Українська правда

Греція: дефолт неминучий

Інший варіант - "м'який дефолт", коли Греція в односторонньому порядку погасить існуючий борг новим боргом, замість того, щоб заплатити готівкою. У будь-якому випадку, власники грецького боргу не отримають усіх своїх грошей.

Греція оголосить дефолт за своїм державним боргом. Цей дефолт багато в чому буде наслідком її членства в Європейському валютному союзі. Якби Греція не була частиною системи євро, то могла б і не потрапити у нинішнє скрутне становище, а навіть якби потрапила, то змогла б уникнути дефолту.

Оголошення Грецією дефолту не означає, що вона навмисно не повертатиме основну суму боргу і відсотків за ним, коли настане час виплати. Більш вірогідною буде організована МВФ реструктуризація існуючого боргу.

Інший варіант - "м'який дефолт", коли Греція в односторонньому порядку погасить існуючий борг новим боргом, замість того, щоб заплатити готівкою. У будь-якому випадку, власники грецького боргу не отримають усієї суми заборгованості.

Єдиним способом уникнення дефолту є урізання майбутнього щорічного бюджетного дефіциту країни до рівня, який іноземні та національні інвестори захочуть фінансувати добровільно. Як мінімум, для цього доведеться зменшити дефіцит до такого рівня, який дозволить зупинити підвищення співвідношення боргу до ВВП.

Щоб досягнути цієї мети, поточний дефіцит - 14% ВВП - повинен впасти до 5% ВВП або ще нижче. Однак для доведення співвідношення боргу до ВВП до рівня 60%, встановленого Маастрихтським договором, доведеться скоротити дефіцит бюджету до 3% ВВП. Такого рівня Греція повинна досягти до 2012 року, кажуть чиновники ЄС.

Для скорочення бюджетного дефіциту до 10% ВВП буде потрібно значно урізати державні витрати та різко підвищити доходи від податків. Крім політичної складності досягнення даної мети, це вкрай негативно вплине на сукупний внутрішній попит і, отже, на рівень виробництва та безробіття.

До слова, рівень безробіття у Греції вже складає 10%. За прогнозами, ВВП країни буде падати на 4% на рік, що ще більше загострить проблему зайнятості.

Подальше придушення економічної активності за допомогою підвищення податків і скорочення державних витрат призведе до необхідності компенсувати скорочення доходів від податків і до потреби збільшити платежі на допомогу безробітним.

У будь-якому разі кожен запланований євро скорочення дефіциту дає менше одного євро реального скорочення дефіциту. Це означає, що заплановане підвищення податків і урізання основних державних витрат повинно бути більшим, ніж 10% ВВП, щоб досягти бюджетного дефіциту у розмірі 3% ВВП.

З арифметикою, що випливає з масштабів скорочення дефіциту і супутнього економічного спаду, не посперечаєшся: дефолт боргу Греції неминучий. Можливо, Афіни й уникнули б такого результату, якби не були у зоні євро. Маючи власну валюту, уряд девальвував би її, посиливши податково-бюджетну політику.

Девальвована валюта призвела б до зростання експорту і змусила б грецькі сім'ї та фірми замінювати внутрішню продукцію імпортованими товарами. Підвищений попит на грецькі товари і послуги призвів би до зростання ВВП, збільшивши доходи від податків і скоротивши виплати на соціальне забезпечення.

Загалом, зміцнення податково-бюджетної політики було б і більш здійсненним, і менш болючим, якби Греція мала власну кредитно-грошову політику.

Членство Греції в зоні євро також стало основною причиною її поточного великого бюджетного дефіциту. Оскільки країна не має власної валюти вже більше десятиліття, її ринок не подав жодного сигналу, який попередив би Грецію про те, що її борг підвищується до неприпустимого рівня.

Якби Греція залишилася за межами зони євро і зберегла свою валюту - драхму, значне збільшення пропозиції грецьких облігацій призвело б до падіння курсу драхми і до зростання процентних ставок за облігаціями.

Оскільки грецькі єврооблігації сприймалися як близький аналог єврооблігацій інших країн зони євро, процентні ставки за грецькими облігаціями не підвищувалися в міру збільшення позик Греції - до тих пір, поки ринок не почав побоюватися дефолту.

Нинішнє значне зростання процентних ставок за грецьким облігаціями порівняно з німецькими паперами свідчить: ринок вважає, що ймовірність дефолту дуже висока.

Поєднання кредитів, що надаються іншими країнами зони євро, і позик МВФ може надати досить ліквідності для відстрочки дефолту. В обмін на підтримку ліквідності Греція буде змушена піти на хворобливе посилення податково-бюджетної політики і погодитися з падінням рівня ВВП.

У кінцевому підсумку, Греції, іншим країнам зони євро і кредиторам Афін доведеться визнати, що країна неплатоспроможна і не може погасити існуючий борг. І тоді Греція оголосить дефолт.

Авторське право: Project Syndicate, 2010 рік.

Переклад з англійської - Тетяна Грибова

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
дефолт Греція євро