Вона таки працює

Рік тому в Україну прийшла світова економічна криза. Ця сумна річниця - добрий привід проаналізувати, що було зроблено в країні за цей час.

Всупереч усім чорним прогнозам, якими рясніли засоби масової інформації наприкінці 2008 року, країна вистояла. Продовжують працювати - хоча і не на повну потужність - заводи, сплачуються зарплати, пенсії, стипендії. Втримався банківський сектор, Україна уникла дефолту.

Криза прийшла в Україну двома шляхами.

Перший - через різке зменшення експорту товарів з України. У жовтні цей показник впав на 13%, у листопаді - ще на 38% порівняно з попереднім місяцем, що вдарило передовсім по промисловості. У жовтні 2008 року сектор впав на 19,2%, у листопаді - на 28,6% до аналогічного місяця 2007 року.

Другий - через значний обсяг зовнішніх боргових зобов'язань банків і фірм. З жовтня 2005 року по жовтень 2008 року зовнішній борг фінансових установ зріс у 9,5 рази, комерційних підприємств - у 2,3 рази.

На 1 жовтня 2008 року ці два борги разом сягали 86,1 мільярда доларів - ця сума навіть за тодішнім офіційним курсом НБУ становила більше 40% ВВП країни.

Протягом попередніх трьох років українська влада спокійно дивилася, як стрімко збільшувалися зовнішній борг суб'єктів господарювання та частка кредитів у валюті і не робила нічого, аби скорегувати ці негативні тенденції.

Різке обмеження кредитних ресурсів за кордоном і необхідність банків гасити взяті короткострокові позики, номіновані в іноземній валюті, посилили тиск на гривню. Падіння її курсу призвело до подорожчання обслуговування валютних кредитів.

У свою чергу, це стало причиною зростання обсягу поганих позик у кредитному портфелі банків з 3,7 мільярда гривень у травні 2008 року до 24,3 мільярда гривень у травні 2009 року. А їхня частка у сукупному кредитному портфелі фінансових установ збільшилася з 0,8% до 5%.

Вплив світової кризи на українську економіку був би м'якшим, якби протягом попередніх 18 років незалежності держава модернізувала засоби виробництва та інфраструктуру, підвищила енергетичну ефективність економіки та якість експорту.

У ситуації більш жорсткої конкуренції на світових ринках ці системні негаразди погіршували позиції українських виробників.

Кризу також було б легше пережити, якби окремі суб'єкти не намагалися на ній спекулювати. Передовсім, це стосується банківського сектора.

Непрозорість валютних інтервенцій Нацбанку, використання на міжбанку коштів рефінансування, виведення з установ грошей вкладників і позик рефінансування через "липові" кредити афільованим особам лише посилили кризу.

Як сказав екс-президент Польщі Олександр Кваснєвський, "Польщі вдалося легше здолати кризу, бо наші політики вміють знаходити компроміс щодо найгостріших і болісних питань". На жаль, Україна - не Польща.

"Особисті почуття" президента до прем'єр-міністра України матеріалізувалися у численні вето і призупинення постанов уряду. Закони про підтримку промисловості (№694) та аграрного комплексу (№922) прийняті лише через подолання вето. Це ж вето поховало новий Бюджетний кодекс і закон про Фонд держмайна.

Отже, українському уряду боротися із світовою кризою було важче, ніж урядам розвинутих країн. Тим не менш, є певні досягнення.

Забезпечено стабільність соціальних виплат. "Попри всі проблеми, сплачуються соціальні виплати", - зазначив директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, доктор економічних наук Ігор Бураковський.

Так, за час кризи борг із зарплати дещо збільшився, але мова йде не стільки про бюджетників, скільки про борги комерційних підприємств.

В Україні, на відміну від країн Балтії, не було зменшено соціальні виплати. Скажімо, в Естонії понизили виплати з безробіття, а в Латвії на 20% скоротили зарплати бюджетникам та урізали виплати з догляду за дитиною.

Хоча у січні-лютому 2009 року середня зарплата знизилася, зараз її розмір відновлено на докризовому рівні. Немає боргів з виплат стипендій і пенсій, допомог при народженні і за доглядом за дитиною.

Незважаючи на вимоги Міжнародного валютного фонду, уряд зберіг діючий пенсійний вік і пенсії для працюючих пенсіонерів.

