Шахи та інтелект

Світова економіка вступає у нове десятиліття. Що ж стане черговою рушійною силою глобального зростання? Це десятиліття буде періодом, у якому штучний інтелект досягне другої космічної швидкості і почне здійснювати економічний вплив такого ж значення, як і економічне зростання Індії та Китаю.

Щоправда, такий прогноз сильно прикрашений через події у світі шахів. У певному сенсі комп'ютерні шахи - це вікно у кремнієву еволюцію і барометр того, як люди можуть до неї адаптуватися.

Трохи історії. У 1996-1997 роках чемпіон світу з шахів Гаррі Каспаров зіграв кілька матчів проти комп'ютера IBM "Діп Блю". Тоді Каспаров домінував у світових шахах.

У матчі 1996 року "Діп Блю" здивував чемпіона, вигравши у нього у першій грі. Однак Каспаров швидко адаптувався до використання слабкостей комп'ютера у довгостроковому стратегічному плануванні, де його розсудливість та інтуїція, здавалося, перевершили механічні обчислення комп'ютера.

На жаль, самовпевнений Каспаров не сприйняв "Діп Блю" серйозно при повторному матчі у 1997 році. Машина справила враження на чемпіона, вигравши з рахунком 3,5:2,5. Багато коментаторів назвали тріумф "Діп Блю" однією з найважливіших подій двадцятого століття.

Можливо, Каспаров виграв би повторний матч, якби він зіграв усі 24 гри - такою тоді була стандартна тривалість матчів. Однак у наступні роки комп'ютери розвивалися набагато швидше.

Завдяки потужним процесорам, "крем'яні" шахісти навчилися проводити настільки перспективні обчислення, що різниця між короткостроковими тактичними розрахунками і довгостроковим стратегічним плануванням стала невловимою.

Комп'ютери також почали використовувати бази даних ігор між гросмейстерами, що дозволяло знаходити найбільш вдалі ходи. Стало зрозуміло, що навіть найкращі гравці мали б мало шансів на щось більше, ніж випадкова нічия.

Сьогодні шахові програми стали настільки досконалими, що навіть гросмейстери іноді роблять величезні зусилля, аби зрозуміти логіку деяких ходів комп'ютера.

У шахових журналах часто можна побачити такі коментарі провідних гравців: "Мій кремнієвий друг каже, що мені варто піти королем замість ферзя, але мені здається, що я зробив кращий "людський" хід".

Ситуація стає ще гіршою: комп'ютерні програми можна налаштувати на стиль гри провідних гросмейстерів. Більш того, програми невдовзі зможуть пройти останній тест на штучний інтелект покійного британського математика Алана Тьюрінга: чи може людина, що розмовляє з машиною, сказати, що вона не людина?

За іронією долі, коли випадки обману за допомогою комп'ютера заполонили шахові турніри, з'ясувалося, що виявити їх можна лише з допомогою іншого комп'ютера. Тільки машина може сказати, що зробив би інший комп'ютер у цій позиції.

Можливо, якби Тьюринг жив сьогодні, він би визначив штучний інтелект як нездатність комп'ютера сказати, чи є інша машина людиною.

Отже, шахісти залишилися без роботи? Ще ні, і це вселяє надію. Шахи так само популярні, як і будь-коли. Вони пристосувалися до інтернету, і любителі можуть стежити за змаганнями у реальному часі.

Технології допомогли шахам глобалізуватися. Індієць Віші Ананд став першим світовим чемпіоном з Азії, а симпатичний молодий норвежець Магнус Карлсон досяг статусу рок-зірки. Людина і машина навчилися співіснувати - поки що.

Звичайно, це початок більш значних змін. Можливо, покращаться жахливі комп'ютеризовані телефони-автовідповідачі. Коли-небудь людям, ймовірно, буде приємніше спілкуватися з цифровим оператором, ніж з людиною.

Може, через 50 років комп'ютери будуть водити таксі та проводити хірургічні операції. Однак ще раніше штучний інтелект перетворить вищу освіту, зробивши її широко доступною навіть у бідних країнах.

І, звичайно, є більш приземлені, але важливі сфери застосування штучного інтелекту: управління електронікою, освітлення будинків, "розумні мережі" для постачання води та електрики, які допомагали б знижувати втрати.

Після винаходу інтернету і комп'ютера не доведеться довго чекати, перш ніж з'явиться інновація, здатна зрушити систему поглядів і понять. Штучний інтелект забезпечить підйом, який буде рухати наступне десятиліття.

Незважаючи на важкий старт через фінансову кризу, яка все ще буде уповільнювати економічне зростання у 2010-2011 роках, немає причин для того, щоб у новому десятилітті економіка зазнала краху.

Ще одного витка кризи не буде, якщо політики не стануть на шляху нової системи поглядів на торгівлю, технологію і штучний інтелект.

Авторське право: Project Syndicate, 2010 рік

Переклад з англійської - Тетяна Грибова