Аптеки відчули кадровий голод. Через дефіцит фармацевтів ліки продають люди без освіти

Фармацевтичний ринок завмер в очікуванні чергового скандалу. Цього разу його причина не в конфлікті виробників та мереж аптек або безрезультатних спробах влади знизити ціни на ліки. Джерелом майбутніх проблем в галузі є кадри. Точніше – їх відсутність.

За законом, продавати лікарські засоби в аптеках може лише фармацевт. Тобто людина, яка здобула відповідну освіту. Проте через війну працівників з цими дипломами не вистачає.

За даними джерел ЕП, Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) у вересні почала позапланові перевірки аптек. Уже є перші результати. Виявилося, що одна з найбільших мереж порушує правила продажу ліків.

Чим це їй загрожує та як мережі аптек влаштовують на роботу людей без дипломів?

Що відбувається

Аптечний ринок в Україні перенасичений. За оцінками видання Forbes, один аптечний пункт у 2023 році обслуговував 1 777 людей, тоді як у Польщі – 2 951 особу, а в Німеччині – 4 691. Іншими словами, на вітчизняні аптеки припадає в середньому вдвічі менше людей, ніж у згаданих вище країнах.

Причина проста: велика кількість закладів, де можна придбати ліки. За даними опитаних ЕП учасників ринку, у липні 2025 року в Україні працювали 18 280 аптек. Ця цифра в останні роки більш-менш статична: малі мережі десь скорочуються, великі – десь зростають.

Наприклад, збільшення кількості аптек у 2024 році на 435 закладів СЕО мережі "Подорожник" Тарас Коляда пояснював ЕП прагненням "побудувати найкращу доступність до якісної фармацевтичної опіки в країні". "Якщо дивитися об'єктивно, то, напевно, в Україні трошки забагато аптек. Це зумовлено конкуренцією, у нас "червоний океан", іде боротьба за споживача", – визнавав Коляда.

Велика кількість аптек потребує такої ж кількості фармацевтів. Річ у тім, що продавати ліки та консультувати споживачів в аптеках можуть лише ці спеціалісти (про це далі детальніше), а з їх найманням є проблеми. "До початку великої війни відкриття аптеки тривало 45 днів, зараз – 65 днів. Довшим став саме пошук персоналу", – констатує Коляда.

Наявність дефіциту кадрів для аптек підтверджують й агрегатори з пошуку роботи, наприклад Work.ua. За їх даними, попит на фармацевтів в останні роки зростає, а кількість відгуків на такі вакансії скорочується.

Задовольнити цей попит випускники медичних навчальних закладів не можуть. "Харків – столиця фармації, там розташований Національний фармацевтичний університет (НФаУ), але зараз дуже складно з фармацевтичною освітою. Такого дефіциту у 2021 році не було", – каже виконавча директорка аптеки "911" Юлія Клименюк.

У 2024 році кількість випускників за спеціальністю "Фармація, промислова фармація" в країні впала приблизно на третину порівняно з 2021 роком. В НФаУ в довоєнний рік було 1 406 випускників фармацевтичних спеціальностей (магістр, бакалавр, молодший спеціаліст), а у 2024 році заклад випустив лише 718 фахівців.

Розраховувати на цей кадровий резерв аптеки не можуть. Річ у тім, що фармацевти – і чоловіки, і жінки – зобовʼязані ставати на військовий облік. Фахівці бояться цього і виїжджають за кордон. "Їх (жінок – ЕП) не забирають на фронт, але вони злякалися і була велика хвиля додаткового виїзду після 2022 року", – каже Коляда. За його словами, наразі фармринок відчуває нову хвилю відпливу працівників на тлі відкриття кордонів для чоловіків віком 18-22 років.

Як аптеки обходять закон

Відповідно до ліцензійних умов, за якими працюють аптеки, усі вони "повинні мати укомплектований штат працівників із відповідною фармацевтичною освітою". Це означає, що продавати ліки може лише дипломований фармацевт.

Мінімальна освіта, яка дає право продавати ліки, – не нижче початкового рівня (фаховий молодший бакалавр, молодший спеціаліст) за спеціальністю "Фармація, промислова фармація". Винятки існують для сіл та зон боїв, де продавати ліки можуть люди із загальною медичною освітою.

За словами співрозмовників ЕП на фармринку та в регуляторних органах, під час великої війни та на тлі заборони державних перевірок аптеки почали порушувати правила щодо наявності освіти в продавців ліків. "На роботу наймали людей, взагалі не повʼязаних з медициною, які не розуміють, що вони пропонують покупцю", – каже співрозмовник ЕП у владі.

За даними джерел ЕП, електронна система охорони здоровʼя (ЕСОЗ – система, у якій має бути зареєстрований кожен фармацевт) містить інформацію про близько 28 тис. фармацевтів. Якщо поділити цю цифру на кількість аптек (18 280), то вийде, що на один заклад припадає 1,5 фармацевта. Утім, у владі сумніваються в тому, що аптеки дотримуються законодавства.

