У Києві ознаки енергоефективності має кожен п’ятий будинок — дослідження

Приблизно кожен п'ятий житловий будинок у Києві сьогодні має ознаки енергоефективності або наближається до сучасних стандартів. В інших типах забудови ключову роль відіграє не рік зведення, а стан будинку та обсяг проведених оновлень.

Про це йдеться у дослідженні ЛУН.

"Після пошкоджень енергетичної інфраструктури росією частина київських будинків досі без опалення. У таких ситуаціях добре видно, що різні типи житла по-різному переживають перебої з теплом", – говориться у повідомленні.

ЛУН проаналізував понад 10 тисяч житлових будинків, нанесених на мапу енергоефективності Києва за типами забудови та потенційними ознаками енергоефективності.

"Найбільшу частку формує масова забудова другої половини ХХ століття. Майже п'ята частина будинків — це хрущовки, ще близько 18% — панельні багатоповерхівки 1970–90-х років різних серій (чеський проєкт, БПС, серії Т, КП, КС, КТ тощо)", – говориться у дослідженні.

Тонкі панельні або цегляні стіни, не ізольовані стики між плитами, застарілі інженерні системи — усе це напряму впливає на втрати тепла, зазначають дослідники.

"Для мешканців це не означає автоматично "погане житло", але означає значно вищу залежність від стану конкретного будинку: утеплений фасад, замінені вікна та оновлені системи опалення можуть суттєво змінювати як рівень комфорту, так і витрати на тепло", – говориться у повідомленні.

Цей фактор добре помітний і на вторинному ринку. За даними ЛУН, квартири в хрущовках і панельних будинках у середньому коштують дешевше, ніж у новішій забудові — ринок враховує майбутні витрати на утримання й модернізацію.

Наступну за часткою групу становлять сталінки та дореволюційні будинки — разом це майже 19%. Масивні цегляні стіни створюють теплову інерцію, однак основні втрати енергії тут зазвичай пов'язані із відсутністю утеплення, старими вікнами, дахами та інженерними мережами.

"І тут діє та сама логіка: комфорт у таких будинках значною мірою залежить від того, чи проходив будинок модернізацію. Без оновлення інженерії та огороджувальних конструкцій витрати на опалення залишаються високими незалежно від товщини стін", – говориться у дослідженні.

Попри це, саме сталінки й дореволюційна забудова демонструють одну з найвищих цін на вторинному ринку. У цьому сегменті вартість формується передусім локацією та архітектурними характеристиками, а не енергоефективністю як такою, зазначають дослідники.

Окрему частину становлять гостинки — близько 5% будинків. Це малогабаритне житло, яке спочатку проєктували як тимчасове. Низька енергоефективність у багатьох випадках закладена конструктивно, тому навіть після часткових оновлень потенціал зниження витрат тут обмежений.

"На цьому тлі виділяється група спецпроєктів (житло яке почали будувати в кінці 80-х за індивідуальними проєктами в радянському союзі, на відміну від типових проєктів, а також новобудови), які становлять близько 20% житлових будинків Києва", – говориться у дослідженні.

Це новіші будинки, де частіше використовували сучасні матеріали, утеплення та інженерні рішення. Саме серед них найчастіше трапляються будинки з ознаками високої або середньої енергоефективності.

"Це відображається і в цінах: квартири у спецпроєктах і новішій забудові в середньому дорожчі, навіть у межах схожих районів. Енергоефективність у цьому випадку стає одним із факторів, які ринок закладає у вартість житла", – говориться у повідомленні.

У підсумку аналіз показує: приблизно кожен п'ятий житловий будинок у Києві сьогодні має ознаки енергоефективності або наближається до сучасних стандартів. В інших типах забудови ключову роль відіграє не рік зведення, а стан будинку та обсяг проведених оновлень.

ЛУН також зазначає, що проаналізував будинки, які нанесені на мапу енергоефективності і розподіл рівнів енергоефективності є орієнтовним. ЛУН має точні дані щодо типів забудови в Києві, однак повна інформація про фактичний рівень енергоефективності кожного окремого будинку наразі не є вичерпною.

Нагадаємо:

Близько 300 багатоповерхових будинків Києва залишаються без опалення, повідомив голова Київської міської державної адміністрації Віталій Кличко.

Раніше Київський міський голова заявив, що напередодні масованої атаки Росії на столицю України доповів уряду про підготовку і можливі наслідки сильних пошкоджень критичної інфраструктури, але зусилля тоді не були скоординовані.

Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що у столиці "зробили дуже мало", маючи на увазі підготовку до надзвичайної ситуації у енергосистемі.

Кличко у відповідь на звинувачення Зеленського заявив, що він, як мер, і всі міські служби роблять все, щоб утримати забезпечення життєдіяльності міста під час надзвичайної ситуації у енергосистемі.