"Клуб белого бизнеса": какие условия предлагает новый законопроект

На черговому засіданні Верховної Ради України за основу прийняли законопроєкт №11084 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства". 

Мова йде про нормативно-правовий акт, який ініціює створення так званого "Клубу білого бізнесу". За відповідний законопроєкт проголосували 263 народні депутати. За задумом законодавця, прийнятий закон допоможе створити систему управління комплаєнс-ризиками. Думаю, варто детальніше розглянути, які ж зміни несе в собі законопроєкт № 11084. 

Що пропонує законопроєкт 

На думку авторів законопроєкту, український бізнес, який в умовах війни продовжує функціонувати та сплачувати податки в державну казну, має отримувати від держави преференції. Мовиться про низку пільг та партнерського підходу від податкової. 

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що з його допомогою буде впроваджено систему податкового адміністрування нової генерації. 

Суть в тому, що українські підприємці отримають не фіскально орієнтованого контролера в ролі податкового інспектора для супроводу сплати податків, а клієнтоорієнтованого менеджера, який допоможе спростити життя українському бізнесу. 

Більше того, законопроєкт пропонує змістити акценти з покарання за виявлення помилок в сплаті податків на супровід та коригування податкових дій підприємців. 

З-поміж іншого законопроєкт пропонує:

• Створення свого роду реєстру платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства. Члени такого "клубу" зможуть отримати ряд пільг та переваг у податковому адмініструванні на час дії воєнного стану.
• Для потрапляння до такого списку юридичні та фізичні особи-підприємці повинні будуть відповідати ряду критеріїв, що передбачені системою оподаткування. Мова про вимоги до виплати заробітної плати своїм працівникам, сплати податків тощо. 
• Платники податків, що будуть внесені до такого списку, отримають наступні переваги:

• Кожен платник податків отримає власного комплаєнс-менеджера, з яким він зможе радитися та консультуватися в окремих питаннях оподаткування. Підприємець матиме змогу взаємодіяти з таким менеджером через відеоконференції чи за допомогою інших засобів дистанційного зв‘язку. 
• Повна заборона на документальні перевірки, за винятком окремих видів.
• З метою бюджетного відшкодування суттєво скороченими будуть терміни документальних та камеральних перевірок. 
• Консультації та супровід у системі оподаткування для таких осіб буде відбуватися значно швидше. 

З відкритим переліком таких платників податків, а також критеріями, за якими можна до нього потрапити, можна буде ознайомитися на сайті ДПС.

Критика законопроєкту

Деякі політичні сили, присутні в українському парламенті, відмовилися голосувати за даний нормативно-правовий акт На їх думку, невдала ідея зараз поділяти бізнес на правильний і неправильний. 

Більше того, законопроєкт посилить несправедливість в контексті створення ідеї презумпції винуватості платників податків. Тут говоримо про чіткий поділ на білий, або не білий бізнес. 

Крім того, у питаннях додаткового надходження до бюджету противники законопроєкту переконані, що він викличе лише додаткове навантаження та суттєво погіршить інвестиційний клімат України. 

Корупційні ризики

Потрапивши до списку "клубу білого бізнесу" ще не означатиме, що ви там зможете закріпитися та користуватися всіма благами державної підтримки. Якщо вивчити критерій відсутності неузгодженого податкового зобов‘язання, якому має відповідати бізнес, нескладно здогадатися, що вилетіти з "клубу" можна доволі легко. 

Слід зазначити, що неузгоджені податкові зобов‘язання далеко не є проясненням того, що підприємець є сумлінним платником податків. Більше того, як показує судова практика, такі зобов‘язання часто оскаржуються в адміністративному та судовому порядках. 

Проте норми прийнятого законопроєкту диктують, що до уваги це може не прийматися контролюючим органом, оскільки факт неузгодженого зобов’язання вже має місце. 

Можна зробити висновок, що перебування в "Клубі білого бізнесу" підприємця на період неузгодженого податкового зобов’язання може призвести до його усунення з такого переліку. Ба більше, він може додатково отримати повний калейдоскоп перевірок та не такого лояльного відношення, на яке сподівався. 

На перший погляд, ініціатива створення "Клубу білого бізнесу" покликана полегшити життя українському бізнесу і в теорії так і має бути. Проте нормативно-правовий акт очевидно потребує додаткового розгляду та вдосконалення. 

Наразі ж це більше схоже на ідею створення реєстру підприємців, що будуть на короткій нозі з податковою. Проте для всіх інших, хто не зможе платити, податкова лишиться тим же інструментом жорсткого контролю бізнесу. 

Тобто законопроєкт не про новітні принципи у взаємодії бізнесу та податкової, а дещо про введення більшого розмежування та певною мірою несправедливості.