Кому не вистачило броні. Як нові правила перекроюють бізнес

В Україні завершилася ревізія "критично важливих" підприємств. Уряд ініціював її для збільшення мобілізаційного ресурсу та відсікання схем, за допомогою яких компанії бронювали понад 50% військовозобов'язаних працівників.

Через посилення вимог критичність не змогли підтвердити близько 15% компаній. У результаті під загрозою зупинки опинилися сотні невеликих підприємств, для яких мобілізація єдиного водія чи механізатора означає смерть бізнесу.

Як оновлена система розбивається об реалії і що відбувається в кожному секторі?

Основи бронювання

Головними фільтрами для бізнесу стали нові вимоги уряду: середня зарплата на підприємстві не менше 25,9 тис. грн і нові правила розрахунку квоти бронювання.

Змінився й порядок подання документів. Великий бізнес з валютною виручкою від 32 млн євро на рік й обсягом сплачених податків від 1,5 млн євро подає документи до профільних міністерств. Натомість малий та середній бізнес – дрібні фермери, місцеві перевізники та сервісні компанії, які не дотягують до цих планок, – звертаються до обласних військових адміністрацій (ОВА).

Уряд дозволив ОВА встановлювати власні локальні критерії. Відсутність єдиного державного стандарту створила хаос: в окремих областях вимоги стали настільки специфічними, що підприємцям доводиться шукати неординарні виходи.

Агросектор

Сільське господарство першим відчуло оновлені правила. За даними міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, до кінця серпня 4,5 тис. підприємств отримали статус критичності від Мінекономіки, ще 2 тис. – від ОВА.

Проте дрібний агробізнес відсіяли. За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), із близько 800 господарств-членів асоціації, які раніше мали статус критичності, близько 15% не змогли його отримати ні від Мінекономіки, ані від ОВА.

У грудні 2025 року Мінекономіки подвоїло вимоги до фермерів. Якщо раніше для бронювання через профільне відомство достатньо було мати 500 гектарів землі в обробітку та 20 млн грн річного чистого доходу від реалізації продукції, то за новими правилами – удвічі більше. Тому для перепідтвердження критичності господарства площею 500-700 га були змушені звертатися до ОВА.

ОВА підвищили вимоги зі 100 га до 200-250 га, тому дрібні фермери із земельним банком до 100 гектарів улітку втратили єдиний шанс на бронювання.

"Відсутність уніфікованого стандарту призвела до того, що в кожній області з'явилися свої специфічні вимоги. Ті, у кого в обробітку менше 200 гектарів, повністю втратили можливість бронювання", – пояснює консультантка ВАР з питань обліку, оподаткування та бронювання Леся Панкратова.

За її словами, на Київщині перепусткою до бронювання зробили обов'язкове працевлаштування визначеної кількості внутрішньо переміщених осіб, на Одещині встановили норму "один заброньований на 100 га", на Кіровоградщині підняли поріг до 200 га і прописали непідйомне для дрібного бізнесу економічне навантаження за обсягом вирощеної продукції та сплачених податків. Серед альтернативних критеріїв зазначили наявність поголів'я – від 50 голів кіз чи овець.

"Це призвело до того, що в області та сусідніх регіонах фермери розкупили всіх наявних кіз та овець, аби поставити їх на облік і виконати критерій. Доходило до анекдотів, коли тварин шукали по навколишніх селах", – зазначає Панкратова.

Аграрії зверталися з відкритими листами до уряду та Мінагрополітики з проханням встановити єдиний мінімальний поріг – 100 гектарів для всіх областей, проте у відомстві відповіли, що не мають важелів впливу на рішення ОВА.

Аби вижити, дрібні господарства об'єднувалися та штучно укрупнювали земельний банк. Для багатьох сімейних ферм втрата статусу стала фатальною: якщо засновника мобілізують, земля не обробляється або її за безцінь скуповують.

