Вступ з обмеженням. Членство в ЄС для українських аграріїв може бути неповним

Поки Україна думає, де взяти гроші на сівбу і як продати мільйони тонн збіжжя в умовах блокування портів, у Брюсселі знову шукають способи, як захистити своїх фермерів від українських аграріїв. Цього разу обмеження агроекспорту хочуть закласти в умови вступу, щоб Україна не отримала повного доступу до спільного ринку ЄС навіть після набуття членства. Везіть, мовляв, в Африку.

Страх перед українським урожаєм не новий. Ще до великої війни євросоюзівці скоротили безмитні квоти на зерно і закрили митні лазівки для курятини. Під час великої війни ЄС прибрав торговельні бар'єри, але їх замінили трактори на польському кордоні. Врешті для частини агротоварів повернули квотування.

Чому в Євросоюзі так бояться українського продовольства? Кого воно може потіснити? Де межа між захистом фермерів та аграрним лобіюванням?

Масштаб вітчизняного агросектору

У 2025 році агропродовольчий експорт приніс Україні 22,6 млрд дол. або 56% виручки від продажу товарів за кордон. На ЄС припали поставки на 10,7 млрд дол.

За даними Держстату, у 2025 році фермери зібрали 61 млн тонн зерна проти 86 млн тонн у довоєнному 2021-му. Зокрема, пшениці – 23,3 млн тонн, кукурудзи – 30,9 млн тонн. За кордон відправили 14,1 млн тонн пшениці та 21,3 млн тонн кукурудзи, з яких 7% і 38% відповідно спожили в Євросоюзі.

Урожай соняшнику становив 10,2 млн тонн, сої та ріпаку – 5 млн тонн і 3,2 млн тонн відповідно. Соняшникової олії в минулому сезоні Україна виробила 5,1 млн тонн та експортувала майже весь обсяг – 4,7 млн тонн, з яких 52% – до Євросоюзу. Цукру країна експортувала 463 тис. тонн, з яких до ЄС – 123 тис. тонн або 26%.

М'ясо птиці – окремий камінь спотикання у відносинах з ЄС. У 2025 році Україна виробила 1,39 млн тонн, експортувала – 436 тис. На ЄС припало 30,6% експорту.

Яєць в Україні виробили 11,7 млрд штук, продали за кордон 2 млрд штук, з яких 73% – до ЄС. Виробництво молока скоротилося на 21%: з 8,7 млн тонн у 2021 році до 6,9 млн тонн у 2025-му. Україна експортувала 131,9 тис. тонн молочної продукції на 401,4 млн дол., імпортувала – 64,7 тис. тонн на 337,9 млн дол.

Де Україна сильніша за ЄС

У 2025 році Україна зібрала більше кукурудзи, ніж будь-яка країна блоку. За пшеницею вона була на рівні Німеччини, але поступилася Франції. На цьому ринку основними конкурентами є Франція, Польща, Німеччина, Румунія та Болгарія, розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

У 2022 році під час безмитної торгівлі німецькі покупці почали заміняти польське зерно українським, згадує очільниця комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко. "Ми не витіснили їх із їхнього внутрішнього ринку, ми трохи забрали їхню частку всередині ЄС", – каже вона.

Цінову перевагу того періоду Авраменко пов'язує з вимушеним розпродажем запасів у 2022 році і застерігає, що відтоді виробництво подорожчало.

Іспанія та Німеччина, за словами Марчука, виробляють з української кукурудзи корми. Переробники олійних культур ЄС потребують сировини, бо їх господарства не забезпечують нею в достатній кількості – для розширення посівів бракує землі. Україна ж у 2025 році зібрала більше соняшнику та сої, ніж усі країни ЄС разом.

"Олійноекстракційні заводи Румунії та Болгарії багато в чому залежні від української сировини, тобто насіння соняшнику", – говорить Марчук. Українська олія конкурує з продукцією цих заводів. Вони зацікавлені в насінні для переробки, тоді як харчові підприємства можуть придбати олію в українського виробника.

Співрозмовники визнали сильні позиції євросоюзівців у молочній галузі. Марчук згадав про розвинену там кооперацію, яка об'єднує виробників та переробників.

Водночас учасники молочного ринку кажуть, що експорт у ЄС – це здебільшого транзит на інші ринки світу. Можливості конкуренції на молочному ринку ЄС вони оцінюють стримано, але допускають просування нішевих продуктів.

Час на адаптацію

Марчук пояснює прагнення Єврокомісії обмежити поставки впливом аграрного лобі. За його словами, політичні сили в ЄС підхоплюють вимоги фермерів, особливо під час виборів. Авраменко називає такий захист ринку протекціонізмом, але визнає, що виробники ЄС бачать загрозу в масштабах українського АПК.

Утім, це не пояснює, чому член ЄС, який імплементував усі норми і виконує вимоги блоку, має бути обмежений у доступі до ринку "рівноправних партнерів".

Хоча Україна має переваги за деякими товарними позиціями, запровадження виробничих вимог ЄС під час євроінтеграції, за оцінкою Марчука, може нівелювати ці переваги. "Дуже сильно втратимо", – каже він про конкурентоспроможність.

Авраменко теж бачить ризик скорочення виробництва й експорту на ринки третіх країн, якщо вимоги ЄС запровадять надто швидко. Цього сценарію можна уникнути завдяки поступовій адаптації норм, як це відбувається з 2014 року.

До того ж, господарства ЄС отримують дотації, тоді як українському бізнесу доведеться переходити на правила блоку в умовах війни. "Як нам виконувати норми ЄС, якщо в нас нема грошей і нам ще закриють ринок?" – запитує Марчук.

Влада України розраховує ухвалити законодавство, необхідне для вступу до Євросоюзу, до кінця 2027 року. Дата членства невідома: попереду ще завершення переговорів, згода держав ЄС і ратифікація договору.

У відповідь на аграрні пропозиції Єврокомісії в Мінагрополітики заявили, що готові до тимчасових квот і поступового впровадження аграрної підтримки, якщо ці заходи матимуть чітку кінцеву дату. На постійні обмеження там не погоджуються.

Україна зобов'язалася до кінця 2028 року імплементувати виробничі стандарти ЄС. Поки країна готується до вступу, сам Євросоюз, схоже, до цього ще не готовий.