Очищення кризою: рік по тому

Рік тому "Економічна правда" опублікувала мою статтю, у якій я говорив про сценарії розвитку IT-галузі у кризовий період. Настав час підбити підсумки і подивитися, як насправді сектор пережив цей складний період.

Саме пережив: беруся стверджувати, що криза у галузі залишилася позаду. Обвал справді приніс очищення, упорядкував ситуацію на вітчизняному ринку і відкрив для нього нові перспективи розвитку.

Як і передбачалося, порівняно з іншими галузями, національний IT-сектор прожив рік відносно безболісно: великі гравці не втратили своїх позицій, зарплати збереглися на колишньому рівні.

Це зовсім не означає, що всі компанії благополучно пережили важкі часи. Частина з них змушена була закритися.

В основному, це були фірми, які працювали над так званими проектами start up, тобто новими розробками на замовлення переважно західних компаній. Вони постраждали цілком очікувано, оскільки їхні закордонні роботодавці в умовах економічного стресу згорнули інвестиції у нові розробки.

Втім, збанкрутували не всі start up-фірми: фінансування розробок, що знаходилися на фінальних стадіях, не зупинялося.

Тим не менш, обсяг аутсорсингових робіт у цей період різко зменшився, і на ринку з'явилися вільні фахівці. Як наслідок, ненормальна ситуація у галузі, коли через дефіцит кадрів некваліфіковані новачки дозволяли собі з порога вимагати захмарні зарплати, залишилася у минулому.

Зараз на ринку склався правильний баланс: співробітники отримують оплату, гідну їх кваліфікації, хоча середня ціна розробника не змінилася.

Дуже важливо утримати цю ситуацію, адже в європейських країнах і США криза знизила доходи програмістів. Українським фірмам, щоб утримати конкурентоспроможність, необхідно уважно стежити за рівнем оплати праці.

Як і передбачалося, краще за всіх пережили минулий рік так звані продуктові компанії - ті, хто має затребуваний ринком власний продукт.

Навіть незважаючи на відчутне зниження попиту, вони утрималися за рахунок сервісної підтримки своїх же продуктів, а сьогодні, коли ринок поступово відходить від шоку, їх розробки знову стають затребуваними.

Таким чином, все, про що йшлося у попередній статті, збулося: криза оздоровила ринок і створила умови для виходу галузі на новий виток розвитку.

Що буде далі?

Переконаний: ми стоїмо на порозі періоду, який буде характеризуватися не бурхливим, але поступальним зростанням софтверного бізнесу. Що дає підстави робити такий прогноз? Аналіз процесів, які відбуваються на глобальному ринку IT.

Криза змусила великі світові компанії ретельно проаналізувати структуру своїх витрат. Неминучим наслідком цього стає перегляд політики щодо аутсорсингу.

Не секрет, що багато великих компаній, в першу чергу європейських, обережно ставилися до практики передачі частини робіт в інші країни, вважаючи за краще пильно контролювати весь процес програмування. Тепер необхідність знижувати витрати змушує їх віддавати замовлення "на сторону".

Україна - далеко не остання країна, яка отримає свою вигоду від цього процесу. Її конкурентні переваги відомі: високий рівень освіти, хороша кваліфікація спеціалістів, а також, що особливо важливо, зрозуміла європейцям ментальність і розташування у близькому для них часовому поясі.

Останні два чинники забезпечують замовникам можливість ефективно контролювати розробку.

Процес уже пішов. Найближчим часом на нас чекає прихід великих компаній з Європи та США, які забезпечать ринок замовленнями на аутсорсинг.

При цьому, як правило, вони не купуватимуть українські софтверні фірми: як через прагнення заощадити, так і через небажання брати відповідальність за компанію в іншій країні, багатій політичними та економічними ризиками.

З аутсорсингом, як відомо, все-таки простіше: виникли ризики в одній країні - переніс замовлення в іншу. Все це створює хороші перспективи для планомірного розвитку софтверної галузі у найближчій перспективі.

Ну і, звичайно, кожна компанія повинна зробити з минулої кризи свої висновки.

Головний з них полягає у дотриманні правила, яким керуються найбільш стабільні фірми світу: реінвестиції у нові розробки не повинні перевищувати 10% доходів. Це забезпечить довгострокову стійкість компанії навіть у кризовий період, адже в разі обвалу втрата 10% є для бізнесу некритичною.