Проблему відсіву найменших господарств в уряді визнали, але лише через погіршення загальної ситуації в галузі. Мінагрополітики недавно затвердило нові правила визначення критичності, врахувавши пропозиції ВАР.

Планку для подання документів до міністерства скоротили вп'ятеро до 200 га, а вимогу щодо річного чистого доходу зменшили вдвічі до 20 млн грн. Подати документи за спрощеними умовами аграрії зможуть з 18 жовтня – тепер їх розглядатимуть працівники новоствореного Мінагрополітики, а не Мінекономіки.

Утім, зниження порогу за площею земель не знімає ризиків: наприкінці осені на аграріїв чекає друга хвиля випробувань – вимога щодо середньої зарплати.

"В агросекторі традиційно діяла сезонна модель: під час жнив механізатор отримує 50-60 тисяч гривень, а взимку виплати падають. Щоб відповідати новим критеріям, бізнес змушений штучно вирівнювати виплати", – пояснює Панкратова.

Зараз підприємства тримаються на останніх запасах, але в листопаді-грудні ситуація може стати критичною. Через обвал цін на зерно, ускладнену логістику та заповнені склади прибутковість сектору впала до нуля і навіть нижче.

Якщо до листопада не відновиться повноцінний продаж зерна, то в дрібних та середніх господарств не вистачить коштів на виплату "білих" зарплат. Відсутність необхідного рівня оплати праці автоматично анулює бронювання навіть для тих, хто повністю відповідає критеріям за гектарами та виручкою.

Перевезення

Сферу міжнародних автоперевізників охопила криза: стандартна урядова квота, 50% заброньованих, виявилася недостатньою для нормальної роботи галузі. За словами віцепрезидента Асоціації міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП) Володимира Баліна, дефіцит водіїв у транспортних компаніях сягає 30-40%. Як наслідок половина вантажного автопарку країни простоює.

Кадровий голод у секторі поглиблюється втечею водіїв під час закордонних рейсів. "Транспортна галузь має болючу проблему: наш водій може сісти за кермо вантажівки чи автобуса, виїхати за кордон і просто не повернутися. Тільки за цей рік на комісії ми розглянули понад 700 таких випадків", – розповідає Балін.

Для компанії це означає не лише втрату працівника, а й величезні збитки та потребу терміново відправляти за кордон іншого водія, щоб евакуювати покинуту машину з товаром. Єдиним реальним виходом в асоціації вважають підвищення квоти бронювання для транспортних компаній щонайменше до 75%.

"Це полегшить логістику в Україні і за її межами. Владі варто усвідомити: бій виграє солдат, а війну – логістика. Якщо питання з бронюванням не вирішать, утримати економічні процеси буде важко", – наголошує віцепрезидент АсМАП.

Водночас фільтр підтвердження критичності в АсМАП вважають компромісним. Уряд скасував паперові CMR-накладні й перейшов на контроль за фактичним перетином кордону – компанія має довести щонайменше п'ять рейсів за 90 днів.

"Тепер інспекція робить запит і звіряє, чи ці машини перетинали кордон. Уже немає можливостей для маніпуляцій. Компанії, які раніше отримували критичність, маючи одного-двох водіїв, а бронювали сторонніх, не проходять", – наголошує Балін.

Утім, навіть цей компромісний поріг накладається на важкі реалії. Через черги на кордонах, безпекову ситуацію та обмеження перебування в ЄС (не більше 90 днів на пів року) рейси затягуються. Для перевізників, які працюють на далеких маршрутах (наприклад, до Середньої Азії через пороми), рейс може тривати три місяці, через що кожна затримка ставить під загрозу виконання вимог уряду.

Ускладнюють ситуацію суворі процедури перевірок на кордоні: через оновлення даних і синхронізацію баз перевірка водія може тривати до 72 годин. У разі виникнення технічних зауважень або "червоного" статусу в системі за ці три доби водія можуть мобілізувати безпосередньо на прикордонному пункті.

