Українcький друг Росії зазнає разючого політичного перетворення
Лише два роки тому захід не сприймав маріонеткового політика, за спиною якого стояла Росія, коли він стверджував про свою перемогу у президентських виборах-2004, які відзначалися фальсифікаціями та жорстоким отруєнням опонента, чиє обличчя було спотворене
Марк Чемпіон (Marc Champion), Волл Стріт Джорнел (Wall Street Journal), 15 травня 2007
Київ, Україна. Віктор Янукович, прем'єр-міністр цієї стратегічно важливої країни, розташованої між Росією та Заходом, зазнав одного з найбільш неймовірних перетворень у світовій політиці.
Лише два роки тому захід не сприймав маріонеткового політика, за спиною якого стояла Росія, коли він стверджував про свою перемогу у президентських виборах-2004, які відзначалися фальсифікаціями та жорстоким отруєнням опонента, чиє обличчя було спотворене. Тільки масові післявиборчі протести під час так званої помаранчевої революції змусили його піти на перевибори, які він програв.
Сьогодні пан Янукович, 56 років, знову змагається за владу з прозахідним помаранчевим лідером, який вже один раз переміг його, президентом Віктором Ющенком. Цього разу прапори тисяч протестуючих, що перебувають на Майдані Незалежності у Києві протягом останнього місяця, мають не помаранчевий, а блакитний, червоний і малиновий кольори – кольори партії Регіонів (партії пана Януковича) та її союзників, комуністів та соціалістів. Протестанти розійшлися лише тоді, як пан Янукович погодився на проведення нових виборів, після того як його суперник розпустив парламент.
Маючи підтримку металургійного барона-мільярдера та отримуючи поради від політтехнолога, що розробляв передвиборну кампанію сенатора США Боба Доула, пан Янукович спромігся цього року знову стати прем'єр-міністром. Під час візитів до Вашингтона, Брюсселю, Давосу, а також до Москви він позиціонував себе як захисника демократичних цінностей та визнавав важливість верховенства права.
Повернення пана Януковича ще раз свідчить про те (у контексті подій у секторі Газа, Іраку, Киргизстані), що вільні вибори, які заохочуються США, не гарантують перемогу тих, хто підтримуватиме політику США чи будуватиме демократію західного типу. Україна додає до цього уроку дещо нове, оскільки пан Янукович засвоює мову та інститути демократії, щоб позбавитися від антизахідного та антидемократичного іміджу, який минулого року коштував йому перемоги на виборах.
Зникла стара пишна зачіска пана Януковича, така сама, як у радянських апаратників. Також зникли і російські радники та телевізійні трансляції зустрічей з президентом Владіміром Путіним, що були характерними для передвиборної кампанії-2004, хоча нижня палата російського парламенту й затвердила дві постанови на підтримку Януковича у нинішній боротьбі за владу. Янукович стверджує, що хоче бути українським лідером, який розпочне переговори про членство з Євросоюзом. Він навіть удосконалив своє володіння українською мовою, якою тепер розмовляє на публіці замість своєї першої мови, російської.
"Час змінює людей, навіть Віктора Федоровича Януковича", – сказав пан Ющенко, 53, під час інтерв'ю. – "Але слід дивитися на його рішення та дії", – додав він, звинувачуючи пана Януковича у спробах узурпувати владу. Пан Янукович відмовився давати інтерв'ю для цієї статті.
Те, як далеко зайде його перетворення, відгукнеться далеко поза межами України. Ця нація із 48-мільйонним населенням розділена історією та мовою, і залишається розділеною питанням щодо обрання або прозахідної, або проросійської політики. Україна транспортує близько 80% природного газу, який Росія експортує до Євросоюзу, і є ключовою країною для енергетичної безпеки 15-трильйонної економіки ЄС. Москва, що все більш авторитарно провадить свою внутрішню політику та агресивно поводиться із сусідами, вважає Україну життєво необхідною для власної безпеки, задоволення економічних інтересів та підтримання впливу у регіоні.
Історично східна Україна – політична база пана Януковича – тісно пов'язана з Росією, і для більшості мешканців регіону рідною мовою є російська. Президент Віктор Ющенко має більшу підтримку у переважно україномовній центральній та західній Україні, яка схиляється до західної Європи.
Початок кризи
Поточна криза розпочалася 2 квітня, коли президент Віктор Ющенко розпустив український парламент, або Раду, і призначив позастрокові вибори. Він звинуватив свого старого супротивника у переманюванні парламентарів з інших партій з метою набору достатньої кількості голосів для зміни Конституції. Після боротьби за владу, що відбувалася протягом місяця і протягом якої пан Ющенко звільнив трьох суддів, прем'єр-міністр Янукович на початку травня погодився на нові вибори. Але ці двоє доручили призначення дати виборів самим парламентарям, і минулого тижня пан Ющенко заявив, що призначить дату самостійно, якщо її не буде обрано найближчим часом, лякаючи подальшим з'ясуванням стосунків.
За результатами опитувань громадської думки робляться припущення, що партія Регіонів, як і торік, набере більшість голосів. Втім, очікується, що жорсткі дії пана Ющенка щодо розпуску парламенту та повернення влади в свої руки поверне йому певну кількість розчарованого помаранчевого електорату, тому виборча боротьба буде нелегкою.
Обидва Віктори стверджують про наявність юридичних підстав для своїх дій, але моральна прозорість часів помаранчевої революції розсіялася. "Я абсолютно розчарований тим, як складаються справи", – сказав Віталій Кутовенко, 28-річний банкір, п'ючи пиво у торговому центрі "Глобус" під майданом Незалежності, де протестували прихильники пана Януковича. "Так само і більшість людей".
Більшість людей після помаранчевої революції знаходилася у стані ейфорії і сподівалася, що минули часи корумпованої автократії, яка продовжувалася з моменту отримання Україною незалежності в 1991 році. Тогочасний президент Леонід Кучма та представники бізнес-кланів із його оточення розділили між собою результати приватизації. Коли у 2004 році пан Янукович стверджував про свою перемогу у президентських виборах, яка була пізніше визнана обманною, сотні тисяч українців заповнили вулиці Києва, встановлюючи палатки за мінусових температур.
Пан Кучма та "помазаний" ним на президентство кандидат, пан Янукович, погодилися на нові результати виборів, за умови що Конституцію буде змінено і деякі повноваження президента буде передано парламенту.
Шок від програшу на перевиборах, що були проведені у грудні 2004 року, сильно позначився на пані Януковичі, за словами його радників та друзів. Вперше за свою політичну кар'єру він опинився в опозиції, і заявляв, що його діти були змушені залишити країну, щоб вберегтися від утисків. У минулому представники української опозиції зазнавали закриття засобів масової інформації, судових переслідувань, відсоток смертельних випадків був також підозріло високим, одне з убивств було здійснене шляхом обезголовлення, а у випадку пана Ющенка це було отруєння діоксином.
Це отруєння перетворило обличчя пана Ющенка на маску з прищів і пошкодило його здоров'я. У інтерв'ю він сказав, що шкідливий вплив отруєння найбільше дався взнаки на початку 2006 року, і тоді він потребував постійного лікування. На той момент пройшов рік з його інаугурації на посаду президента, втрачений рік, протягом якого економічне зростання знизилося, поки помаранчеві лідери боролися одне з одним.