Громади почали розробляти місцеві плани управління відходами. Які дані брати за основу
Майже 45% побутових відходів Запорізької громади за масою становлять біовідходи та деревина. Їхнє відокремлення від загального потоку може майже вдвічі зменшити за масою кількість сміття, яке потрапляє на вже перевантажений полігон побутових відходів.
Про це свідчать результати дослідження морфологічного складу побутових відходів, яке проводила в Запорізькій громаді з жовтня 2025 року до травня 2026-го громадська організація "Запоріжжя без сміття". Цей аналіз буде корисним при розробці Місцевого плану управління відходами в громаді.
Окрім цього, ГО "Запоріжжя без сміття" у партнерстві з ГО "Екологічні новини" з Херсону також розробила практичний "Алгоритм визначення морфологічного складу побутових відходів". Він доповнює офіційну методику практичними рекомендаціями – від підготовки дослідження до організації роботи сортувальників та аналізу отриманих результатів.
Відходи Запоріжжя в деталях
У середньому біовідходи та деревина становлять 44,55% запорізьких відходів за масою (М) та 28,49% за об'ємом (О). Найбільше їх в приватному (одноквартирному) секторі – 56,4% (М). Восени частка лише садових відходів у цьому секторі сягала майже 73% (М).
В багатоквартирній забудові біовідходи становлять 38,18% (М) та 26,11% (О), а у відходах від підприємств та установ – 33,17% (М) і 15,71% (О). Їх частка менша, ніж у приватному секторі, але значно перевищує інші категорії відходів.
Загалом біовідходи та вторинна сировина становлять майже 59% відходів Запоріжжя за масою. Ще близько 20% мають високий потенціал для повторного використання.
Біологічні відходи, на думку дослідників, необхідно вилучати із загального потоку відходів. Це зменшить навантаження на полігон ТПВ майже на 1/2 за масою та на 1/3 за об'ємом, зменшить витрати на збирання та перевезення, запобігатиме утворенню фільтрату й метану, і дозволить отримувати якісний компост для озеленення промислового міста.
Зважаючи на ці дані, будувати сміттєспалювальні установки для змішаних побутових відходів економічно та екологічно недоцільно. Адже, згідно законодавчо зафіксованої ієрархії управління відходами, спочатку має відбуватися запобігання утворенню відходів, підготовка до їх повторного використання, рециклінг, і тільки потім відновлення відходів (у тому числі для виробництва енергії). Без ресурсоцінних компонентів (які заборонено законом спалювати) та біовідходів (які не має сенсу спалювати, адже витрати енергії будуть переважати її отримання), залишок не вартий створення сміттєспалювальної установки.
Окремим напрямом може стати створення центру повторного використання та ремонту. Його доцільність підтверджують отримані дані: великогабаритні відходи становлять 5,68% загального потоку за масою, текстиль – 4,78%, ремонтні відходи – 4,45%.
Дослідники пов'язують значну кількість великогабаритних і ремонтних відходів зі специфікою прифронтового Запоріжжя – наслідками обстрілів, відновлювальними роботами та заміною пошкодженого майна. Зважаючи на кількість руйнувань та пошкоджень внаслідок атак рф, такий центр користувався б великим попитом та допоміг би мешканцям Запоріжжя зекономити на відновленні майна.
Навіщо громадам досліджувати власне сміття
Українські громади мають розробляти місцеві плани управління відходами відповідно до державної та регіональних політик. Однак для планування інфраструктури необхідно знати не лише загальну кількість сміття, а й те, з чого воно складається.
Усереднені показники для України чи області не дають повної картини: склад відходів залежить від типу забудови, території та сезону.
Дослідження морфологічного складу дозволяє визначити, яку частину відходів можна не утворювати взагалі, повторно використовувати, компостувати або спрямовувати на переробку. Повторні дослідження також важливі: вони дають змогу оцінити, чи працюють запроваджені громадою заходи.
Основою запорізького дослідження стали державні Методичні рекомендації з визначення морфологічного складу побутових відходів. Керуючись офіційною методикою та під супроводом ГО "Екологічні новини", експерти організації проводили дослідження морфологічного складу побутових відходів у Запоріжжі, Широківській громаді Запорізької області, а також були менторами дослідження у Чернівецькій громаді.
За результатами практичної роботи команда передала Міністерству розвитку громад та територій (наразі - Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України) пропозиції щодо їх удосконалення. За інформацією організації, міністерство планує врахувати їх під час наступного перегляду рекомендацій.
Матеріал підготовлено у межах Проєкту "Імпульс", що реалізовується Міжнародним фондом "Відродження" та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов'язково відображає позицію Міжнародного фонду "Відродження", Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.