Укриття за три місяці

У першій половині вересня Київ провів під повітряною тривогою майже 100 годин за два тижні, тобто в середньому близько семи годин на добу. Для кав'ярні, яка працює з восьмої ранку до восьмої вечора, це понад половину робочого дня.

Досі в такі години бізнес міг працювати за умовами колективного договору. З 4 грудня цього не буде. Постанова Кабміну №1092 від 4 вересня 2026 року дозволяє працювати під час "жовтої" тривоги, тобто загрози дронів, лише тим, хто має укриття або облаштований безпечний простір. Решта мусить зачинятися.

Ідея правильна: людей не можна залишати під ударом заради виторгу. Проте щоб зрозуміти, чому це правило не спрацює, варто подивитися на цифри.

Державі – вісім років, бізнесу – три місяці

За даними МВС, у листопаді 2025 року в Україні було 62 тис. укриттів. Їх вистачає на половину населення. Державна стратегія передбачає, що забезпеченість сягне 91% лише у 2034 році, а будують їх передусім у школах та лікарнях.

У Києві ситуація показова. З початку 2022 року до фонду захисних споруд додали лише чотири новозбудовані об'єкти. Основа фонду – понад 4,3 тис. найпростіших укриттів, часто без місць для сидіння, світла і нормальних санітарних умов.

На ремонт укриттів у 2026 році столиця заклала понад 1,1 млрд грн, але до 8 липня виділила лише 10,7% коштів на реконструкцію будівель із спорудами подвійного призначення і 7,6% коштів – на капремонт найпростіших укриттів.

Держава, маючи бюджет, підрядників і власні будівлі, рухається повільно. Це зрозуміло: облаштувати укриття складно. Проте від підприємця з орендованим приміщенням держава очікує, що він упорається за 90 днів і власним коштом.

Кімната без вікон не підходить

Безпечний простір – це не підсобка, яку керівник назвав безпечною. Фахівці описують базове правило так: від зовнішнього периметра будівлі приміщення мають відділяти щонайменше дві капітальні стіни. У ньому не повинно бути вікон і скляних перегородок, а ще потрібні вода, аптечка й автономне світло. Крім того, наявність безпечного простору треба підтвердити документами.

Тут починаються проблеми, які підприємець не може розв'язати сам. Перша – що вважати безпечним простором у будівлі, визначає балансоутримувач, а не орендар. Друга – допустимий тиск вибухової хвилі окремо встановлюють Міноборони та Генштаб. Третя – для відкритих територій, як-от ринків, складів і будівельних майданчиків, безпечний простір узагалі не передбачений.

Більшість приміщень малого бізнесу зводили за нормами, які не вимагали наявності укриттів. Орендар не може пробити стіну чи укріпити перекриття без згоди власника, а власник не зобов'язаний навіть відповідати на лист.

Скільки коштує зачинитися

Простій з вини роботодавця за статтею 113 Кодексу законів про працю оплачується в розмірі двох третин тарифної ставки. Коли заклад зачиняється на тривогу, витрати не зникають: виторгу нема, а оренду і зарплату платити треба.

Для великої мережі це неприємно. Для малого бізнесу, який працює на межі рентабельності, це питання виживання. В Україні близько 2 млн ФОПів – людей, які дають роботу собі та іншим і сплачують податки, з яких фінансують оборону.

Є ще один парадокс. Відвідувачі зачиненої кав'ярні рідко йдуть в укриття. Здебільшого вони просто опиняються на вулиці. Правило, створене заради безпеки, у частині випадків не робить людей більш захищеними.

Як це роблять інші

Фінляндія вважається світовим прикладом цивільного захисту. Там укриття обов'язкові в будівлях від певної площі. Цю вимогу заклали в будівельні норми кілька десятиліть тому і нові будинки відразу проєктували з укриттями. Ізраїль так само зобов'язав облаштовувати захищену кімнату в новому житлі.

Обов'язок з'являється тоді, коли будівлю проєктують, а не коли в ній працює орендар. Якщо йдеться про старі будівлі, то без участі держави не обійтися.

Що можна зробити

Разом з іншими підприємцями ми подали до Кабміну петицію. Її логіка проста: безпека – спільна відповідальність і спільні витрати. Конституція називає життя і здоров'я людини найвищою цінністю, а їх забезпечення – обов'язком держави.

Ми пропонуємо три групи рішень.

Перша – гроші. Часткова компенсація підтверджених витрат на облаштування, зокрема через "Дію". Право зменшувати податок на суму цих витрат. Пільгові кредити. Співфінансування спільних укриттів для ринків, бізнес-кварталів і ТРЦ.

Друга – реалістичні строки. Продовжити перехідний період щонайменше до 4 грудня 2027 року. Для тих, хто технічно не може облаштувати безпечний простір, діяти за окремим рішенням уряду.

Третя – зрозумілі правила. Типова методика розрахунку для невеликих приміщень. Обов'язок балансоутримувачів відповідати орендарям у встановлений строк. Можливість зараховувати укриття в радіусі 300-500 метрів. Публічний реєстр укриттів. Участь бізнесу в програмах мобільних та модульних сховищ.

Про що насправді ця розмова

Ми не просимо дозволу працювати без правил. "Червона" загроза – це ракети і тоді всі мають бути в укритті. Ми просимо, щоб правила можна було виконати.

Малий бізнес пережив блекаути і десятки змін правил. Він готовий інвестувати в безпеку, але для цього потрібні не лише вимоги, а й інструменти, строки і партнерство. Інакше 4 грудня ми отримаємо не безпечніші міста, а зачинені двері.