"Їм достатньо "на папері" мати одного фармацевта на аптеку, щоб "висвітитися" в ЕСОЗ. При цьому реально в аптеці можуть працювати три каси. Одна людина кваліфікована, ще кілька – незрозуміло хто", – каже співрозмовник ЕП в уряді.

У підсумку люди без відповідної кваліфікації можуть видавати навіть рецептурні ліки. Як правило, аптеки реєструють в ЕСОЗ одного працівника-фармацевта, а інші користуються його акаунтом, пояснює співрозмовник ЕП.

"Людина, яка не має відповідної освіти, не розуміє загрози, яку несе. Деякі протизапальні ліки агресивні для інших органів і фармацевт має пояснювати такі речі. Якщо в нього немає відповідної освіти, він не може цього зробити", – каже один з учасників фармацевтичного ринку.

Чи дійсно аптеки порушують правила: експеримент ЕП

ЕП спробувала перевірити, чи дійсно можна влаштуватися фармацевтом в аптеку без відповідної освіти. На вигадане резюме журналіста ЕП з вказаною неповною вищою освітою за спеціальністю "Акушер" відгукнулися менеджери трьох великих мереж: "Доброго дня", "Аптека низьких цін" та "Подорожник".

Вказана в резюме освіта дозволяє працювати в аптеці лише в сільській місцевості та на прифронтових територіях. Однак в оголошенні було вказано, що "акушер" шукав роботу саме в Києві.

Усі рекрутери зазначили, що практика прийому на роботу людини без профільної освіти або існувала раніше, або все ще практикується. В одній з мереж навіть пропонували офіційне працевлаштування, однак "під прикриттям". Що саме малося на увазі, там не пояснили.

"Взагалі в аптеках мають працювати люди з фармосвітою, але зараз є, скажімо так, відхилення – воєнний стан у країні, тому розглядаються і працівники з медичною освітою. Ми вас можемо взяти, але ви будете оформлені як касир", – зазначила рекрутерка однієї з мереж.

В інших мережах зазначили, що ще "кілька місяців тому" працювати без профільної освіти було дозволено. "Раніше була можливість (працювати без фармосвіти – ЕП), але зараз є розпорядження Держлікслужби, буквально в цьому місяці ухвалили. До цього розглядали кандидатів з різною освітою і різним досвідом. Зараз потрібна профільна освіта", – каже рекрутер. Про яке розпорядження служби йде мова – невідомо.

"Раніше можна було працювати з медичною освітою. Зараз – тільки з фармацевтичною. У нашій мережі вже кілька місяців тільки фармацевтів беремо, тому що змінюють державні правила", – сказала рекрутерка мережі "Подорожник".

Коляда не підтвердив і не спростував твердження про те, що аптеки його мережі наймали некваліфікованих працівників. "Якби ми наймали на посади людей не з професіями фармацевтів, чи простоювали б у нас аптеки в очікуванні відкриття?" – риторично запитує він.

Відповідь на його питання дала держава.

Регулятор перевіряє аптеки

З початку великої війни позапланові перевірки бізнесу, зокрема аптечного, були заборонені. Однак у серпні 2025 року Міністерство охорони здоров'я дозволило Держлікслужбі їх проводити. Першою під перевірку потрапила найбільша мережа.

За інформацією співрозмовника ЕП в уряді, у вересні Держлікслужба провела позапланову перевірку 33 аптек мережі "Подорожник", розташованих у Києві та Київській області, і "в більшості" були виявлені порушення правил продажу ліків. Зокрема, продавцями були не фармацевти, а особи без відповідної освіти.

За підсумками перевірки "Подорожник" отримав припис від Держлікслужби про усунення порушень. Про які терміни йдеться – невідомо. За словами Коляди, мережа оскаржує цей припис у Державній регуляторній службі.

Якщо оскаржити припис не вдасться, то мережа матиме три варіанти дій.

Перший – знайти на дефіцитному ринку фармацевтів і працевлаштувати їх в аптеки, де були знайдені порушення. У випадку проведення повторної перевірки і виявлення факту рецидиву мережа ризикує втратити ліцензію.

Другий – пролобіювати зміну ліцензійних вимог. Наприклад, аби за аналогією із селами та прифронтовими територіями держава дозволила продаж ліків у містах усім медичним працівникам.

Третій – скоротити кількість аптек до рівня, на якому компанії вистачатиме фармацевтів. Схоже, "Подорожник" може почати реалізовувати цей варіант. "Обмеження щодо фармацевтів не дає розвиватися і це може призвести до зменшення кількості аптек. Це повʼязано передусім із зменшенням попиту", – каже Коляда.

Перевірка "Подорожника" – це лише початок. За даними джерел ЕП, Держлікслужба невдовзі перевірить решту великих мереж. Чи знайдуть там порушення і як вирішуватимуть цю проблему їхні власники – питання поки що без відповіді.