Зупинено зростання безробіття. З початку 2009 року кількість безробітних зменшилася на 300 тисяч осіб. І хоча рівень безробіття дещо вищий, аніж той, що був перед кризою, тим не менш, навіть за даними Міжнародної організації праці, безробіття в Україні є нижчим, ніж, скажімо, в Іспанії.

Надана підтримка промисловості і АПК. В той час, як у США впав світовий гігант автомобілебудування General Motors, Україна уникнула великих банкрутств, у тому числі за рахунок урядових заходів з підтримки промисловості.

Зокрема, зараз діє мінімальна цільова надбавка на газ - 2% проти 12% торік. Причому з осені 2008 року по квітень 2009 року цю надбавку для металургів і хіміків було взагалі скасовано. За даними Мінпромполітики, це дозволило промисловості зекономити більше 2 мільярдів гривень.

Збережені стабільні тарифи на електроенергію і вантажні залізничні перевезення. Були спроби забезпечити дешевшу сировину для виробників, особливо для металургів і хіміків, наприклад, за рахунок контролю за цінами на коксівне вугілля.

Були дії, спрямовані на збільшення попиту на продукцію українських виробників - як за рахунок державних закупівель за ринковими цінами, зокрема, енергетичного вугілля, так і за рахунок програм міжнародних фінансових організацій.

Мова йде про проект ЄБРР з модернізації рухомого складу "Укрзалізниці", який створює попит на продукцію машинобудування і металургії.

Були і прямі державні дотації для окремих галузей. Передусім, можна згадати успіхи в авіабудуванні - погашено борги авіапідприємств, запущено у серійне виробництво літак АН 140-100, відновлено виконання іноземних замовлень.

Через закупівлі Аграрного фонду отримали підтримку селяни. Крім того, їм на пільгових умовах надані пально-мастильні матеріали, подовжені пільгові кредити.

Результат цих дій - за дев'ять місяців падіння у промисловості загальмувалося на 6%. А сільгоспвиробництво демонструє зростання. У 2008 році Україна отримала рекордний врожай за всі часи незалежності - 54 мільйони тонн зерна.

Стабілізовано роботу банківського сектора. Незважаючи на проблеми у кількох великих установах, українська банківська система уникла "ісландського сценарію". Хоча робота банків - це "парафія" НБУ, тим не менш, ключові позитивні рішення у секторі приймалися поза стінами регулятора.

По-перше, урядова коаліція втричі підвищила державні гарантії за вкладами населення - з 50 тисяч гривень до 150 тисяч гривень.

По-друге, коаліція заборонила банкам збільшувати ставки за уже взятими позиками. Це врятувало багато родин від боргової ями.

По-третє, протягом 2009 року уряд викупив у державну власність банк "Київ", Укргазбанк та Родовід Банк - їх вкладники поступово отримують свої депозити.

Якби не 17 квітневих постанов уряду, Україна не отримала б другий і третій транші МВФ - відповідно курс долара сьогодні міг би бути суттєво вищим. Це призвело б до банкрутства не тільки підприємств-позичальників та банків, але і багатьох родин, які мають кредити, номіновані у доларах і євро.

Поступово гасяться зовнішні борги фінансових установ - за останні три квартали сукупний зовнішній борг банків зменшився майже на 7 мільярдів доларів.

Україна уникла дефолту. Незважаючи на зростання зовнішнього державного боргу, Україна вчасно розрахувалася за єврооблігаціями, які було випущено першим і другим урядами Віктора Януковича на 1,3 мільярда доларів.

Відновлення співпраці з МВФ зняло питання про можливість дефолту України, хоча у січні-лютому навіть експерти ООН заявляли про таку небезпеку. Досягнуто принципових домовленостей щодо погашення боргів "Нафтогазу".

Як зазначив відомий фінансист Джордж Сорос, "уникнення дефолту як жахливої катастрофи - це вже велике досягнення".

Розпочато системні реформи. Навіть президент УЄФА Мішель Платіні визнав значний прогрес у підготовці України до "Євро-2012". Будуються аеропорти, готелі і стадіони, на оновлення доріг у 2009 році передбачено 15 мільярдів гривень.

"Ми приємно здивовані українськими дорогами, вони не такі погані, як про них кажуть", - зауважив директор "Євро-2012" Мартін Каллен.

І ще два штрихи. 300 мільйонів євро від продажу Японії квот на викиди вуглецю держава вклала у спеціальні проекти з підвищення енергетичної ефективності підприємств. А за кошти міжнародних фінансових організацій розпочато програми з модернізації ліній електропередач.