Пастка "гарячих грошей"

Під час нинішньої фінансової кризи Азія стала економічним центром, провідним двигуном глобального економічного зростання. Протягом п'яти років загальний обсяг економіки регіону може стати таким же, як обсяг економіки США та ЄС.

Більше того, поки Азія піднімається, багаті промислові країни старої Великої сімки поступово дрейфують у пастку ліквідності. Оскільки під час нинішнього спаду були випробувані всі традиційні інструменти фінансової політики, центральні банки використовують нові цикли "кількісного пом'якшення" - QA.

Однак поки інвестори шукають великих доходів, більше QA, особливо у США, сприятиме перетіканню "гарячих грошей" у високоприбуткові економіки країн, що розвиваються, і може накачати небезпечні "бульбашки" активів в Азії.

ФРС та Обама на словах залишаються прихильниками сильного долара. Однак саме його слабкість збільшила корпоративний заробіток США з початку кризи, піднявши індекс Доу-Джонса для акцій промислових компаній до 11 000 уперше з травня.

З початку 2002 року долар впав на третину відносно інших основних валют, і останнім часом це зниження посилилося.

З кінця серпня, коли голова ФРС Бен Бернанке навів аргументи на користь ще одного циклу QA, долар впав більш ніж на 7% проти кошика півдюжини основних валют. Цінні папери, захищені від інфляції, зараз продаються з негативною прибутком.

Після проміжних виборів і повернення республіканців у Конгрес рішення ФРС закачати ще 600 мільярдів доларів в економіку до середини 2011 року, ймовірно, запустить схожі процеси у Великобританії, Японії та інших розвинених економіках.

Більше того, ФРС залишила відчиненими двері для "кількісного пом'якшення" у 2011 року, і це мовчазне визнання, що одужання буде довгим. Однак ефект нового циклу QA на процентні ставки стане невеликим, про що і говорять власні дослідження ФРС.

Насправді повний ефект американського QA2 не буде внутрішнім. Результуючим ефектом стане слабший долар, оскільки гравці на біржі ставлять на його зниження. Наступні цикли QA призведуть до знецінення долара, роздуваючи великі борги США.

Між тим, країни, що розвиваються, рухаються у протилежному напрямку. У жовтні Народний банк Китаю, реагуючи на подвійну загрозу інфляції і "бульбашок" активів, збільшив свої річні ставки за депозитами та кредитну ставку на 25 базисних пунктів до 2,5% і 5,56% відповідно - перші збільшення з 2007 року.

На Заході занепокоєння з приводу впливу на китайське економічне зростання запустило процес розпродажу на ринках. Прямо перед тим, як почала діяти ФРС, центробанк Індії підвищив базові короткострокові ставки на 25 пунктів до 6,26%, щоб битися з інфляцією. Про підвищення ставок говорить і центральний банк Китаю.

У Бразилії процентні ставки залишаються близькими до 11%. Після введення ФРС "кількісного пом'якшення" Бразилія готується відповісти тим же.

"Немає сенсу викидати гроші з вертольота", - каже бразильський міністр фінансів Гвідо Мантега. Незабаром після цього міністр фінансів Німеччини назвав політику США "неосвіченою", тоді як його колега з Південної Африки думає, що дії ФРС підривають дух багатостороннього співробітництва лідерів Великої двадцятки.

Поглиблення глобального поділу протиставляє повільно зростаючі США численним ринкам країн, що розвиваються, і країн, які виробляють споживчі товари.

Вплив QA на світ тільки збільшив глибоку тріщину між країнами G20. Оскільки ФРС використовувала весь потенціал традиційних фінансових інструментів, вона іде на незвідану територію, де її чекає безпрецедентний супутній збиток.

Існує й ризик руйнівного падіння долара, що може спонукати інвесторів позбуватися боргів США. У знаменитій промові, виголошеній 2002 року, Бернанке натякнув: 40-відсоткова девальвація, проведена Рузвельтом у 1933-1934 роках, показує, що політика у галузі валютних курсів може бути "ефективною зброєю проти дефляції".

Однак нині глобальна економічна інтеграція та взаємна залежність набагато глибші, ніж у 1930-х роках. Міністр торгівлі Китаю Чень Демін недавно скаржився: "Випуск доларів Сполученими Штатами перебуває поза контролем, і міжнародні ціни на товари продовжують зростати". У результаті, "Китай атакує імпортована інфляція".

Вплив політики ФРС і "гарячих грошей" був драматичним.

У третьому кварталі 2010 року резерви Китаю в іноземній валюті збільшилися на 194 мільярди доларів, що набагато перевищило активне сальдо торгового балансу країни - 66 мільярдів доларів і 23 мільярди доларів надходжень прямих інвестицій. Принаймні, частину цієї різниці можна приписати "гарячим грошам".

Ще важливіше, що падіння долара або різке підвищення вартості юаня може затримати не тільки економічне зростання Китаю, а й глобальне одужання.

У 1990-х роках економічно слабкі країни залежали від економічного зростання держав Великої сімки. У минулому десятилітті ці країни стали залежними від економічного зростання Пекіна. Таким чином, будь-які китайські негаразди помітно шкодитимуть зниженню рівня бідності у країнах, що розвиваються.

Під час президентства Джорджа Буша одностороння політика безпеки залишила Америку без друзів. В еру Обами одностороння фінансова політика може здобути той же результат.

У глобальній економіці рішення центральних банків провідних країн мають глобальні наслідки. А у світі, де Велика сімка більше не є двигуном глобального економічного росту, друкування грошей - це гра з вогнем.

Авторське право: Project Syndicate, 2010 рік

Переклад з англійської - Микола Жданович