Про "вимоги МВФ", які часто є ініціативами українських чиновників

Черговий раз українська влада, посилаючись на "вимоги Міжнародного валютного фонду", розглядає непопулярні зміни до оподаткування ФОПів другої та третьої групи.

Цей прийом давно використовується в українській політиці, але нинішня ситуація демонструє іншу реальність. На відміну від попередніх десятиліть, місія МВФ та офіс Фонду в Києві активно працюють із бізнес-асоціаціями, проводять консультації, збирають дані, аналізують бар'єри та проблеми.

Саме тому чітко видно: багато ініціатив, які в публічній площині подаються як "вимоги МВФ", де-факто є пропозиціями Міністерства фінансів, а не позицією Фонду.

Роль МВФ полягає у визначенні фіскальних ризиків – дефіциту бюджету, нестачі доходів, неефективності адміністрування. Але МВФ ніколи не визначає конкретних податкових інструментів, якими уряд має закривати ці ризики.

Яким саме шляхом збалансовувати бюджет – рішення української влади. Тому приписування МВФ непопулярних заходів, таких як підвищення податків для ФОПів, є некоректною інтерпретацією. Фонд вказує на проблему, а спосіб її вирішення пропонує уряд. І часто цей спосіб є найпростішим.

Чому питання стосується ФОПів

ФОПи залишаються найбільш поширеною формою підприємництва в Україні. Дані за останні п'ять років демонструють пряму залежність між економічною ситуацією, споживчим попитом та структурою зайнятості.

Довоєнний піковий 2021 рік: реєстрація – 300–350 тис. ФОПів; закриття – 190–210 тис. Тобто тоді фіксувався позитивний чистий приріст. ФОП був основним інструментом виходу з коронакризи для малого бізнесу.

Воєнний шок – 2022 рік: реєстрація – близько 150 тис. ФОПів; закриття – 240-260 тис. Це перше різке скорочення за багато років. Причини – зупинка діяльності, міграція населення, руйнування логістики, падіння попиту.

Часткова стабілізація – 2023-2024 роки: реєстрація – 220–250 тис. щороку; закриття – 210-240 тис. Баланс близький до нуля, але відбувається структурна перебудова.

Зростає кількість ФОПів у сфері послуг, дрібного ритейлу, логістики, ремонтів, онлайн-сегментах, креативній економіці. Найбільший приріст показують західні регіони та міста-хаби.

2025 рік – стабільність із наростаючим тиском на регулювання. ФОПи зберігають чисельність на рівні 230-250 тис. нових реєстрацій, але зростає частка підприємців у digital-сегменті та послугах.

Економічна роль ФОПів

В першу чергу – це інструмент самозайнятості. ФОП – це основна форма зайнятості для мільйонів людей. Він знижує навантаження на державні соціальні видатки та забезпечує мобільність українського ринку праці.

Друге – фундамент мікроекономіки громад. У малих містах та селищах ФОПи формують ядро локальної економіки: торгівля, майстерні, послуги, громадське харчування.

Третє – опора цифрової економіки. IT, маркетинг, дизайн, розробка – значна частина експортоорієнтованих сервісів працює у ФОП-моделі.

Четверте – антикризовий механізм. В умовах війни та криз ФОПи виконують роль "економічного амортизатора" – дозволяють людям швидко адаптуватися.

Структурні проблеми спрощеної системи

Оптимізаційні схеми: зарплатні ФОПи, поділ компаній на десятки ФОПів, використання спрощеної системи для великих операцій.

Нерівність у податковому навантаженні між ФОП і ТОВ. Це стимулює вибір організаційної форми не за бізнес-логікою, а через різницю у податковому навантаженні.

Відсутність адресного контролю. Замість роботи з порушниками, ініціюються масові зміни для всіх – що неефективно.

Нестача якісної аналітики та моделювання. Податкові рішення в Україні традиційно ухвалюють без оцінки впливу на ринок праці, рівень тінізації, поведінку платників, макроекономічні показники.

Позиція держави та політичні фактори

Рекомендація НБУ та ДПС щодо зарплатних ФОПів. Документ визначає: ФОП, який виконує ті самі функції, що штатний працівник, – це прихована зайнятість. Цю норму потрібно перевести у площину обов'язкового виконання.

Реакція парламенту. Низка народних депутатів публічно заявила про недоцільність різких змін оподаткування ФОПів у воєнний час.

Позиція податкового комітету. Голова Комітету з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев наголосив: до завершення воєнного стану система оподаткування ФОПів змінюватися не буде.

Позиція бізнесу. Українська Рада Бізнесу закликала МВФ переглянути підхід і концентруватися на покращенні адміністрування, підсиленні аналітики, адресній боротьбі зі схемами.

Висновки

ФОПи є не фіскальною, а соціальною та економічною опорою – особливо у воєнний час.

Статистика 2021–2025 років демонструє гнучкість і швидку адаптацію мікробізнесу.

Основна проблема – не модель ФОП, а зловживання, які держава може вирішити адресно.

Масові зміни, спрямовані на всіх ФОПів, несуть ризики тінізації та релокації бізнесу.

Політично та економічно радикальні зміни в оподаткуванні ФОПів малоймовірні найближчим часом.

Фокус має зміститися з "масових рішень" до адресної роботи контролюючих органів, з використанням рекомендацій НБУ, ДПС та сучасних аналітичних інструментів.