Кейс "Моршинської": як держбюджет недоотримує мільярди гривень
Передача корпоративних прав групи IDS Ukraine в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) мала стати одним із показових кейсів ефективності державної політики у сфері арештованого майна. Йдеться про одного з найбільших виробників мінеральної води в Україні "Моршинська" та "Миргородська" – групу компаній, до якої входять вісім підприємств, а також торговельні марки та промислові зразки.
Актив був арештований у 2022 році в межах кримінальних проваджень щодо підсанкційних російських бізнесменів, зокрема Михайла Фрідмана. За оцінками, у 2025 році корпоративні права ключових підприємств групи IDS Ukraine коштували приблизно 5,8 млрд грн, з яких 3 млрд грн належать ПрАТ "Індустріальні дистрибуційні системи", а 2,8 млрд грн – ПрАТ "Моршинський завод мінеральних вод "Оскар".
Попри це, держава досі не отримала від такого великого активу жодних надходжень у бюджет. Що стало на заваді, та чи є шанси в АРМА перетворити цей кейс на історію успіху?
Конкурс, який не призвів до управління
У березні 2023 року АРМА провело конкурс на відбір управителя. Переможцем стало ТОВ "Карпатські мінеральні води", власник бренду "Карпатська джерельна". Однак фактичне управління активом так і не розпочалося.
Компанія-управитель зіткнулася з необхідністю отримати дозвіл на концентрацію від Антимонопольного комітету (АМКУ), а також із законодавчими вимогами погоджувати певні рішення з власником корпоративних прав. Як результат, у квітні 2025 року АРМА розірвало договір з управителем.
Фактично, для такого рішення послужили дві причини. По-перше – законодавче неврегулювання процедури погодження дій з власником, який може бути пов'язаний з країною-агресором. По-друге – відсутність будь-яких обмежень для АМКУ щодо ухвалення рішення. У результаті процес реального управління активом був заблокований майже на три роки. Це зрештою призвело повної відсутності надходжень до держбюджету та необхідності оголошувати новий конкурс.
Як скарги зірвали конкурс
У жовтні 2025 року АРМА повідомило про завершення врегулювання тривалої та заплутаної ситуації навколо арештованих корпоративних прав групи компаній IDS Ukraine. Ця заява поклала початок новому процесу з оголошення конкурсу з пошуку управителя на Prozorro.
Попередні консультації щодо цього активу оголошувалися чотири рази впродовж квітня-жовтня 2025 року. Після чого в листопаді були оголошені оцінка активів і новий конкурс на Prozorro.
Провести конкурс та обрати нового управителя могли до набрання чинності окремих положень закону щодо реформування АРМА, які передбачають новий порядок відбору управителя. Однак етап подання тендерних пропозицій затягнувся через появу численних скарг від потенційних учасників конкурсу. По чотирьох із дев'яти скарг порушення були усунуті, розгляд ще чотирьох скарг було припинено і одна скасована.
Тим часом 30 січня 2026 року набули чинності нові положення законодавства про реформу АРМА. Відповідно до перехідних норм, конкурси, в яких на момент набрання чинності законом не визначено переможця, визнаються такими, що не відбулися. Саме це й сталося з конкурсом щодо IDS Ukraine.
Що стало перешкодою
Перехідні положення закону фактично обнуляють частину вже розпочатих процедур. Ними передбачено, що конкурси з відбору управителів активами визнаються такими, що не відбулися, а укладені договори можуть бути достроково розірвані.
Це може статися, якщо на момент набрання чинності новими статтями закону переможця конкурсу ще не визначено, договір управління не підписано або його дія залежить від відкладальної обставини, яка так і не настала.
За наявності кількох місяців до набрання чинності новими положеннями АРМА теоретично могла завершити конкурс за старою процедурою. Водночас передбачені системою Prozorro механізми оскарження дали можливість подавати скарги щодо процедурних аспектів конкурсу. У результаті процедура затягнулася і завершити її в межах попередньої нормативної моделі не вдалося.
Які подальші дії
Новий конкурс буде оголошено вже відповідно до оновленого законодавства, яке регулює процедуру відбору управителя. Активи IDS Ukraine мають бути визнані складним активом. Спочатку буде оголошення про початок відбору під час якого всі бажаючі зможуть подати свої пропозиції. Відповідність учасників кваліфікаційним критеріям перевірить спеціально створена Комісія.
Однак не слід сподіватися на швидкий процес, оскільки відповідне технічне рішення на Prozorro знаходиться на етапі розбудови. Крім того, частину необхідних підзаконних нормативно-правових актів ще не прийнято.
Комплексне оновлення процедури відбору управителів потребуватиме часу для усунення всіх проблем, які виникнуть на початковому етапі практичного застосування. Сподіваємося на оперативну реакцію з боку всіх відповідальних органів.
Конфіскація активу – альтернативний шлях
Паралельно держава намагається використати й інші інструменти для того, щоб такі активи приносили дохід у бюджет. Враховуючи факт накладення санкцій на Михайла Фрідмана, можливим стало застосування санкційної конфіскації.
У 2024 році Мін'юст подав позов до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) про стягнення активів групи компаній IDS Ukraine в дохід держави. Хоча розгляд справи досі триває, саме конфіскація могла б стати системним рішенням.
В ідеалі це може стати рішенням, яке вирішить проблему управління активами. Адже держава могла б вигідно продати частку, яка належить особам, пов'язаним із державою-агресором, а також отримати кошти для посилення обороноздатності України. Водночас підприємство могло б продовжити стабільну роботу. Проте рішення поки так і не ухвалено.
Замість висновку
Історія з IDS Ukraine показує, що наявність цінного активу ще не означає його ефективного використання державою. Через поєднання процедурних обмежень, затягування процесів і законодавчих змін актив, вартість якого оцінюється у мільярди гривень, уже кілька років не приносить бюджету жодного доходу.
Реформа АРМА покликана вирішити частину проблем, які проявилися у цьому кейсі. Однак сам по собі новий закон не гарантує швидкого результату. Його ефективність залежатиме від того, наскільки швидко будуть запущені нові процедури, прийняті підзаконні акти та налагоджена практична робота системи.
Лише тоді стане зрозуміло, чи зможе держава перетворити схожі кейси з прикладів втраченої вигоди на історії ефективного управління активами.