Фінансова стабільність США?

У Сполучених Штатах недавно прийняли дуже перспективний законопроект про фінансові реформи.

Це епохальна відповідь на найбільш руйнівну фінансову кризу за останні десятиліття. Ця відповідь вказує, як реагувати на численні недоліки у законодавчій і фінансовій системах, які оголила криза.

Поки адміністрація Обами і конгрес робили висновки і міркували з приводу реформ, МВФ теж оцінював фінансову систему США згідно з Програмою оцінки фінансового сектора - FSAP.

Цю програму прийняли після азійської кризи середини 1990-х років, щоб дати об'єктивну оцінку міцності і вразливості фінансових систем країн, включаючи їх відповідність світовим стандартам.

Остання глобальна криза нагадала "великій двадцятці" про важливість таких перевірок для підтримки глобальної стабільності, вона навіть змусила членів "двадцятки" проводити їх регулярно.

Після того як США витримали іспит, яка оцінка дається з приводу здоров'я фінансової системи США і недавніх реформ законодавства?

Огляд містить багато позитивних висновків. Він хвалить владу США за сміливі і рішучі дії при запобіганні системним колапсам у період екстремальних ринкових заворушень.

Хоча криза і стала причиною спустошливих витрат у національних і міжнародних масштабах, помилок, які призвели до Великої депресії, здається, вдалося уникнути.

Влада США також швидко діяла під час прийняття законопроекту з реформ, спрямованих на подолання недоліків, які призвели до кризи. Прийняття акту Додда-Франка стало важливою віхою у реформах фінансового сектора США.

Згідно з документом, був заснований орган контролю за системними ризиками, посилений контроль за тіньовим банківським сектором, створені нові механізми для боротьби з банкрутством важливих для системи небанківських кредитних організацій.

Ці реформи створюють основу для більш безпечної і здорової фінансової системи. Тим не менше, оцінка FSAP робить акцент на те, що робота ще не завершена і що треба дати й критичну оцінку.

По-перше, хоча була відновлена стабільність і був збільшений банківський капітал у результаті торішніх "стрес-тестів", все ще існує чимало недоліків. Знадобиться більше капіталу, навіть якщо зростання триватиме нинішніми темпами, особливо для малих та середніх банків.

З цією потребою, мабуть, можна впоратися, але, як нагадали останні події в Європі та дані із США, відновлення залишається крихким, особливо на тлі високого державного боргу. Якщо економіка ослабне, потреба у додатковому банківському капіталі стане значною.

По-друге, акт Додда-Франка суттєво поліпшує регулювання окремих фінансових установ і системи в цілому. Однак він упустив можливість модернізувати наглядові органи США, залишаючи неясним момент, чи справді вирішені давні розбіжності і суперечливі мандати.

Закон - це скелет для нової архітектури законодавчого регулювання, і саме Рада з нагляду за фінансовою стабільністю має вирішувати, як наростити "контролюючі" м'язи на ці кістки: поліпшити міжвідомчу кооперацію, посилити правила, що регулюють важливі для системи установи, відповідати швидко і несамовито на системні ризики.

По-третє, скорочення ризиків вимагатиме рішучих дій стосовно того, аби банки не стали "дуже великими, щоб збанкрутувати".

Нове законодавство робить рішучі кроки у цьому напрямку, вимагаючи додаткового капіталу та інших витрат від фірм пропорційно до їх системних ризиків. Закон зобов'язує важливі для системи компанії підготувати "заповіт про життя", щоб їх легко можна було ліквідувати, вводячи спеціальну структуру, якщо вони все-таки банкрутують.

Однак ці заходи не можуть замінити випереджальний консолідований контроль. Правила і нормативи не можуть замінити "бажання діяти".

По-четверте, реформа житлового фінансування у США залишається незавершеною. Державна політика з субсидування іпотечного кредитування була витратною, неефективною і провокувала надмірне прийняття ризиків, що привело систему до кризи.

Зараз формулюються ідеї, щоби впоратися з цими негараздами, але не можна сказати, що систему можна полагодити без рішучого вирішення проблем американських іпотечних агентств, субсидованих урядом, і значних скорочень субсидій для іпотечних позик у США.

Загалом, влада США зробила багато, щоб підсилити фінансовий сектор. Участь країни в оцінці FSAP і згода опублікувати результати говорить про її внесок у загальні зусилля, спрямовані на те, щоб не допустити повторення глобальної кризи.

Справжнім випробуванням, однак, буде те, як ці реформи здійснюватимуться всередині країни і як вони координуватимуться на міжнародному рівні.

Авторське право: Project Syndicate, 2010 рік.

Переклад з англійської - Тетяна Грибова