність галузі на глобальному рівні.

Однак сьогодні хочу загострити увагу на тому, що не потрапило в поле зору преси: подані до Верховної ради проекти законів закладають гарні можливості для радикальної модернізації системи підготовки кадрів.

Власне, реформування системи освіти - ще одна тема постійного переговорного процесу між представниками IT-індустрії та владою.

Заклопотаність бізнесу ситуацією з підготовкою кадрів зрозуміла: система освіти не встигає за потребами цього сектора економіки ні кількісно - підраховано, що розрив між попитом і пропозицією в найближчі п'ять років становитиме понад 90 тисяч фахівців, ні якісно - існуючі програми та стандарти, в основному, відірвані від реалій.

Відтак, в законопроектах щодо IT зафіксовані ідеї тіснішого залучення софтверних компаній до підготовки кадрів. Одна з них - пільги в оподаткуванні коштів, які IT-бізнес буде направляти вузам в рамках цільових програм, можливість віднесення частини цих сум на валові витрати. Це сприятиме інвестуванню у вузи і коледжі.

В ідеалі ж бізнес нарівні з державою повинен стати прямим замовником освітніх послуг. Законом або іншим нормативним актом повинна бути передбачена можливість тристоронніх договорів: вуз - компанія - студент.

Це закріпило би взаємні зобов'язання сторін: гарантії якісного навчання з одного боку, гарантії фінансування та подальшого працевлаштування - з другого, гарантії співробітництва на певному часовому проміжку з даною компанією - з третього.

У рамках ЄБА працювала робоча група із залученням представників провідних технічних вузів. Вона підготувала для уряду концептуальні пропозиції саме з розвитку ІТ-освіти в Україні. Чимало з них враховано у проекті розпорядження Кабміну про пріоритетні напрямки розвитку освіти в сфері інформаційних технологій.

Цей документ спрямований на всебічне зближення реального сектора економіки і вузів.

Наприклад, він наказує Міністерству освіти вдосконалити програми навчання з урахуванням вимог суб'єктів господарювання, залучити останніх до розробки галузевих стандартів навчання, врегулювати питання прямої взаємодії вузів з роботодавцями, передбачити можливість практичної підготовки студентів через виконання ними реальних проектних завдань суб'єктів господарювання.

Також згідно з розробленим проектом перелік спеціальностей у сфері IT мусить бути приведений у відповідність з міжнародними класифікаторами, повинна бути запущена система тристоронніх угод між вузами, роботодавцями та студентами.

Всі ці заходи, безумовно, істотно змінять правила гри і кардинально поліпшать ситуацію як в галузі інформаційних технологій, так і в системі підготовки кадрів для неї. Хочеться сподіватися, що перераховані документи будуть прийняті швидко.

Власне, на прийняття закону щодо IT сектор розраховував ще навесні, але, на жаль, скоро вже й осінь, а розмови досі точаться про проекти. Тимчасом розпорядження уряду - це приписи міністерствам і відомствам, на виконання яких теж потрібен час.

На щастя, інформаційні технології - одна з найбільш успішних галузей країни. Щорічні темпи зростання - 30-40% навіть в період світової кризи, і це, безумовно, вражає.

Якщо в 2010 році річний обсяг замовлень оцінювався 1 мільярдом доларів, то прогноз на 2015 рік - 5 мільярдів доларів. Якщо зараз в українській IT-індустрії працює 215 тисяч осіб, то в 2015 році цей показник зросте до 350 тисяч.

Якщо ми хочемо досягти цього, навряд чи варто зволікати.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
законодавство телеком