Додатковим бар'єром залишаються юридичні обмеження. Майже 44% з 2 800 компаній-членів АсМАП працюють як фізособи-підприємці, які за законом позбавлені права на бронювання працівників. Доки ФОП не реорганізується в юридичну особу, він не зможе отримати статус критичності.

IT-сектор

На відміну від аграріїв та перевізників, для технологічного бізнесу нові вимоги уряду не стали фінансовим шоком: підвищення зарплатної планки з 21,6 тис. грн до 25,9 тис. грн великі IT-компанії не відчули. Головними проблемами стали тривалі строки розгляду заяв, технічні збої та суворіші правила для сумісників.

"Коли умови бронювання змінюються під час підготовки документів, бізнесу складно планувати роботу, укладати угоди, утримувати фахівців в Україні та прогнозувати доступність команд для клієнтів. Бізнес очікує стабільності правил хоча б у середньостроковій перспективі", – наголошують в асоціації IT Ukraine.

Специфіка галузі – у гібридній роботі: компанії одночасно тримають штат, гіг-фахівців та ФОПів. Проте позаштатники й контрактори за законом залишаються без захисту, що ускладнює збереження ключових команд.

Статистики щодо компаній, які втратили критичність, немає. Орієнтиром слугують дані "Дія.City": до 1 вересня цей статус підтвердили 1 900 резидентів проти 2 500 до початку аудиту, хоча частина фірм могла податися через інші відомства.

Більшість великих гравців підтвердила статус через Мінцифри, але процес гальмувався через затримки в обміні даними між Пенсійним фондом, "Дією", "Оберегом" і ТЦК. Через це фахівці могли тимчасово ставати беззахисними.

"Якщо працівник мав бронювання і воно було належно відображене в електронних документах, його не мали б мобілізувати. Якщо ж проблема виникла через затримку оновлення даних у реєстрах або некоректне відображення інформації, потрібно окремо з'ясовувати, на якому етапі стався збій: з боку роботодавця, ПФУ, "Дії", "Оберегу" чи ТЦК", – пояснюють у профільному об'єднанні.

В IT Ukraine Association зазначають, що фіксують такі технічні паузи й намагаються оперативно вирішувати їх у діалозі з Мінцифри, Мінекономіки та Міноборони. Головним плюсом для ринку стало те, що компаніям, які вчасно підтвердили критичність, дозволили продовжувати бронювання без вимушених перерв.

Пастки галузевих критеріїв

У Спілці українських підприємців (СУП) розповіли, що для "білого" бізнесу планка середньої зарплати у 25,9 тис. грн не стала нездоланною перепоною. Більшість компаній або мала вищі виплати, або довела їх до необхідного порогу.

"Учасники СУП працюють прозоро, сплачують податки і не мають олігархічних чи політичних зв'язків. Для нас важливо, щоб механізми перевірки дозволяли якісно відокремлювати потенційні порушення від діяльності сумлінного бізнесу без зайвого адміністративного навантаження", – зазначають в організації.

Водночас за її даними перегляд вимог призвів до того, що компанії, які відповідали критеріям, раптово опинилися за бортом бронювання. Головним викликом стало те, що окремі зміни запроваджувалися без належного діалогу з ринком.

Так, після оновлення вимог Міністерства охорони здоров'я зі списку критично важливих вилучили підприємства, які виготовляють пакування для ліків.

"Такі компанії є важливою частиною виробничого ланцюга фармацевтичної галузі. СУП звернулася до МОЗ із пропозицією переглянути критерії, щоб вони враховували не лише виробників, а й підприємства, від яких залежить безперервність критично важливих виробничих процесів", – наголошують у спілці.

Іншим бар'єром виявилася нова норма щодо повторного подання документів.

"Якщо статус було скасовано через невиконання встановлених вимог, то підприємство не може бути повторно визначене критично важливим раніше ніж через пів року після скасування. Тобто компанія має витримати шестимісячний період, перш ніж зможе знову пройти відповідну процедуру", – кажуть у СУП.

Чи втримають такі підприємства штат за цей строк без броні – питання риторичне.